ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-1433/10/2370
07.05.2010 р. м. Черкаси
09 год. 00 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чалої А.С.,
при секретарі судового засідання Журавлі В.В.,
за участю:
позивач –не з’явився,
відповідач –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Лисянському районі Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-ремонтне комунальне підприємство»про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВЛЕНО:
09 квітня 2010 року державна податкова інспекція у Лисянському районі Черкаської області звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-ремонтне комунальне підприємство»на користь держави через ДПІ у Лисянському районі заборгованість в сумі 318 грн. 00 коп.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач має заборгованість по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 318 грн. 00 коп., що підтверджується податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 944 від 29.01.2010 р.
Позивач у судове засідання свого представника не направив, проте надав клопотання (вхідний № 8077/2а-1433/10/2370 від 05.05.2010 р.), в якому вказує про наполягання на задоволенні позовних вимог та просить розглянути справу без участі його представника.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2536816 від 16.04.2010 р.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-ремонтне комунальне підприємство», відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 632380, зареєстровано 19.06.1996 р. Лисянською районною державною адміністрацією Черкаської області, ідентифікаційний код 24355328.
Відповідач взятий на облік як платник податків у державній податковій інспекції у Лисянському районі 11.08.1998 за № 54 р., про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 27.07.2006 р. № 788/29-023.
Згідно п.8 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ, до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) віднесено орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року №161-XIV встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 5 зазначеного Закону встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно статті 21 Закону «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).
Справляння плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92 року № 2535-XIІ.
Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Згідно із Законом України «Про плату за землю»об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до статті 14 вищевказаного Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і на нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Контроль за справлянням орендної плати до бюджету покладено на податкові органи.
Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації.
Згідно з п.5.1 ст.5 Закону, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 29.01.2010 р. подав до податкового органу податковий розрахунок земельного податку № 944 на 2010 рік, в якій визначив суму земельного податку в розмірі 3815 грн. 44 коп., із сплатою в січні 2010 року 317 грн. 44 коп. та протягом лютого –грудня 2010 р. щомісячно по 318 грн. 00 коп.
Відповідно ст.5 Закону, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону визначає, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Судом встановлено, що відповідач за березень місяць 2010 року не сплатив суму податку в розмірі 318 грн. 00 коп., що підтверджується обліковою карткою платника.
Внаслідок існування податкового боргу, відповідачу виставлено першу податкову вимогу від 20.07.2009 № 1/64 на суму 2825 грн. 25 коп. та другу податкову вимогу від 26.08.2009 № 2/69 на суму 3188 грн. 22 коп.
30.09.2009 р. за відповідачем зареєстрована податкова застава, про що зроблений запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №9105327.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 14, 160-163, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-ремонтне комунальне підприємство»(19300, Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, вул. Київська, буд. 65А, ідентифікаційний код 24355328) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Лисянському районі Черкаської області (19300, Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, вул. Кірова, 25, код 34324276) заборгованість в сумі 318 (триста вісімнадцять) грн.. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Чала