Справа №2-45/2007р.

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

30 березня 2007 року                                                                         Хустський районний суд

Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Волощук О.Я.

при секретарі                                                                           Демеш В.М.

з участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_3 до Хустської районної ради

Хустської райдержадміністрації про компенсацію вартості конфіскованого майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів про конфіскацією вартості конфіскованого майна. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що у 1949 році його батькам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належало на праві приватної власності 9,81 га землі, із якої 4,5 га орної землі, 0,91 га городу, 1,21 га сіножаті, 4,5 га пасовища, будинок з надвірними будівлями, що знаходився у с.Вєлятиро, речі домашнього вжитку та знаряддя праці. Окрім цього, у 1933-1934 pp. його батьки в урочищі „Під Турною" посадили сад на площі 2,5 га .У 1949 році сім'я батьків була оголошена куркулями і все майно: будинок, земля, речі господарського призначення, було вилучено і передано у колгосп. На поверненні 9,81 га землі ,яка належала батькам і націоналізована позивач не наполягає. Рішенням комісії з питань поновлення прав реабілітованих Хустської районної Ради№10 від 23.07.1992 року факт розкуркулення батьків позивача визнаний безпідставним і постановлено відшкодувати вартість безпідставно вилученого майна на загальну суму 7000 крб. купонів. Його батьки не погодилися із такою оцінкою вилученого майна і відмовилися отримати зазначену компенсацію. Позивач зазначив, що вартість дворогосподарства склала 36000 грн., дерев саду-4260 грн, неотримані прибутки -22297 грн., всього 63187 грн і він просив постановити рішення, яким стягнути на користь позивача 63187 гривень.

2

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_1, підтримали позов, просили постановити рішення про задоволення позову.

Представник Хустської райдержадміністрації в особі начальника

юридичного відділу Хустської райдержадміністрації Худинця Валерія Павловича

позов не визнав. Суду пояснив, що Хустська райдержадміністрація не приймала

жодних рішень щодо конфіскації майна батьків позивача, як і не приймала

рішень щодо відшкодування вартості конфіскованого майна. У свій час такими

повноваженнями були наділені комісії з питань поновлення прав реабілітованих,

які     утворювалися     при     районних     Радах.     Представник                           Хустської

райдержадміністрації просив відмовити у задоволенні позову і розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Представник Хустської районної ради в особі начальника відділу юридичного забезпечення Ковача Івана Івановича позов не визнав. Суду пояснив, що рішенням комісії Хустської районної ради з питань поновлення прав реабілітованих №10 від 23.07.1992 року за зверненням батька позивача було визнано факт розкуркулення ОСОБА_5 безпідставним і вирішено відшкодувати ОСОБА_5 вартість безпідставно вилученого майна на загальну суму 7000 крб. /купонів/ Дане рішення не ос порене. Спадкоєці у відповідності до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій" не мають права вимагати отримання вартості вилученого майна. Представник Хустської районної ради просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що слід відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову виходячи із наступних міркувань.

Як вбачається із матеріалів справи позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів про конфіскацією вартості конфіскованого майна його батьків.

Як встановлено у судовому засіданні рішенням комісії Хустської районної ради з питань поновлення прав реабілітованих №10 від 23.07.1992 року було визнано факт розкуркулення ОСОБА_5 (батька позивача) безпідставним і вирішено відшкодувати вартість безпідставно вилученого майна на загальну суму 7 тис. крб /купонів /. Дане рішення не було ос порене ОСОБА_5.

Позивач зазначив у судовому засіданні, що батько не отримав даної суми оскільки категорично не був згідний із ним.

Статтею 5 Закону України „Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні,, передбачено, що виплата компенсації спадкоємцям не проводиться, крім випадків, коли компенсація була нарахована, але не отримана реабілітованим.

Враховуючи вимоги наведеної норми вимоги позивача не підлягають до задоволення. ,

Керуючись   ст.ст. 10,60,209   ЦПК   України,   ст.5   Закону   України   „Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні „ суд -

2

РІШИВ:

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову про компенсацію вартості конфіскованого майна.

Стягнути із ОСОБА_3  30 гривнів за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана до суду протягом 10 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.