УХВАЛА

20 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 823/1442/16

адміністративне провадження № К/9901/13444/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 у справі №823/1442/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу,

У С Т А Н О В И В:

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що у жовтні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу.

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 21.11.2016 у задоволенні позовних вимог відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.01.2017 постанову Черкаського окружного адміністративного суду залишив без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачка звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24.01.2017 відкрив касаційне провадження у цій справі.

Крім того у червні 2018 року скаржниця звернулася до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду першої інстанції, яку ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 прийнято до розгляду та відкрито провадження.

В обґрунтування заяви зазначала, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленою обставиною є висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 07.02.2017 №122, 301/17-23, складений в ході досудового розслідування кримінального провадження №42017250000000007 від 20.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статі 364 Кримінального кодексу України, яким встановлено, що обґрунтування, які покладені в основу рішення Головного управління ДФС у Черкаській області про збільшення суми своєчасно не нарахованого єдиного внеску не підтверджуються документально. Вказана обставина є істотною, об`єктивно існувала на момент прийняття рішення суду, що переглядається, хоча і не була матеріалізована.

В той же час, суд першої інстанції постановив ухвалу від 09.08.2018 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у цій справі, яку направлено до суду касаційної інстанції.

Верховний Суд постановою від 20.10.2020 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 залишив без змін.

Провадження з розгляду заяви про перегляд постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 за нововиявленими обставинами було поновлено на підставі ухвали суду першої інстанції від 16.11.2020.

Ухвалою ж від 17.12.2020 Черкаський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2016. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 залишив в силі.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 15.03.2021 ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 залишив без змін.

Ухвалюючи такі рішення, суди виходили з того, що обставина щодо невідповідності суми недоїмки з єдиного внеску існувала до звернення позивача до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, могла бути відома позивачу та могла бути встановлена судами під час розгляду справи, отже не є нововиявленою та не є підставою для скасування постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2016.

Так, судами встановлено, що у акті перевірки від 19.07.2016 та рішенні про результати розгляду скарги від 23.09.2016 було зазначено детальний розрахунок донарахованих сум єдиного внеску, у тому числі відображено про нараховані та фактично сплачені позивачем суми єдиного внеску за 2014 та 2015 роки. Отже позивачці були відомі всі обставини, пов`язані з визначенням розміру недоїмки з єдиного внеску, проте останньою вказаний розрахунок не перевірено. Крім того обставину щодо невідповідності нарахованої суми єдиного внеску як підставу позовних вимог не зазначала.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами, позивачка подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 скасувати.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за означеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Відповідно ж до частини четвертої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При цьому нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Таким чином, правильними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що наведене у заяві обґрунтування не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки у межах процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами суд не може надавати оцінку (переоцінку) застосованим нормам як матеріального так і процесуального права у спірних відносинах, не може переоцінювати докази, які оцінювалися судом під час розгляду справи, не може оцінювати нові докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування положення статтей 361 та 368 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 у справі №823/1442/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С.С.Пасічник

І.А.Васильєва

В.П.Юрченко