Копія
справа № 2а- 2891/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2009 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого - судді Кравченко В.Є.,
при секретарі – Володиної К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась 20.01.2009 року до суду з адміністративним позовом до відповідача про поновлення строку для звернення до суду за захистом порушених прав та стягнення з нього недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за 2006-2007 роки. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є дитиною війни, в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач зазначив, що він має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Підставою для відновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 КАС України, сторона зазначає обставини того, що її законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів, про належну щомісячну державну соціальну допомогу йому, як дитині - війни, його повідомлено не було, а про факт грубого порушення прав стало відомо тільки після висвітлення у засобах масової інформації рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.
Приймаючи до уваги, що позивач пред’явив позов до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі, суд, керуючись статтями 48,52 КАС України, здійснив заміну первісного відповідача на належного – Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя, всі матеріали адміністративного позову були надіслані відповідачеві. Захист прав позивача в такий спосіб, на думку суду, не суперечить правилу, зазначеному у ст. 11 КАС України, та не порушує принципи змагальності та диспозитивності в адміністративному процесі, а застосовується виключно з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України.
Сторони надали на адресу суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю, у порядку письмового провадження. Позивач вимоги, викладені у позовній заяві, підтримує у повному обсязі.
УПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя проти підстав заявленого позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не визначений механізм розрахунку підвищення пенсії, передбачений ст. 6 цього Закону, а саме зі змісту даної статті не вбачається яким саме органом, за рахунок яких коштів та джерел і в якому саме порядку здійснюється призначення та виплата пенсії.
Крім того, органи Пенсійного фонду України мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпний перелік яких визначений діючим законодавством України, до того ж, відповідно до статей 7, 23 Бюджетного кодексу України, пенсійний фонд в своєї роботі повинен керуватися принципом цільового використання бюджетних коштів за їх призначенням, до яких, на думку – Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя, виплата щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не відноситься.
Крім того, відповідач посилається на вимоги ст. 99 і 100 КАС України, згідно із якими позивач пропустив строк для звернення до суду з адміністративним позовом, що є підставою для відмови у позові.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, заперечень на позов, доходить висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни, що підтверджується посвідченням встановленого зразка, у зв’язку з чим має право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла у 2006-2007р.р., було визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але ж фактично виплата здійснювалась в розмірі 10%, що порушує соціальні права позивача.
Статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у ст. 100 КАС
України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для
відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач у запереченнях наполягає на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, яким було захищені права осіб, що мають статус «діти війни», офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України, 2007, №52, 27.07.2007р . Позивач звернувся до суду лише в січні 2009 року, після закінчення строку позовної давності для вимог, яки заявлені у позові.
Доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав в частині нарахування недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за 2006 рік та 2007 рік, включно, позивач не надав.
Суд приходить до висновку, що строк звернення до суду з вимогою про нарахування недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за вищевказаний спірний період, позивачем пропущений, оскільки осатаній звернувся до суду з позовом за межами річного строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд застосовує наслідки пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду, а відповідно, судовому захисту порушене право позивача не підлягає.
На підставі ст.152 Конституції України, ст.ст.5,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року із наступними змінами та доповненнями, ст.69 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року, рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, керуючись ст.ст. 2,3, 8, 10, 48,52,71, 99, 100, 122, 160 - 163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів до Нахімовського районного суду м. Севастополя. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Севастопольського адміністративного апеляційного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Нахімовський районний суд м. Севастополя.
Головуючий – суддя: /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Нахімовського районного
Суду м. Севастополя В.Є. Кравченко