ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
29.01.2008 р. № 12/154
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі:
головуючого –судді Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі Рудик Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління контролю за благоустроєм Київської міської державної адміністрації, Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві, ГУ МВС України в м.Києві, треті особи - Міжрегіональна академія управління персоналом, Державне казначейство України, про визнання дій та бездіяльності протиправними,
встановив:
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до відповідачів, в якому просить: - визнати протиправними дії Головного управління контролю за благоустроєм Київської міської державної адміністрації, Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві; - визнати протиправною бездіяльність ГУ МВС України в м.Києві; - стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. 00 коп.; відшкодувати здійснені ним судові витрати.
В суді представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити, посилаючись на те, що відповідачами грубо порушені законні права позивача під час демонтажу кіоску на зупинці громадського транспорту «Бабин Яр»по вул. О.Теліги в м.Києві.
Представник третьої особи –МАУП позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з тих самих підстав, на які посилався представник позивача.
Представники відповідачів позовні вимоги не визнали, аргументуючи тим, що представники влади під час демонтажу даного кіоску діяли згідно із законом.
Третя особа –Державне казначейство України свого представника до суду не направило, у листі від 15.11.2007 року просили справу розглядати без участі даної особи.
Суд, вислухавши учасників адміністративного процесу та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 працює директором департаменту реалізації друкованої продукції МАУП.
31.05.2007 року близько 15 години працівниками ГУКБ КМДА на зупинці громадського транспорту «Бабин Яр»по вул. О.Теліги в м. Києві демонтовано торговельно-зупинковий комплекс –кіоск, в якому продавалась друкована продукція.
Виконуючи свої посадові повноваження, позивач виїхав на місце демонтажу кіоску із іншими співробітниками МАУП.
При цьому він намагався перешкодити демонтажу кіоску, оскільки, на його оцінку, у представників влади були відсутні правові підстави для таких дій. Але, як встановлено, оцінювати дії чи рішення органів влади не є у компетенції позивача.
Станом на 31.05.2007 року даний торговельно-зупинковий комплекс юридично і фактично перебував у віданні МАУП.
Таким чином, оскільки позивач не був власником, орендарем даного майна, діями представників органів влади щодо демонтажу торговельно-зупинкового комплексу не могли бути порушені майнові права позивача.
Отже, питання про протиправність демонтажу цього комплексу вправі порушувати юридична особа –МАУП, але не фізична особа ОСОБА_1
Як з’ясовано, протиправність дій суб’єкта владних повноважень щодо демонтажу даного торговельно-зупинкового комплексу є предметом спору у іншій адміністративній справі, що розглядалася в Окружному адміністративному суді м.Києва, позивачем у якій є саме МАУП.
Крім того, в суді не підтвердилося, що при демонтажі комплексу були порушені особисті немайнові права позивача.
Так, дані, на які посилається позивач у позовній заяві не були встановлені ні на підставі пояснень сторін, ні на підставі показів свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ні на підставі письмових доказів.
Зокрема, в суді не підтвердилося, що до позивача застосовувались фізична сила, психологічний вплив.
Під час демонтажу кіоску позивач не падав, його ніхто не штовхав, руки йому не заламували.
Після демонтажу на ньому не було синців, подряпин, слідів крові, інших ознак насильства.
При цьому відразу після демонтажу він спокійно рухався, керував автомобілем, поводив себе адекватно.
Дії представників органів влади щодо застосування заходів фізичного впливу позивач не оскаржував, документів, які б підтвердили спричинення йому тілесних ушкоджень внаслідок таких дій не подав.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме із довідки, виданої Медичним центром Господарського управління соціально-економічної служби МАУП, позивач звернувся за медичною допомогою близько 18 години 01.06.2007 року, більше ніж через добу.
При цьому позивач звернувся за медичною допомогою із скаргами на загальну слабкість, запаморочення, підвищену пітливість, нудоту. З огляду на скарги позивача, час звернення за медичною допомогою, пору року, високі температури у літку, визнавати, що причиною звернення позивача до лікарів стали події під час демонтажу кіоску буде помилковим. Оскільки у даному випадку наявності причинного зв’язку немає.
Таким чином, підстави вважати, що під час демонтажу кіоску йому було завдано фізичної шкоди чи душевних страждань відсутні.
Крім того, працівники міліції, як Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві, так і ГУ МВС України в м.Києві, у даному випадку виконували свої обов’язки у відповідності до закону та згідно із наданими повноваженнями.
Працівники міліції вчасно відреагували на виклики громадськості, в тому числі і на звернення позивача, і не допустили порушень громадського порядку, зіткнень, правопорушень.
Правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення на користь позивача моральної шкоди не вбачається.
Позивач не довів факт заподіяння йому моральної шкоди відповідачами. Не назвав суду, чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, за яких обставин вони заподіянні, а також не вказав інші обставини, що мають значення для вирішення цієї вимоги.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач не довів обґрунтованість своїх позовних вимог.
Таким чином, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
На основі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163 КАС України, суд
постановив:
В позові ОСОБА_1 відмовити повністю.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Цвіркун Ю.І.