УХВАЛА

19 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/9095/18

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючого, Селіваненка В.П., Дроботової Т.Б., Булгакової І.В., Баранця О.М., Львова Б.Ю., Васьковського О.В., Кібенко О.Р., Уркевича В.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

за участю представників: ТОВ "Промислова інноваційна компанія" - адвокатів Коломойця М.І., Різник О.О., Національного банку України - Тарана Є.О., Крайдуби В.І., Григорчука В.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного банку України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020

та рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020

у справі № 910/9095/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інноваційна компанія"

до Національного банку України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про відшкодування шкоди в розмірі 128 942 532,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ТОВ "Промислова інноваційна компанія" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України (відповідач) про стягнення майнової шкоди у розмірі 128 942 532 грн., завданої йому, як акціонеру ПАТ "Радикал Банк", відповідачем шляхом незаконного позбавлення його корпоративних прав в результаті прийняття неправомірного рішення - Постанови Правління Національного банку України № 452/БТ від 09.07.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до неплатоспроможних".

Позов обґрунтований тим, що протиправність постанови Правління Національного банку України № 452/БТ від 09.07.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до неплатоспроможних" була встановлена судовими рішеннями в межах розгляду адміністративної справи № 826/24203/15 за позовом ТОВ "Промислова інноваційна компанія" та ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство "Радикал Банк" про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі №910/9095/18 (суддя Чебикіна С.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Національного банку України на користь ТОВ "Промислова інноваційна компанія" 128 942 532,00 грн. майнової шкоди та 616 700,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач за своєю організаційно-правовою формою є органом державної влади, а тому у спірних правовідносинах Національний банк України є суб`єктом відповідальності в розумінні ст. 1173 ЦК України незалежно від вини державного органу.

Неправомірність дій Національного банку України підтверджується постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2016 у справі №826/24203/15.

За висновками суду першої інстанції, Національний банк України своїм протиправним рішенням шляхом ініціювання процедури виведення банку з ринку незаконно позбавив позивача як власника акцій його корпоративних прав. При цьому таке позбавлення відбулося саме як наслідок прийняття протиправної постанови відповідача. Подальші процедури, які були застосовані до банку, та рішення відповідача (введення тимчасової адміністрації, відкликання ліцензії і т. д.) не призвели до відновлення майнових (корпоративних) прав позивача, незважаючи на визнання в судовому порядку протиправною та скасування постанови Правління Національного банку України №452/БТ від 09.07.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних".

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено Національним банком України, внаслідок чого позивачу завдана шкода у розмірі вартості корпоративних прав, які посвідчуються акціями, визначена на день прийняття зазначеної постанови (09.07.2015), а тому позов про відшкодування 128 942 532,00 грн матеріальної шкоди підлягає задоволенню.

У якості належного доказу для визначення розміру заподіяної ТОВ "Промислова інноваційна компанія" шкоди неправомірним рішенням відповідача судом взято до уваги висновок експертів з проведення комісійної судово-економічної експертизи №1-27/09/2019-се від 27.09.2019.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 у справі № 910/9095/18 (колегія суддів: Михальська Ю.Б., Скрипка І.М., Тищенко А.І.) рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 залишено без змін.

Погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, апеляційний суд виходив, зокрема, з того, що на відміну від загальної норми ст.1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох загальних умов відповідальності (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма ЦК України передбачає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини заподіювача шкоди - суб`єкта владних повноважень за наявності трьох елементів складу правопорушення (протиправної поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками).

Національний банк України звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати повністю постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі № 910/9095/18; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Промислова інноваційна компанія" до Національного банку України відмовити у повному обсязі.

Підставою для касаційного оскарження Національний банк України зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та вказує на те, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 910/13134/17, від 22.05.2018 у справі № 915/1015/16 та від 25.06.2018 у справі № 916/1991/17.

Разом з тим, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач вказує на те, що судом апеляційної інстанції не було застосовано закон, що підлягав застосуванню, а саме: ст. 79-1 Закону України "Про банки і банківську діяльність", якою встановлено особливий порядок визначення розміру шкоди, заподіяної рішенням (індивідуальним актом) Національного банку України у разі визнання його протиправним (незаконним) та скасування.

Зазначаючи про обов`язок суду застосовувати як норму матеріального так і процесуального права, чинні на час вчинення процесуальної дії, заявник касаційної скарги вважає, що суд апеляційної інстанції був зобов`язаний здійснювати розгляд справи з урахуванням ст. 79-1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та призначити у справі оцінку фінансово-господарської діяльності ПАТ "Радикал Банк" та вартості його акцій на 09.07.2015, використовуючи баланс банку за 09.07.2015.

Разом з тим, у касаційній скарзі відповідач наголошує, що місцевий та апеляційний суди не врахували обов`язкові висновки суду касаційної інстанції, викладені у постанові від 27.08.2019 у даній справі.

Так, зокрема, за твердженням скаржника суди не врахували вказівок Верховного Суду щодо обов`язку позивача довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування, а відтак, дійшли неправомірного висновку про наявність усіх елементів складу правопорушення, оскільки постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2016 у справі №826/24203/15 не встановлювалось неправомірність дій НБУ у розумінні одного з елементів правопорушення та, відповідно, свідчить про недоведеність позивачем тих обставин, на які останній посилається як на підставу своїх вимог.

Крім того, відповідач вказує на неврахування судами висновку постанови суду касаційної інстанції від 27.08.2019 у даній справі щодо надання належної оцінки доводам відповідача про те, що в даний час здійснюється ліквідаційна процедура ПАТ "Радикал Банк", проте позивач продовжує бути акціонером цього банку, права власності за зазначені акції банку його позбавлено не було; запровадження процедури ліквідації банку не має наслідком припинення права власності позивача на акції.

Національний банк України зазначає, що суди не врахували, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2016 у справі №826/24203/15 було скасовано лише постанову НБУ №452/БТ і це не є підставою для відшкодування майнової шкоди, адже право позивача щодо управління ПАТ "Радикал Банк" було обмежено саме з дня запровадження тимчасової адміністрації та початку процедури ліквідації банку, що відбувається на підставі рішень Фонду.

При цьому, заявник касаційної скарги наголошує, що рішення виконавчої дирекції Фонду від 09.07.2015 №130 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Радикал Банк" та рішення виконавчої дирекції Фонду від 09.11.2015 №203 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" і делегування повноважень ліквідатора Банку" ніким не оспорювалися, не скасовані судом, є законними та правомірними.

Крім того, відповідач у касаційній скарзі зазначає про помилкове прийняття судами в якості належного та допустимого доказу та покладення в основу рішення висновку експертів із проведення комісійної судово-економічної експертизи №1-27/09/2019-се від 27.09.2019, оскільки останній визначає вартість чистих активів Банку станом на 08.07.2015, тобто на дату, що передувала прийняттю постанови НБУ від №452/БТ від 09.07.2015, а не станом на 09.07.2015 (дату прийняття постанови НБУ від №452/БТ від 09.07.2015).

Водночас, звертаючи увагу на відчуження керівництвом ПАТ "Радикал Банк" 09.07.2015 майна банку, скаржник вказує, що судами не були прийняті надані Національним банком України докази на спростування висновків судових експертів із проведення комісійної судово-економічної експертизи №1-27/09/2019-се від 27.09.2019, а саме: баланс ПАТ "Радикал Банк" за 08.07.2015 та за 09.07.2015 (мінус 253 412 022,85 млн. грн).

При цьому наголошує, що визначення розміру завданої шкоди не може базуватися виключно на вартості акцій, що належали позивачу, адже слід враховувати як вартість активів, так і розмір наявних зобов`язань Банку, тобто визначення розміру завданої шкоди повинно базуватись на балансовій вартості активів; уповноважена особа ФГВФО набула всі повноваження органів управління ПАТ "Радикал Банк" та органів контролю лише з 10.07.2015, тобто 09.07.2015 Банк перебував під повним контролем керівника банку/акціонерів. Протягом дня 09.07.2015 керівництво банком здійснював менеджмент Банку, призначений акціонером (позивачем), що встановлено в судовому порядку, зокрема, у постанові Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 911/3474/17.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 910/9095/18 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі № 910/9095/18; справу призначено до розгляду на 09.12.2020 на 10:30.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 910/9095/18 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі № 910/9095/18 до 27.01.2021, 10 год. 30 хв.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 справу № 910/9095/18 разом із касаційною скаргою Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі ч. 2 ст.302 ГПК України з огляду на необхідність відступити від висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 28.02.2018 у справі № 910/13134/17 за позовом ТОВ "Центр-Агро-Трейд" до Національного банку України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача - ПАТ "АКТАБАНК" про стягнення 380 000 000,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.02.2021 у справі № 910/9095/18 прийнято касаційну скаргу Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 та рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі № 910/9095/18 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; призначено розгляд касаційної скарги Національного банку України у справі № 910/9095/18 у відкритому судовому у засіданні Касаційного господарського суду на 19.03.2021 об 11:00.

Під час розгляду даної справи Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду з`ясовано, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.07.2020 справу № 910/6175/19 разом із касаційною скаргою Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у даній справі передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 3 ст. 302 ГПК України, у зв`язку з необхідністю відступити від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.10.2019 у справі № 826/9802/17, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 15.05.2019 у справі №757/72592/17, від 28.01.2020 у справі № 369/11928/17, від 15.04.2020 у справі № 757/27124/19-ц, зазначивши, що Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, самостійним у своїй діяльності від органів державної влади, тобто, не є суб`єктом відповідальності за ст.1173 ЦК України, оскільки не є органом державної влади.

Враховуючи, що у справі, яка розглядається (№ 910/9095/18), судові рішення мотивовані тим, що у спірних правовідносинах Національний банк України є суб`єктом відповідальності в розумінні ст. 1173 ЦК України, оскільки за своєю організаційно-правовою формою є органом державної влади, колегія суддів дійшла висновку, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/6175/19 має значення для надання правової оцінки правовідносинам у справі № 910/9095/18.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Враховуючи викладене та заслухавши думку представників сторін, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для зупинення касаційного провадження у справі № 910/9095/18 за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/6175/19.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, ст. ст. 234, 235 ГПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі № 910/9095/18 за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/6175/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя- Ткаченко Н.Г.

Судді- Селіваненко В.П.

Дроботова Т.Б.

Булгакова І.В.

Баранець О.М.

Львов Б.Ю.

Васьковський О.В.

Кібенко О.Р.

Уркевич В.Ю.