Справа № 22-ц-4210-2010 Головуючий 1 інстанції Сватіков А.В.
Категорія 37 Доповідач Будулуца М.С.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Курило В.П.
суддів Будулуци Н.С., Бабенко П.М.,
при секретарі Степаненко В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 3 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2, який діє від свого імені та від імені неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, до ОСОБА_1, треті особи: орган опіки та піклування Калінінської районної у місті Донецьку ради та Восьма Донецька державна нотаріальна контора про розподіл спадкового майна і визнання права власності на частку спадкового майна ,-
В С Т А Н О В И В:
У червні 2008 року до суду звернувся ОСОБА_2, який діє від свого імені та від імені неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи: орган опіки та піклування Калінінської районної у місті Донецьку ради та Восьма Донецька державна нотаріальна контора про розподіл спадкового майна і визнання права власності на частку спадкового майна.
Зазначив, що з ОСОБА_5 з 5 червня 1998 року перебував у зареєстрованому шлюбі, від якого є двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5 загинула в автокатастрофі.
Останнім місцем проживання і реєстрації на день смерті ОСОБА_5 є квартира АДРЕСА_1.
Після її смерті відкрилась спадщина на:
- двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , яка належить їй на підставі договору дарування від 28 вересня 1995 року, посвідченого в нотаріальному порядку;
- частки квартир - трикімнатної АДРЕСА_1 , яка, відповідно до договору купівлі - продажу від 4 листопада 2003 року, посвідченого в нотаріальному порядку, належить в рівних частках спадкодавцю, її дітям - ОСОБА_1 та ОСОБА_3, та однокімнатної АДРЕСА_6 , яка належить на підставі свідоцтва про право власності в рівних частках спадкодавцю та її трьом дітям: ОСОБА_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року), ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (раніше по батькові – ОСОБА_8).
11 жовтня 2009 року позивач від свого імені та від імені своїх неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 подав заяву у Восьму Донецьку державну нотаріальну контору про прийняття спадщини на спадкове майно.
Спадкоємцями ОСОБА_5 є її чоловік – позивач по справі та її діти:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3;
- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;
- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Оскільки ОСОБА_1 утримує всі правовстановлюючі документи на спадкове майно та ключі від квартир і перешкоджає в користуванні ними, позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом та просив визнати за ним, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2. Також просив визнати право власності в порядку спадкування за законом за ним на 5/24 частину, ОСОБА_4 на 1/24 частину, ОСОБА_3 на 9/24 частину та ОСОБА_1 - 9/24 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Окрім цього, просив визнати право власності в порядку спадкування за законом за ним на 1/16 частину, ОСОБА_3 на 1/16 частину, ОСОБА_4 на 7/48 частину, що розташована в АДРЕСА_6, розділити спадкове майно наступним чином та кожному виділити в натурі:
- позивачу ОСОБА_2 та його неповнолітній дочці ОСОБА_4 квартиру, що розташована за адресою: м. Донецьк, проспект Театральний , буд.26,кв.9;
- ОСОБА_3 квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_6;
- ОСОБА_1 квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Також просив присудити ОСОБА_3 грошову компенсацію замість частки у спадковому майні в сумі 122 351 грн.30 коп., що знаходилась на депозитному рахунку суду, та зобов’язати ОСОБА_1 виплатити ОСОБА_3 грошову компенсацію за належну частку в спадковому майні в розмірі 21 424 грн. 85 коп.
Рішенням Калінінського районного суду міста Донецька від 3 березня 2010 року зазначені позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду як незаконного.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд неповно та неправильно встановив фактичні обставини справи, вважає, що висновок будівельно - технічної експертизи щодо ринкової вартості квартир не відповідає реальній ринковій вартості квартир та є заниженою.
Зазначає, що суд необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду іншої справи за позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 та перший не міг представляти інтереси останнього в суді під час розгляду справи.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_9 доводи апеляційної скарги підтримала, просила скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати.
Позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат ОСОБА_10 заперечували проти доводів скарги, оскільки вважали їх необґрунтованими та просили рішення суду залишити без змін.
Треті особи: орган опіки та піклування Калінінської районної у місті Донецьку ради та Восьма Донецька державна нотаріальна контора звернулись до апеляційного суду з письмовими клопотаннями розглянути справу у їх відсутності. Окрім цього, перший з них зазначив, що вважає рішення суду законним і обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_4
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, позивача, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як зазначено в ч.3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Судом встановлено, що відповідно до вимог ст.ст.1268 – 1270 ЦК України спадщину після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року, прийняли спадкоємці, зазначені в ст. 1261 ЦК України, позивач ОСОБА_2 та троє її дітей: неповнолітні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та її дорослий син ОСОБА_1 – відповідач по справі. Жоден із спадкоємців не отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, оскільки відповідач утримує всі правовстановлюючі документи на спадкове майно. Інший її син – ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Суд також встановив обсяг спадкового майна та визначив його частки, що належать кожному спадкоємцю, проти чого не заперечує відповідач і рішення суду в цій частині не оскаржується.
Частки кожного із чотирьох спадкоємців ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 складають по ј частини двокімнатної квартири АДРЕСА_2. Частина ОСОБА_2 в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1 складає 5/24 частин квартири (1/6 + 1/24), ОСОБА_4 - 1/24 частину квартири, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, кожного з них, по 9/24 частини цієї квартири (1/3 + 1/24). Розміри спадкових часток в однокімнатній квартирі АДРЕСА_6 визначені: 1/16 частина квартири за позивачем, 7/48 частин за ОСОБА_4 та по 19/48 частин квартири за ОСОБА_3 та ОСОБА_1, кожним з двох останніх.
Задовольняючи позов щодо виділу квартир в натурі, суд правильно послався на ст. ст. 356 - 358, 364 - 365 ЦК України, які передбачають право кожного із співвласників на визначення та виділ в натурі частки з майна, що знаходиться у спільній частковій власності.
Вирішуючи справу, суд послався на висновок будівельно - технічної експертизи № 76/09 від 16 серпня 2009 року та встановив, що вартість квартири АДРЕСА_9 477 993 грн., квартири АДРЕСА_1 – 329 590 грн., а квартири АДРЕСА_6 – 164 389 грн., та дійшов обґрунтованого висновку про те, що єдиним варіантом розподілу квартир є виділення в натурі кожному із співвласників по квартирі, з відповідною компенсацією. З урахуванням об’єднання часток ОСОБА_2 та ОСОБА_4, загальна вартість яких складає 355 641 грн.70 коп., останнім може бути виділена квартира АДРЕСА_9, що більше їх спільної ідеальної частки на 122 351 грн.30 коп. ОСОБА_11 може бути виділена квартира АДРЕСА_1, що більше його ідеальної частки на 21 424 грн. 25 коп. Та ОСОБА_3 може бути виділена квартира АДРЕСА_6 вартістю 164 389 грн., що менше його ідеальної частки на 143 7876 грн. 15 коп.
Суд першої інстанції також дійшов обґрунтованого висновку, що позивач повинен компенсувати ОСОБА_3А грошові кошти у розмірі 122 351 грн.50 коп. замість його частки у спадковому майні, які були внесені позивачем на депозит суду, а ОСОБА_1 - компенсувати ОСОБА_3 частку в спадковому майні в розмірі 21 424 грн.85 коп.
Доводи відповідача про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (їм обом) може бути виділена квартира АДРЕСА_9 в м. Донецьку суд обґрунтовано не прийняв до уваги, оскільки з такими позовними вимогами ОСОБА_1 до суду не звертався, а відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог. Окрім цього,останні є неповнолітніми і не в змозі будуть компенсувати різницю вартості квартир при іншому варіанті вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги відповідача, що реальна вартість квартир є більшою, ніж вказана у висновку судової будівельно - технічної експертизи, апеляційний суд відхиляє, як такі, що є припущеннями та не відповідають дійсності. З довідки експерта від 15 квітня 2010 року, дослідженої апеляційним судом, вбачається, що ринкова вартість квартир на момент ухвалення рішення суттєво не змінилась. Вартість квартир встановлена судовим експертом, який має належну кваліфікацію, та був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Належних доказів про іншу вартість спадкового майна відповідач суду не надав.
Апеляційний суд також враховує, що з висновком зазначеної експертизи відповідач був своєчасно ознайомлений, з клопотанням про призначення додаткової експертизи він не звертався, та неодноразово заявляв інші клопотання про відкладення розгляду справи з різних причин та зупинення провадження по справі.
Апеляційний суд також відхиляє, як безпідставні, твердження апелянта про те, що суд мав зупинити провадження по справі до вирішення іншої справи про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Таким чином, суд першої інстанції зробив висновки, що відповідають фактичним обставинам справи, до спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального права, та в основу рішення поклав обставини, що мають суттєве значення для справи, які він вважав встановленими.
Однак, суд першої інстанції всупереч вимогам ст.ст. 215 - 216 ЦПК України та п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення у цивільній справі ” від 18 грудня 2009 року № 14 резолютивну частину рішення виклав нечітко щодо визнання права власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_9, за кожним з позивачів, та неправильно сформулював зобов’язання ОСОБА_1 виплатити ОСОБА_3 грошову компенсацію за належну частку спадкового майна, що унеможливлює його виконання в цій частині, а тому, відповідно до вимог ч. 1 п.4 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд рішення суду змінює, виклавши його в наступній редакції:
Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, за кожним з них, право власності в порядку спадкування за законом по ј частині квартири АДРЕСА_9 в м. Донецьку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за належну останньому частку в спадковому майні в розмірі 21 424 грн. 85 коп.
В іншій частині рішення слід залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 314-316 ЦПК України, апеляційний суд ,-
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 3 березня 2010 року в частині визнання за ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 права власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_9, та зобов’язання виплати ОСОБА_3 грошової компенсації за належну йому частку в спадковому майні - змінити та викласти в наступній редакції.
Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, за кожним з них, право власності в порядку спадкування за законом по ј частині квартири АДРЕСА_9 в м. Донецьку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за належну останньому частку в спадковому майні в розмірі 21 424 грн. 85 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення рішення суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Судді: