Справа № 2 – 1660/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2010 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Мороз В.П.
при секретарі – Соболевої Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Комунального житлового експлуатаційного підприємства № 26 м. Дніпропетровська до ОСОБА_1 про стягнення суми,-
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2010 року КЖЕП № 26 м. Дніпропетровська звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення суми. Позивач у позові та представник позивача у судовому засіданні посилається на те, що відповідач, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 з 01.01.06р. по 31.03.10р. оплату за надані послуги не здійснював, у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 338,04 грн. З урахуванням викладеного, просив суд стягнути з відповідача заборгованість за користування житловим приміщенням в сумі 1 338,04 грн. та судові витрати покласти на відповідача.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Відповідачі про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач необхідні платежі на користь КЖЕП № 26 м. Дніпропетровська не здійснював з 01.01.06р. по 31.03.10р. Заборгованість по оплаті за користування житловим приміщенням склала 1 338,04 грн. Зазначені обставини підтверджуються довідкою з місця проживання відповідача, розрахунком заборгованості.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до “Правил користування приміщеннями житлових будинків та при будинкових територій”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, власники квартир багатоквартирних будинків зобов’язані вносити на відповідний рахунок власника будинку оплату за обслуговування та ремонт будинку, наймачі квартир вносять плату за найом житла, ці платежі та платежі за комунальні послуги та інші послуги власниками квартир, наймачами вносяться кожного місяця, але не пізніше 10 числа наступного за ним місяця.
Відповідно до ст.162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в квартирі, що належить громадянинові на праві приватної власності, а також строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 68 Житлового Кодексу України наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути 51 грн. судового збору, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. 156, 162 ЖК України, ст. ст. 11, 509, 526 ЦК України, ст. ст. 27, 31, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального житлового експлуатаційного підприємства № 26 м. Дніпропетровська суму заборгованості за період з 01.01.06р. по 31.03.10р. у розмірі 1 338,04 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: В.П. Мороз