Справа №22ц-3818/10 Головуючий в 1 інстанції Бухтіярова І.О.
Категорія 33 Доповідач Будулуца М.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді: Курило В.П.
суддів:Будулуци М.С., Бабенко П.М.,
при секретарі Степаненко В.Б.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2008 року позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, який уточнила під час розгляду справи, та посилалась на ті обставини, що 18 вересня 2006 року інспектор дозвільної системи Ворошиловського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області в квартирі АДРЕСА_1 за місцем її проживання вилучив мисливську нарізну вогнепальну зброю „ Сайга” № ХК 00130811 калібру 7,62 мм, строк дії дозволу (№ 3100 від 28 жовтня 2002 року) на зберігання якої закінчився 28 жовтня 2005 року.
Постановою судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 жовтня 2006 року ОСОБА_3. притягнута до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КУпАП, та піддана покаранню у вигляді усного зауваження з конфіскацією зброї.
В наступному, постановою судді того ж суду від 20 вересня 2007 року постанова судді Ворошиловського районного суду м. Донецьк від 23 жовтня 2006 року скасована і провадження за адміністративною справою закрито у зв’язку з закінченням строків для притягнення до адміністративної відповідальності.
Мотивуючи вимоги тим, що справа про адміністративне правопорушення відносно неї закрита, посилаючись на ч.2 ст. 1, ч.4 ст.2, ст.4 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду ”, позивачка просила відшкодувати їй вартість конфіскованої мисливської нарізної зброї та стягнути на її користь з державного бюджету України 10 000 грн., а з Донецького міського управління УМВС України в Донецькій області стягнути на її користь у відшкодування моральної шкоди 2000 грн. Зазначила, що незаконні дії органів дізнання призвели до порушення її нормальних життєвих зв’язків, вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Вона також зазнала страждання, у неї погіршились стосунки з оточуючими та настали інші негативні наслідки.
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. З державного бюджету України на користь ОСОБА_3 стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 132 грн. 67 коп. У задоволенні позову до Донецького МУ ГУМВС України в Донецькій області про стягнення моральної шкоди - відмовлено.
З вказаним рішенням суду не погодилась позивачка ОСОБА_3 та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів скарги апелянт зазначила, що висновки про відмову у задоволенні позову щодо стягнення моральної шкоди суд не мотивував, при вирішенні справи помилково послався на ст. 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік ”, яка передбачає, що до прийняття спеціального закону у 2009 році списання коштів з бюджету за рішенням судів щодо відшкодування вартості конфіскованого та безхазяйного майна, що перейшло у власність держави, для юридичних осіб здійснюється у розмірах сум коштів, що надійшли до бюджету від реалізації цього майна.
В засіданні апеляційного суду представник позивачки – адвокат ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги та просив скаргу задовольнити.
Представник відповідача - Донецького міського управління Головного Управління МВС України у Донецькій області ОСОБА_5 заперечував проти доводів скарги, вважав їх безпідставними та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Представник відповідача – Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області ОСОБА_6 також заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що18 вересня 2006 року інспектор дозвільної системи Ворошиловського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області в квартирі АДРЕСА_1 за місцем проживання позивачки вилучив у неї мисливську нарізну вогнепальну зброю „ Сайга” № ХК 00130811 калібру 7,62 мм, строк дії дозволу № 3100 від 28 жовтня 2002 року на зберігання якої закінчився 28 жовтня 2005 року. Постановою судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 жовтня 2006 року ОСОБА_3. була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.190 КУпАП та їй оголошено усне зауваження з конфіскацією мисливської нарізної вогнепальної зброї.
4 січня 2007 році конфіскована у позивачки мисливська нарізна вогнепальна зброя „Сайга” № 00130811 калібру 7,62 мм була реалізована торгівельною організацією за 132 грн.67 коп. покупцю. Кошти від продажу зброї перераховані до державного бюджету України.
В наступному, 20 вересня 2007 року за протестом прокурора постанова судді Ворошиловського районного суду м. Донецьк від 23 жовтня 2006 року скасована постановою судді того ж суду та провадження за адміністративною справою відносно ОСОБА_3 закрито у зв’язку з закінченням строків притягнення останньої до адміністративної відповідальності.
Частиною 2 ст.1176 ЦК України передбачено, що право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року).
Згідно зі ст.1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянину незаконними діями органів дізнання, слідства, прокуратури, суду" від 1 грудня 1994 року № 266/94 - ВР підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянину внаслідок:
1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;
2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;
3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правову основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в розмірі 132 грн.67 коп., що складає вартість конфіскованого майна, що надійшла до державного бюджету від реалізації мисливської зброї, суд першої інстанції обґрунтовано послався на ст.1176 ЦК України, ч.2 ст.1, ч.4 ст.2, ст.ст.3 та 4 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду ”, які передбачають право на відшкодування шкоди у випадку незаконної конфіскації майна та закриття справи про адміністративне правопорушення, а також на ст. 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік ”, яка передбачає, що до прийняття спеціального закону у 2009 році списання коштів з бюджету за рішенням судів щодо відшкодування вартості конфіскованого та безхазяйного майна, що перейшло у власність держави, для юридичних осіб здійснюється у розмірах сум коштів, що надійшли до бюджету від реалізації цього майна.
Одночасно апеляційний суд відхиляє як хибні доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про помилкове застосування судом до спірних правовідносин перелічених положень ст. 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік ”.
Апеляційний суд також вважає, що при визначенні розміру відшкодування вартості конфіскованого майна не може бути застосована його первісна вартість без врахування зносу, на чому наполягав апелянт, визначаючи її вартість станом на лютий 2009 року в розмірі 10 000 грн. за цінами торгівельної організації. З матеріалів справи вбачається, що мисливська зброя певний час була в користуванні. Клопотання про проведення товарознавчої експертизи для визначення вартості конфіскованої зброї позивачка не заявляла та на її проведенні не наполягала.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, місцевий суд дійшов висновку, що позивачка не довела суду її спричинення.
Апеляційний суд враховує, що провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_3 закрито з нереабілітуючих підстав, за закінченням строку притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з відповіді прокурора Ворошиловського району м. Донецька, при проведенні перевірки, порушень вимог законодавства з боку інспектора дозвільної системи Ворошиловського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області при вилученні у позивачки мисливської нарізної вогнепальної зброї „ Сайга” № ХК 00130811 калібру 7,62 мм, не вбачається (а. с.9). За таких обставин не може бути задоволено позов ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди за рахунок відповідача - Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області.
Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового ) слідства, прокуратури або суду відшкодовується на загальних підставах.
Згідно з ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
За таких обставин відсутні підстави для покладення на відповідача – Донецьке міське управління ГУМВС України в Донецькій області обов’язку по відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3
Твердження апелянта про відсутність в рішенні мотивів відмови в задоволенні позову щодо відшкодування моральної шкоди, суперечить підсумовуючим висновкам суду, який зазначив про недоведеність позивачкою спричинення їй шкоди.
Останнє не спростовано і доводами апеляційної скарги.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції розглянув всі вимоги позивачки, наявним доказам по справі дав належну оцінку і правильно застосував закон до спірних правовідносин.
Отже, рішення суду 1 інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не має.
Керуючись ст. 303, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: