Справа №2-767/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2010 року Солом‘янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді – Букіної О.М.

при секретарі-Балагура О.С. , Волошиній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державного Департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ТОВ «Скло-інвест» про визнання недійсним патенту України на промисловий зразок НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ТОВ «Скло-інвест» про визнання недійсним патенту України на промисловий зразок НОМЕР_1.

Також позивачі просили зобов’язати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості щодо визнання недійсним повністю патенту України НОМЕР_1.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивачі посилаються на те, що  вони є власниками промислового зразку за патентом України НОМЕР_3, дата подання заявки до Установи-26.11.2004 року.

Посилаються, що внаслідок широкого попиту та необмеженого кола споживачів, промисловий зразок за патентом України НОМЕР_3 набув  значної популярності.

В той же час, Відповідачем-1 було видано патент України за НОМЕР_1 на промисловий зразок , який на думку позивачів не є новим, оскільки сукупність суттєвих ознак даного промислового зразку стала загальнодоступною у світі до дати подання відповідачами-2,3 заявки до Установи, тобто до 15.05.2009 року.

В якості доказів в підтвердження позовних вимог, позивачі посилається на ту обставину, що всі суттєві ознаки промислового зразку за патентом України НОМЕР_1  „ПЛЯШКА» були використані з промислово зразку за патентом України НОМЕР_3, який було видано раніше.

Зазначили, що Відповідачем-3 виготовлялася продукція, яка містить усі суттєві ознаки промислового зразку за патентом України НОМЕР_3.

Направлена претензія щодо припинення порушених прав позивачів на промисловий зразок за патентом України НОМЕР_3, залишена без відповідного реагування. Натомість, відповідачами  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подано 15.05.2009 року заявку на реєстрацію промислового зразку за спірним патентом,  тобто після направленої претензії від 17.04.2009 року за №7.

Вважають, що промисловий зразок «Пляшка» за патентом України НОМЕР_1 повинен бути визнаний недійсним на підставі п.»а», «в » ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися , проте надали заяви про розгляду справи у їх відсутності та позовні вимоги підтримали.

Представник Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України в судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на те, що  дії по реєстрації промислового зразка й видачі патенту України НОМЕР_2 повністю відповідали законодавству.

Так, відповідно до ст. 14 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки"  за заявкою на промисловий зразок проводиться формальна експертиза. Якщо заявка відповідає вимогам статті 11 Закону та документ про сплату збору за подання заявки оформлено правильно, заявнику надсилається рішення про видачу патенту. На підставі рішення про видачу патенту на промисловий зразок та за наявності документа про сплату державного мита за видачу патенту Установа публікує у своєму офіційному бюлетені відомості про видачу патенту.

Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту Установа здійснює державну реєстрацію патенту на промисловий зразок, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості.

Відповідно до ст. 18 Закону патент на промисловий зразок видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту.

Заявка №2009 00571 була подана у відповідності з Правилами складання та подання заявки на промисловий зразок, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2002 року N 110 з послідуючими змінами.

Таким чином, зазначає представник відповідача, під час видачі патенту України НОМЕР_1 на промисловий зразок за заявкою №2009 00571, Державний департамент інтелектуальної власності не порушив вимог законодавства України та діяв у відповідності до Закону.

Посилався, що позивачі повинні підтвердити належними доказами відсутність новизни промислового зразку за спірним патентом.

Крім того, вважає, що  вимоги позивачів про визнання патенту України НОМЕР_1 на підставі п. «в» ст..25 Закону, тобто видача патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав позивачів є безпідставними, а тому просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідачів-2,3,4 проти задоволення позову заперечував мотивуючи тим, що промисловий зразок “ПЛЯШКА” за патентом України НОМЕР_1 станом на дату подання заявки був новим.

Крім того, посилалися на ту обставину, що матеріали справи не містять доказів, які б спростовували новизну промислового зразка за патентом України НОМЕР_1. Вважає, що промисловий зразок за спірним патентом містить суттєві ознаки, а тому вважає, що підстав для його визнання не має.

Представник відповідачів просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши експерта, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України «Про  охорону прав на промислові зразки»,  промисловий зразок - результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання.

Згідно зі ст. 5 Закону, об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи фарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Суд вважає встановленим, що промисловий зразок за патентом України НОМЕР_1 не був новим на дату подання заявки до установи, внаслідок чого вказаний патент підлягає визнанню недійсним виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.05.2009 року відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було подано заявку № 200900571 на видачу патенту України на промисловий зразок «ПЛЯШКА».

За результатами розгляду заявки  №200900571 відповідачем Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України 25.06.2009 року було видано патент України НОМЕР_1 на промисловий зразок «ПЛЯШКА» ( а.с.8-77-97).

Станом на час розгляду справи власником патенту України за НОМЕР_1 є ТОВ «Скло-Інвест» на підставі договору про передання майнових прав інтелектуальної власності від 29.06.2009 року, що також підтверджується витягом з Державного реєстру  патентів України на промислові зразки ( а.с. 112-114 , 256).

Відповідно до п.6 ст.5 Закону України "Про охорону прав на промисловий зразок” обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру, і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу.

Тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в межах його опису.

Відповідно до п.1 ст.5 Закону України ”Про охорону прав на промислові зразки” правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності.

У п.1 ст.6 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", вказано, що промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим.

Згідно з п.2 зазначеної статті промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Також встановлено судом, що позивачі є власниками патенту України НОМЕР_3 на промисловий зразок «БУТЕЛЬ», дата подання заявки до установи -26.11.2004 року.  Відомості про видачу патенту України НОМЕР_3 на промисловий зразок «Бутель» було опубліковано 15.11.2005 р. у бюлетені «Промислова власність» №11, тобто раніше ніж було подано заявку на видачу спірного патенту.

Для вирішення питання стосовно того, чи містяться у матеріалах справи відомості, за якими сукупність суттєвих ознак промислового зразка «Пляшка» за патентом України НОМЕР_1 стала загальнодоступною у світі до подання заявки до Установи, а саме до 15.05.2009р., необхідно провести порівняльний аналіз сукупності суттєвих ознак промислового зразка «Бутель» за патентом України НОМЕР_3 та сукупності суттєвих ознак промислового зразка «Пляшка» за патентом України НОМЕР_1.

Відповідно до висновку судової експертизи Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності об‘єктів інтелектуальної власності № 590 від 29.03.2010  суттєвими ознаками промислового зразка за патентом України НОМЕР_1 є:

•   •     в основу формоутворення промислового зразка покладено художньо-конструкторське рішення для зберігання рідини;

•   •     формотворними елементами промислового зразка є горловина, плечики
та корпус;

•   •     корпус має симетричну бочкоподібну форму, яка звужується догори та
донизу;

•   •     на поверхні корпуса виконані подовжні поглиблення, які створюють
візуальну імітацію клепок бочки;

•   •     на поверхні корпуса виконані  поперечні  опуклості, які  створюють
візуальну імітацію обручів бочки;

•   •     плечики  мають   вигляд   конусоподібної  поверхні,   яка  сполучена з горловиною та верхнім краєм корпуса округленнями;

•   •     горловиною має циліндричну форму( а.с. 161-162).

Для тлумачення суттєвих ознак, які формують зовнішній вигляд промислового зразку «Бутель» за патентом України НОМЕР_3, використовується опис промислового зразка, який містить заявка № 2004 1101733 від 26.11.2004р. (а. с. 71-72).

З порівняльного аналізу  суттєвих ознак за вказаними вище патентами, судом встановлено, що сукупність суттєвих ознак промислового зразку за патентом України НОМЕР_1  є однаковими, оскільки в основі художньо-конструкторського рішення обох виробів є виконання пляшки для збереження рідини  у вигляді імітації дерев’яної бочки. Вказане підкреслюється створенням візуальної імітації клепок бочки за допомогою подовжених поглиблень на корпусі та візуальної імітації обручів бочки за допомогою поперечних опуклостей в обох промислових виробах. При цьому, виконання окремих ознак форми промислових зразків, як то звужена форма корпуса, форма плечиків та горловини, є однаковим  в обох випадках, що також підтверджується висновком судової експертизи (а.с. 161-162).

Згідно висновку судової експертизи  за  № 590 від 29.03.2010 року також вбачається, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України НОМЕР_1 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи , тобто до 15.05.2009 року. Джерелом таких відомостей є патент України на промисловий зразок «БУТЕЛЬ» НОМЕР_3 від 15.11.2005 року.

Допитаний в судовому засіданні експерт Дорошенко О.Ф. повністю підтримав складений ним висновок, дав повну, обґрунтовану та вичерпну відповідь на поставлені запитання сторін. Також дав чіткі та обґрунтовані відповіді щодо визначення суттєвих ознак спірного промислового зразку, які були покладені в основу своїх висновків.

Суд вважає, що вищезазначений висновок експерта є таким, що повністю узгоджується з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи та приймається судом в якості належного доказу того, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № 19146  стала загально доступною у світі до дати подання заявки на його видачу.

Аналізуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що промисловий зразок за патентом України НОМЕР_1  не є новим, а тому не відповідає умові патентоспроможності, встановленій в п.1 ст.6 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки".

За приписами ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» невідповідність зареєстрованого промислового зразку  умовам надання правової охорони є підставою для визнання патенту недійсним повністю чи частково.

Зважаючи на встановлення судом того, що промисловий зразок за патентом України НОМЕР_1 не відповідає умовам надання правової охорони , оскільки не є новим, суд вважає, що патент України НОМЕР_1 на промисловий зразок «ПЛЯШКА» підлягає визнанню недійсним, а вимоги позивачів задоволенню в цій частині.

Оскільки, згідно чинного законодавства України, зокрема, п. 2.3. Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.1001 р. № 290, у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо визнання патенту недійсним повністю або частково і такі відомості (зміни щодо правового статусу патенту) в силу п. 1.3. вказаного положення Держдепартамент публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність», суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов’язання Держдепартаменту внести зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки щодо визнання недійсним патенту України НОМЕР_1  та здійснення публікації про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Суд не приймає до уваги заперечення відповідачів-2,3,4 щодо помилкового тлумачення суттєвих ознак спірного промислового зразка виходячи з наступного.

Згідно з визначенням промислового зразка, яке міститься у чинному законодавстві,  в першу чергу під промисловим зразком розуміється не сам виріб в матеріальній формі, а рішення зовнішнього вигляду виробу, яке доступне для візуального сприйняття, може бути відтворене промисловим засобом при виготовлені цього виробу та сформоване сукупністю суттєвих ознак.

При цьому промислові зразки, зовнішній вигляд яких продиктований виключно функцією, яку повинен виконувати виріб, виключаються з правової охорони.

Тобто, ознаки промислового зразка, які формують зовнішній вигляд виробу, можуть містити ознаки, які визначаються виключно технічними функціями чи принципами роботи виробу.

З висновку судової експертизи та пояснень судового експерта Дорошенка О.Ф. вбачається, що  наявність різьблення над виступом горловини обумовлено суто типом ковпачка для закупорювання пляшки і не є результатом творчої роботи конструктора при проектуванні.

Таким чином, розташування різьблення над виступом горловини не є суттєвою ознакою промислового зразка «ПЛЯШКА» за патентом України «19146, тому що обумовлене суто технічною функцією даного елемента пляшки.

Судовий експерт також пояснив,  що зовнішній вигляд кришки, зображеної на другому варіанті промислового зразку за патентом України НОМЕР_3 , не містить ознак творчої роботи автора промислового зразку і визначається функцією, яку виконує цей вузол, а тому кришка не належить до суттєвих ознак промислового зразку за патентом України НОМЕР_3 , так і за патентом України НОМЕР_1 ( а.с. 240-241).

З огляду на викладене, суд погоджується з висновками судової експертизи щодо тлумачень суттєвих ознак промислового зразку за патентом України НОМЕР_1 та НОМЕР_3, а тому заперечення представника відповідачіа-2,3,4 вважає необгрунтованими .

Стосовно тверджень Відповідача- 1 про відсутність порушених прав позивача, суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Позивач звернувся до суду за захистом не тільки своїх порушених прав на промисловий зразок,  але за захистом охоронюваного законом інтересу.

При цьому тлумачення поняття «інтерес» або «охоронюваний законом інтерес» суд враховує  рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу від 18.07.1963 р, яке є обов’язковим до виконання на всій території України.

Зокрема, відповідно до Рішення КСУ «поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в законах України треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та (або) нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі звернулися до суду з вимогою  визнати недійсними патент України НОМЕР_1 на промисловий зразок, виданий Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, оскільки останній не відповідають умовам надання правової охорони, визначеного ст..ст. 5, 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», оскільки сукупність суттєвих ознак промислового зразку  стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи , тобто до 15.05.2009 року. Джерелом таких відомостей є патент України на промисловий зразок «БУТЕЛЬ» НОМЕР_3 від 15.11.2005 року, що належить позивачам.

Відповідно до 20  Закону, використанням промислового зразка визнається  виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування до продажу, інше введення в цивільний оборот тощо.

Відповідно до ст.20 Закону  патент надає його власнику виключне право забороняти  іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу.

В зв’язку з цим, суд вважає встановленим, що подання Відповідачем- 2,3 заявки та одержання патенту України НОМЕР_1, а також використання ним прав, які випливають із вказаного патенту, є достатньою підставою для того, щоб у позивачів виникло передбачене ч.1 ст.3 ЦПК України право на звернення до суду за захистом права на промисловий зразок. Крім того, матеріалами справи встановлено, що сукупність суттєвих ознак зареєстрованого  промислового зразка за спірним патентом  стала загально доступною у світі на підставі раніше зареєстрованого промислового зразку за патентом України НОМЕР_3, що належить позивачам.

Також слід зазначити, що порушення прав позивача підтверджується претензією щодо припинення порушених прав позивачів на промисловий зразок за патентом України НОМЕР_3, яка залишена без відповідного реагування відповідачем-3, що також узгоджується зі ст. 16 ЦК України ( а.с. 191-192).

Згідно п.1 п.п.«в» ст.. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» патент може бути визнаний недійсним у судовому порядку повністю або частково у разі видачі патенту внаслідок подання заявки  з порушенням прав інших осіб.

Відносини, що виникають у зв’язку з набуттям , здійсненням та захистом права власності  на промислові зразки регулюються, зокрема ст..26 Закону , згідно якого визначено, що  порушенням прав власника патенту вважається будь-яке посягання на права власника, передбаченого ст. 20 Закону.

Враховуючи те, що ст.20 Закону не передбачає такого способу використання промислового зразка, як подання заявки на промисловий зразок, зазначена  дія не є використанням зразка, а тому не може вважатися порушенням прав.

За таких обставин, суд вважає посилання позивачів в цій частині необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи те, що власником спірного патенту за НОМЕР_1 є ТОВ «Скло –інвест», що підтверджується випискою з державного реєстру станом на 19.05.2010 року,  суд вважає, що в задоволенні позовних вимог позивачів до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слід відмовити.

Згідно з витягу з Державного реєстру вбачається, що чинність патенту підтримана до 15.05.2010 року, проте дана обставина не впливає на висновки суду щодо визнання даного патент недійсним.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру станом на 19.05.2010 року патент є чинним, тобто з державного реєстру не виключений.

Крім того, відповідно до ст.24 Закону дія патенту припиняється з першого дня року , за який збір не сплачено.

Проте, як випливає з даної норми, річний збір за підтримання чинності патенту може бути сплачено, а документ про його сплату може надійти до Установи  протягом 6-ти місяців після встановленого строку, в даному випадку кінцевий строк 15.11.2010 року.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» патент видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ТОВ «Скло-Інвест» на користь позивачів  судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 17, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 грн., а всього 54, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 5, 6, 25 Закону України "Про охорону прав на промисловий зразок", ст.ст.3, 4, 10, 11, 57-60, 66, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати повністю недійсним патент України НОМЕР_1 на промисловий зразок  "ПЛЯШКА".

Зобов‘язати Державний департамент інтелектуальної власності внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості про визнання повністю недійсним патенту України НОМЕР_1 на промисловий зразок та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Стягнути з ТОВ «Скло-інвест» на користь ОСОБА_2 державне мито в розмірі 17, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 грн., а всього 54, 00 грн.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовити.

 Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду  подається протягом двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: