Справа № 2-218/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    26 лютого 2010 року Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

          головуючої - судді Шитченко Н.В.,

          при секретарі - Борисенко О.І.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 звернувся до суду з  позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 30000 грн. моральної шкоди, що була йому завдана неправомірними, на думку позивача,  діями відповідача, які полягали у відмові у прийнятті позову ОСОБА_1 та поверненні наданих ним документів через неналежне виконання ОСОБА_2 своїх посадових обов’язків.

    Позивач в попередньому судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові. В судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі.

    Відповідач, належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, в судове засідання не з’явилась, надала заяву про слухання справи у її відсутність, проти задоволення позову заперечувала і просила відмовити в задоволенні.      

    Вислухавши позивача, дослідивши письмові докази у справі, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

    За умовами ст.ст. 22, 23, 1167 Цивільного кодексу України, на які посилається ОСОБА_1 в обґрунтування заявлених вимог, моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її винних дій. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування.

    З урахуванням викладеного, доказуванню в даній справі підлягає факт неправомірності дій відповідача щодо позивача з приводу повернення ОСОБА_1 матеріалів поданого ним позову. Разом з тим, надані позивачем і досліджені в судовому засіданні докази не підтверджують наявність неправомірних дій ОСОБА_2 Зокрема, в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 19 жовтня 2009 року звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Державної виконавчої служби Деснянського району м. Чернігова про відшкодування завданої моральної шкоди (а.с. 7-8). Суддею цього суду Коверзневим В.О. 22 жовтня 2009 року наведену заяву ухвалою залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків (а.с. 5). Копію ухвали судді від 22 жовтня 2009 року, вірність якої з оригіналом засвідчено помічником судді і відповідачем по справі ОСОБА_2, направлено позивачу до відома у відповідності до вимог ч. 1 ст. 121 ЦПК України. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 викладені в ухвалі судді вимоги не виконав, надавши до Деснянського районного суду  м. Чернігова заяву, що складена без дотримання вимог діловодства і є незрозумілою з змістом (а.с. 9). У відповідності до положень ст.ст. 121, 293 ЦПК України 2 листопада 2009 року суддею було визнано неподаною заяву ОСОБА_1 та повернуто позивачу. Наведена ухвала також містить реквізити копії документу, з якого вбачається, що він з оригіналом звірений і йому відповідає, що ОСОБА_2 засвідчила своїм підписом, як помічник судді, та мокрою печаткою установи.

Оскільки оригінали процесуальних документів, що винесені суддею або судом, знаходяться в матеріалах цивільної справи, ОСОБА_1 правомірно у відповідності до вимог п.п. 23.6, 23.7 „Інструкції з діловодства  в місцевому загальному суді”, затвердженої наказом Державної судової адміністрації 27 червня 2006 року за № 68, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 липня 2006 року за № 860/12734, відповідачем було направлено їх копії. Таким чином, жодних процесуальних документів від свого імені ОСОБА_2 не виносила. Позовна заява не містить також посилань на те, вимог якого саме нормативного акту відповідачем не було дотримано при виконанні посадових обов’язків. ОСОБА_1 при цьому не посилається на те, що зміст наявних в матеріалах справи оригіналів ухвал не відповідає змісту, що викладений в отриманих ним копіях.

    У відповідності до ст. 60 ЦПК України обов'язок доказування і подання доказів покладений на сторони. На думку суду, позивачем не доведено факт вчинення ОСОБА_2. неправомірних дій відносно нього, а тому ці пояснення позивача є лише припущеннями, на яких відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України не може ґрунтуватись судове рішення, якщо їх заперечує інша сторона.

    Наведене в сукупності дає суду підстави вважати, що в ході судового розгляду не  знайшли підтвердження викладені в позовній заяві доводи щодо спричинення відповідачем ОСОБА_1 моральної шкоди через неналежне виконання посадових обов’язків.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України,  ст.ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

    Суддя                                                                                                           Н.В. Шитченко