УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                  № 2а-842/10/2370

11.03.2010 р.                                                                                     м. Черкаси  

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Чала А.С., розглянувши матеріали позовної заяви, поданої Головним  управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 безпідставно набуте майно у вигляді коштів в сумі 1978 грн. 73 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог управління стверджує, що 27 серпня 2009 року пенсіонеру ОСОБА_2, який перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Черкаській області і отримував пенсію за вислугу років, була нарахована і направлена поштовим переказом пенсія за вересень 2009 року. 03 вересня 2009 року до управління із заявою про виплату допомоги на поховання ОСОБА_2 звернулась відповідач, в зв’язку з чим управлінню стало відомо про смерть пенсіонера. Оскільки, ОСОБА_2 згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть помер 29 серпня 2009 року, пенсія нарахована за вересень 2009 року в розмірі 1978 грн. 73 коп., на думку позивача, ОСОБА_2 не належала, а тому підлягає поверненню. Позивач звернувся до ЦПЗ № 1 Поштамт Черкаси «Укрпошта» з листом про повернення виплаченої пенсії, у відповідь на який отримав 09 листопада 2009 року повідомлення про те, що пенсія ОСОБА_2 за вересень 2009 року за переказом виплачена 14 вересня 2009 року відповідачу по дорученню № 2888 від 14.07.2009.

На підставі зазначених обставин управління вважає, що кошти в сумі 1978 грн. 73 коп. набуті відповідачем без достатньої правової підстави і підлягають поверненню, так як відповідач отримала кошти за довіреністю, дія якої припинилась в зв’язку зі смертю особи, яка її видала. Оскільки, відповідач на вимогу позивача отримані кошти не повернула, він просить суд задовольнити його позовні вимоги та стягнути безпідставно набуті кошти в сумі 1978 грн. 73 коп.

Дослідивши, подані позивачем матеріали позовної заяви, суддя вважає за необхідне відмовити  у відкритті провадження в адміністративній справі, виходячи з наступного.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.4 ч.1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється зокрема на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 8 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивачем у адміністративній справі є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. У випадку ж коли суб'єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, не здійснює у спірних правовідносинах владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції та не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Оскільки, подана управлінням позовна заява містить вимоги про повернення безпідставно набутого особою майна у вигляді коштів в сумі 1978 грн. 73 коп., які отримані нею на підставі недійсної довіреності, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини по своїй природі є цивільно-правовими, вимоги позивача є  вимогами про відшкодування шкоди і відносяться до компетенції судів цивільної юрисдикції. Позивач у цих відносинах не здійснює владні управлінські функції по відношенню до відповідача, що унеможливлює розгляд справи адміністративним судом.

Таким чином заявлений управлінням спір до компетенції судів адміністративної юрисдикції не відноситься і не може бути розглянутий Черкаським окружним адміністративним судом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 107 та п. 1 ч. 1 ст.109  Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Головного  управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна.

Повернути позовну заяву із усіма доданими до неї матеріалами Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області та направити копію даної ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення або з дня її отримання стороною за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                    А.С. Чала