ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Львів
20.05.2010 р. № 2а-2025/10/1370
18 год. 05 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Гриців Г.М., представника позивача Горбаня О.В., відповідача Романко Н.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Л/о відділення ФСЗІ
до ТзОВ "Аква-Еко"
про про стягнення заборгованості ,
ВСТАНОВИВ:
Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів зверннулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «Аква-Еко»про стягнення адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів в сумі 22331,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для ТОВ «Аква-Еко» встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості п’яти осіб. Оскільки у звітному році на підприємстві середньооблікова чисельність працюючих інвалідів становила чотири особи, відповідач згідно ст. 20 цього Закону зобов’язаний сплатити на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незабезпечення встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, навів пояснення аналогічні до викладеного в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечила повністю та просила відмовити в його задоволенні. Пояснила, що на виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», на підприємстві затверджено перелік заходів щодо створення додаткових робочих місць для інвалідів в 2008 році. Про наявні вакансії для інвалідів ТОВ «Аква Еко»неодноразово повідомляло Трускавецький міський центр зайнятості, подаючи відповідну звітність з інформацією щодо можливості працевлаштування інваліда. Але на підприємство жодного разу так нікого і не скеровано. З огляду на наведене, відповідач вважає, що підстав для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій немає, тому, що робочі місця для інвалідів відповідно до встановленого нормативу створено та вжито всі можливі заходи з метою їх працевлаштування.
Сторони повідомили суд, що надали всі наявні в них докази, інших надати не бажають, клопотань про витребування доказів не мають.
В судовому засіданні 20 травня 2010 року суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2010 року.
Розглянув матеріали адміністративної справи, заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об’єктивно дослідив наявні у справі докази, оцінив їх в сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до вимог ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для відповідача –ТОВ «Аква-Еко», встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на 2008 р. в кількості п’яти осіб (118*4%=4,72; «4,72» округлюється згідно правил арифметики до «5»на підставі п. 3.4. Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 р. № 42).
Згідно з поданим відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, середньооблікова чисельність працюючих інвалідів за даний період становила п’ять осіб. Однак, як і позовній заяві, так і в судовому засіданні представник позивача стверджує, що на підприємстві працювало чотири інваліди. На підтвердження цієї обставини покликається на акт перевірки від 12.08.2009 р., копія якого є в матеріалах справи. Суд звернув увагу позивача на те, що у згаданому акті перевірки не вказано, яку кількість працюючих інвалідів встановлено при перевірці. На запитання суду представник позивача пояснив, що при оформленні акту перевірки відповідача від 12.08.2009р. інспектором допущено описку, додатково підтвердив, що перевіркою встановлено середньооблікову кількість працюючих інвалідів на підприємстві в 2008 році у кількості 4 особи при нормативі 5 осіб. В судовому засіданні суд дослідив оригінал звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік. Напроти графи «середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність»зазначено п’ять осіб. Представник відповідача в судовому засіданні визнав той факт, що середньооблікова чисельність працюючих інвалідів на підприємстві у 2008 році становила 4,42 осіб, що згідно правил округлення становить 4 особи, а не 5 осіб, як зазначено в поданому позивачу звіті, отже - в звіті допущено помилку.
Як установлено судом, на виконання вимог законодавства, ТОВ «Аква-Еко»розробило та затвердило «Заходи щодо створення додаткових робочих місць для інвалідів ТОВ «Аква-Еко»в 2008р.». Менеджером з персоналу було розроблено «Пропозиції щодо створення робочих місць для інвалідів ТОВ «Аква-Еко»в 2008 р.», згідно яких в т.ч. визнано доцільним використання праці інвалідів при прийомі на роботу на посади оператора лінії (бракувальника), підсобного робітника, двірника. На початок 2008 року на підприємстві працювало 5 інвалідів. В лютому 2008 року один інвалід звільнився за власним бажанням. Після цього підприємство систематично інформувало Трускавецький міський центр зайнятості щодо можливості працевлаштування інваліда, направляючи Звіти про наявність вакансій форми № 3-ПН від 26.02.2008 р., від 14.07.2008 р. та від 10.10.2008 р. за формою, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №420 від 19.12.2005р. (копії долучено до матеріалів справи). При цьому слід зауважити, що підприємство повідомляло державну службу зайнятості про можливість працевлаштування інваліда на посаду підсобного робітника, двірника, оператора лінії, при цьому будь-яких вимог щодо наявності стажу роботи чи спеціальної освіти не вимагалося. Факт отримання звітів підтверджується листом Трускавецького міського центру зайнятості від 19.04.2010 р. № 554/03, копія якого долучена до матеріалів справи.
Трускавецький міський центр зайнятості також повідомив (лист №554/03 від 19.04.2010р.), що у 2008 році було видано скерування ОСОБА_3 з метою працевлаштування на вакансію підсобного робітника, однак такий в центр зайнятості з результатом співбесіди в центр зайнятості не з’явився. Представник відповідача повідомив суд, що згаданий громадянин з метою працевлаштування до ТОВ «Аква-Еко»не звертався. Також повідомив суд, що в листопаді 2008 року відповідачу вдалося самостійно знайти та працевлаштувати п’ятого інваліда.
Отже, створені відповідачем протягом 2008 року робочі місця так і залишились вакантними у зв'язку із не направленням уповноваженими на те органами інваліда для працевлаштування.
Слід зазначити, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення. Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Таким чином, визначений законом обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Відповідач довів, що ним було вжито належних заходів по створенню робочих місць для інвалідів та повідомлено компетентні державні органи у встановлений законодавством спосіб про можливість працевлаштування інвалідів. З огляду на це в діях відповідача відсутній склад правопорушення, тому на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження відповідача інвалідів, які бажають працевлаштуватись.
Таким чином, позовні вимоги Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з ТОВ «Аква-Еко»адміністративно-господарських санкцій є необґрунтованими та не можуть бути задоволені.
З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з сторін не стягуються.
Керуючись ст.ст. 17-19,94, 160-163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанову суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Львівському апеляційному адміністративному суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Суддя Москаль Р.М.