УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

19 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 200/9113/20-а

адміністративне провадження № К/9901/11134/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року (суддя Чучко В.М.) та

постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року (колегія у складі суддів Міронової Г.М., Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г.)

у справі № 200/9113/20-а

за позовом ОСОБА_1

до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Бахмутсько-Лиманський ОУ ПФУ Донецької області), в якому просила:

- визнати протиправним та скасування рішення відповідача від 03.07.2020 № 056350005462 про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із Законом України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) з 26.06.2020 довічно у розмірі 125 784,00 грн, виходячи із стажу судді 27 років 3 місяці 24 дні та 64 відсотків суддівської винагороди, що становить 196 537,00 грн;

- визнати протиправним та скасування рішення відповідача від 13.07.2020 № 056350005462 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання згідно із Законом № 1402-VIII (зміна статусу переселенця) з 26.06.2020 довічно у розмірі 125 784,00 грн, виходячи із стажу судді 27 років 3 місяці 24 дні та 64 відсотків суддівської винагороди, що становить 196 537,00 грн;

- визнати протиправними дії Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ Донецької області щодо відмови в зарахуванні до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи адвокатом Донецької обласної колегії адвокатів з 02.03.1991 до 02.03.1993, що становить 2 роки 00 місяців 00 днів, згідно з розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданим Донецьким апеляційним судом 24.06.2020 вих. № 312-43/471/20;

- зобов`язати Бахмутсько-Лиманський ОУ ПФУ Донецької області при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зарахувати до стажу роботи на посаді судді згідно з розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданим Донецьким апеляційним судом 24.06.2020 вих. №312-43/471/20: 1) період роботи адвокатом Донецької обласної колегії адвокатів з 02.03.1991 до 02.03.1993, що становить 2 роки 00 місяців 00 днів; 2) період роботи безпосередньо на посаді судді з 03.03.1993 до 25.06.2020 - 27 років 03 місяці 23 дні (Дружківського міського суду Донецької області з 03.03.1993 до 14.03.2005, що становить 12 років 00 місяців 12 днів; Апеляційного суду Донецької області з 15.03.2005 до 08.10.2018, що становить 13 років 06 місяців 24 дні; Донецького апеляційного суду з 09.10.2018 до 25.06.2020, що становить 01 рік 08 місяців 17 днів), разом - 29 років 03 місяці 23 дні;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 26.06.2020 довічно з урахуванням стажу роботи на посаді судді 29 років 03 місяці 23 дні, із розрахунку 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Донецького апеляційного суду від 25.06.2020 № 3.11-14/177-20;

- зобов`язати Бахмутсько-Лиманський ОУ ПФУ Донецької області здійснити перерахунок та виплату за весь час, починаючи з 26.06.2020 до дня виконання судового рішення, різниці між виплаченим щомісячним довічним грошовим утриманням судді у відставці в розмірі 64 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та перерахованим у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді;

- стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними рішеннями та діями, що порушують гарантії незалежності судді та конституційне право на соціальний захист в розмірі 10 000,00 грн;

- стягнути з Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ Донецької області витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 840,80 грн;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язання відповідача у місячний строк з дати набрання рішенням законної сили подати суду звіт про виконання рішення суду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021, позов задоволено частково;

- визнано протиправним та скасовано рішення Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ Донецької області від 03.07.2020 № 056350005462 в частині визначення страхового стажу судді ОСОБА_1 без урахування двох років стажу (досвіду) роботи за юридичною професією та в частині обрахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді із загального відсотка від суддівської винагороди;

- визнано протиправним та скасовано рішення Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ Донецької області від 13.07.2020 № 056350005462 про перерахунок судді ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання;

- зобов`язано Бахмутсько-Лиманське ОУ ПФУ Донецької області зарахувати до страхового стажу судді ОСОБА_1 двох років стажу (досвіду) роботи адвокатом Донецької обласної колегії адвокатів з 02.03.1991 до 02.03.1993 із визначенням загального відсотку в розмірі 68 % суддівської винагороди;

- зобов`язано Бахмутсько-Лиманське ОУ ПФУ Донецької області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 26.06.2020, виходячи із обрахунку стажу судді - 29 років 03 місяці 23 дні та з урахуванням відсотку від суддівської винагороди в розмірі 68 %, з урахуванням раніше виплачених сум, щомісячного довічного грошового утримання судді;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;

- стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ Донецької області на користь ОСОБА_1 відшкодування судового збору у розмірі 840,80 грн.

24.03.2021 ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, що 29.03.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права просила змінити постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 в частині залишення без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2020 щодо визначення відсотку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 68 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, ухвалити у цій частині нове рішення, яким визнати її право на щомісячне довічне грошове утримання судді у розмірі 90 % суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді.

Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що Верховний Суд не викладав раніше висновку у подібних правовідносинах з питання визначення відсотку суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме:

- чи відбулося зниження рівня матеріального забезпечення судді у відставці та гарантій незалежності судді у зв`язку із зменшенням розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 80 % грошового забезпечення судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI), до 50 % грошового утримання судді у зв`язку з набранням чинності Законом № 1402-VIII;

- чи є підстави для застосування до спірних правовідносин ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII у випадку суддів, які мали право на відставку до 30.09.2016.

Зазначає, що суди попередніх інстанцій:

- встановили, що вона звільнена з посади судді 18.06.2020, формально застосували норму ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII, яка діяла на час її відставки, не надали мотивовану оцінку порушенню гарантій незалежності суддів при прийнятті зазначеної норми Закону;

- дійшли передчасного висновку про те, що у неї відсутнє право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; ураховуючи безперервну роботу на посаді судді з 03.03.1993, вона набула право на відставку 03.03.2013 та відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону № 2453-VI, Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп-/2013 набула право на щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, що відповідало розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, встановленому ч. 4 ст. 43 Закону України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-ХІІ), чинного на момент її призначення на посаду судді вперше; зменшення органом законодавчої влади розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 80 % до 50 % суддівської винагороди суттєво знижує досягнутий нею станом на 30.09.2016 рівень матеріального забезпечення судді; приймаючи Закон № 1402-VIII Верховна Рада України порушила ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 150 Конституції України; посилання суду апеляційної інстанції, що розмір грошового утримання при зменшенні відсотка суддівської винагороди згідно із Законом № 1402-VIII компенсований збільшенням суддівської винагороди, від якого обраховується грошове утримання судді у відставці, є необґрунтованим; суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 80 % до 50 % суддівської винагороди не порушує вимоги ст. 22 Конституції України;

- не врахували тієї обставини, що не визнання ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII неконституційною не впливає на вирішення спору, оскільки відповідно до ст. 7 КАС України суди мали застосували до спірних правовідносин ст. 8, 21, 22, ч. 1 ст. 126, 151-2, 152 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, від 24.06.1999 № 6-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 № 19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 18.06.2007 № 4-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 18.02.2020 № 2-р/2020 щодо гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення;

- не застосували правову доктрину щодо дії закону в часі; посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 200/13595/19-а, вказує про те, що досягнутий суддями рівень матеріального забезпечення не може бути звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства.

Скаржник вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, покликається на те, що суди по-різному вирішують подібні спори:

- у справі № 200/8523/20-а суд дійшов висновку, що Пенсійний фонд безпідставно зменшив відсоток щомісячного довічного утримання судді у відставці з 80 % до 50 % та зобов`язав здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до абз. 2 п. 25 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII;

- у справі № 520/11008/20, № 580/1407/20, № 380/5074/20, № 420/4734/20 суди вважали, що при перерахунку щомісячного грошового утримання суддів у відставці слід застосовувати ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII;

- у справі № 580/2323/20, № 580/3048/20 суди вважали, що при перерахунку щомісячного грошового утримання суддів у відставці слід застосовувати 80 % розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, встановлений ст. 135 Закону № 1402-VIII;

- у справі № 200/8566/20-а суд дійшов висновку, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді повинен здійснюватися відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII;

- у справах № 360/2686/20, № 440/1361/20 суд зобов`язав Пенсійний фонд здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90 % від суддівської винагороди діючого судді.

Також зазначає, що Верховний Суд ухвалою від 02.12.2020 у справі № 420/4734/20, від 11.01.2021 у справі № 580/2323/20, від 26.01.2021 у справі № 580/1407/20, від 15.02.2021 у справі № 580/3048/20 відкрив касаційні провадження у подібних правовідносинах.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Суд першої інстанції розглянув цю справу у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 3, 4 ст. 257 КАС України.

Разом з тим, Суд ураховує підстави, на яких подано касаційну скаргу, предмет спору, вважає, що у цій справі слід здійснити касаційний перегляд рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 для формування висновку щодо питання визначення відсотку суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII у випадку суддів, що мали право на вихід у відставку на підставі Закону № 2453-VI.

Верховний Суд не переглядав раніше судових справ у подібних з цією справою правовідносинах та не викладав висновку із такого питання.

Водночас, ОСОБА_1 у касаційній скарзі навела підстави, передбачені пп. «а» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, щодо неоднакового застосування судами першої та апеляційної інстанцій у інших справах у подібних правовідносинах норм матеріального та процесуального права, що є підставою для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справі незначної складності, для забезпечення єдності правозастосовчої практики.

Згідно з ч. 3 ст. 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є доводи скаржника щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права й наявність обставин, наведених у п. 3 ч. 4 ст. 328, пп. «а» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Скарга подана у строк, передбачений ч. 1 ст. 329 КАС України, відповідає вимогам ст. 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження немає.

Керуючись 328-335, 338, 359 КАС України, Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року.

2. Витребувати з Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/9113/20-а.

3. Направити особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

4. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу. Роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб