ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 03.07.2008 р.                                                                                                     № 12/91  

  Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів   

до  Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергохолдінг"   

про стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій у розмірі 126374,41 грн. ,

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, на загальну суму 126 374, 41 грн.

Представник позивача позов підтримав, посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергохолдінг»порушило вимоги законодавства України про соціальний захист інвалідів в 2006 році.

Представник відповідача до суду не з’явився повторно, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, причини неявки не сповістив, заперечення не надав.

З огляду на положення ст. 35, 128 КАС України та відповідні обставини, адміністративна справа розглядалася і вирішувалася без участі даної особи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

31.01.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергохолдінг» подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік" - по формі 10-ПІ, затвердженої наказом Мінпраці України 29.12.2004 р. № 338.

Згідно звіту відповідач вказав, що середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2006 році становила 730 осіб, відповідно до 4-х відсоткового нормативу він повинен був працевлаштувати 29 інвалідів, а працевлаштував 21-го інваліда.

Відповідно до ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"  для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

В силу ч.1 ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.  

Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно із п.3 вищевказаного Порядку у разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно-господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства.

Відповідно до Переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, який затверджений названою вище постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70,  постанова Кабінету Міністрів України  від 3 травня 1995 р. N314, якою затверджено Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів  (далі - Положення) втратило чинність.

Разом з тим, оскільки предметом даної позовної заяви є стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, саме за 2006 рік, і норми цього Положення на той момент підлягали обов'язковому застосуванню всіма суб'єктами господарювання, то при вирішенні питань, пов'язаних із стягненням адміністративно-господарських санкцій з відповідача, застосовуються норми даного підзаконного акту, що регулював відносини з приводу працевлаштування інвалідів в 2006 році.

Згідно із п.5 Положення про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 р., підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Як вбачається із листа Святошинського районного центру зайнятості від 01.06.2007 р. №04-28/2602 відповідачем не надавалися звіти із зазначенням вакансій для інвалідів.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Отже, з огляду на вищезазначені приписи законодавства України, на підприємство хоча і не покладається обов’язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов’язок створювати та належним чином атестувати роботі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Як зазначалося вище адміністративно-господарські санкції підлягають сплаті суб'єктами господарювання до 15 квітня року, що настає за звітним.

Згідно із п.4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів Україні від 31.01.2007 року № 70, порядок нарахування пені та встановлення строку її сплати затверджується Міністерством праці та соціальної політики України.

Відповідно до п 3.4. Порядку нарахування пені та її сплати, що затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 р. № 233, нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

На виконання п.3.7. зазначеного Порядку, позивачем за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів розраховано суму пені на дату звернення до суду, яка складає 7 750, 41 грн.(сім тисяч сімсот п'ятдесят гривень 41 коп.

Враховуючи вищевикладене, підприємством фактично не було вчинено належних заходів щодо працевлаштування 8 інвалідів.

Отже, оскільки у відповідача не було створено 8 (вісім) робочих місць для інвалідів й відповідно не працевлаштовано, то згідно ст.   20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів»Товариство з обмеженою   відповідальністю   «Енергохолдінг»має   заборгованість   по   сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 118 624,00 грн. та пені за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 7 750,41 гривні, що разом складає 126 374,41 грн.

Згідно із ч. 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Вимоги позивача за цим позовом суд вважає  такими, які ґрунтуються на законі.

В свою чергу відповідач в жодне судове засідання не з’явився, своїх заперечень до суду не надав.

Таким чином, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову.

На основі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдінг»(р/р 260083015091 в ВАТ «Універсальний Банк Розвитку та Партнерства»МФО 320995 код 33155341) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські (штрафні) санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2006 рік, у розмірі 118 624 (сто вісімнадцять тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 00 коп. та пені 7 750 (сім тисяч сімсот п’ятдесят) грн. 41 коп., а всього 126 374 (сто двадцять шість тисяч триста сімдесят чотири) грн. 41 коп.  

Заборгованість стягнути до доходної частини Державного бюджету України на р/р 31219230700001 ГУ ДКУ у м.Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621, код призначення платежу 50070000;01 –адміністративно-господарська (штрафна) санкція за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2006 рік.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                          Цвіркун Ю.І.