ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Львів

 19.05.2010 р.                                                                                           № 2а-7203/09/1370  

Львівський окружний  адміністративний суд в складі:

головуючого           –           судді  Хоми О.П.,

при секретарі                                  Янчак П.О.,    

з участю  представників: позивача  Харіна О.М., відповідача  Мусійчук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мізол» звернулося з позовом до ДПІ у  Залізничному районі м. Львова, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000022200/0/77 від 08.01.2009 року, №0000012200/1/8016 від 23/03.2009 року, №0000012200/2/15566 від 05.06.2009 року, №0000012200/3/21722 від 12.08.2009 року, № 0000022200/4/29053 від 27.10.2009 року. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що  на виконання умов контракту № 1 від 01.03.2006 року та доповнення до нього № G020906 від 15.09.2006 року компанія Gutta Werke AG через транспортну компанію «Raabersped Kft»(Budapest, Н-1037, Montevideo u. 4, ABEK 008-278) направила залізничним транспортом товар згідно інвойсів № 600227 від 07.09.2006 р. та № 600226 від 07.09.2006 p., який 21.09.2006 року прийшов в зону митного контролю міжнародного залізничного пункту пропуску «Чоп»митного поста «Чоп - залізничний»Чопськой митниці. Згідно міжнародної залізничної товарно-транспортної накладної № 77487-7 від 19.09.2006 p. отримувачем товару є ТзОВ «Мізол», яке відповідно до умов пункту 4 контракту та доповнення здійснило 06.09.2006 року передоплату за нього в сумі 38 256 євро 36 центів. Оскільки відстрочення поставки товару склало 15 календарних днів, висновок ДПІ у Залізничному районі м. Львова про порушення встановленого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»строків поставки не ґрунтується на фактичних обставинах справи, тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст.4 цього Закону, застосованих до товариства податковим органом з порушенням передбаченого ст. 250 ГК України строку, підлягають скасуванню.

Представники позивача Харін О.М. в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ДПІ у Залізничному районі м. Львова Мусійчук А.О позову не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні. Просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши думку сторін, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з  наступного.

Між компанією Gutta Werke AG  та ТзОВ «Мізол»було укладено контракту № 1 від 01.03.2006 року з доповненням № G020906 від 15.09.2006 року, відповідно до якого компанія Gutta Werke AG  зобов’язалася поставити партію товару ТМ «Guttanit»протягом 90 днів з дати попередньої оплати.

Поставка товару передбачалася на умовах DAF (Україна, м. Чоп) ІНКОТЕРМС 2000.

Платіжним  дорученням  в  іноземній  валюті  № 25 від 05.09.2006 року ТзОВ «Мізол»

06.09.2006 року перерахувало компанії Gutta Werke AG  38 256 євро 36 центів за оплату товару згідно рахунків  № 120005 від 28.08.06 р. та № 120006 від 28.08.06 р.

Компанія Gutta Werke AG через транспортну компанію «Raabersped Kft»(Budapest, Н-1037, Montevideo u. 4, ABEK 008-278) направила згідно інвойсів № 600227 від 07.09.2006 р. та № 600226 від 07.09.2006 p. товар залізничним транспортом, який 21.09.2006 року прийшов в зону митного контролю міжнародного залізничного пункту пропуску «Чоп»митного поста «Чоп - залізничний»Чопськой митниці.

Чопська митниця листом від 14.12.2009 р. № 1/39-3635 підтвердила факт надходження в зону митного контролю міжнародного залізничного пункту пропуску «Чоп»митного поста «Чоп - залізничний»вагону № 31812870169-1 та надала завірену копію міжнародної залізничної товарно-транспортної накладної (СМГС) № 77487-7, з якої вбачається, що зазначений вагон з товаром, одержувачем якого вказано ТзОВ «Мізол», перетнув державний кордон  21.09.2006 р.

Відповідно до міжнародної залізничної товарно-транспортної накладної (СМГС) № 77487-7 Компанією Gutta Werke AG було здійснено поставку товару «Бумага упаковочная просмоленная»52 Pallet –46280 kgs –16536 M2, що відповідає товару за інвойсами № 600227 від 07.09.2006 р. та № 600226 від 07.09.2006 p.

Відповідно до преамбули та статті А4 DAF ІНКОТЕРМС 2000 Продавець вважається таким, що виконав обов’язки з поставки товару, коли він надав не розвантажений товар, який пройшов митну очистку для експорту, але не для імпорту, в зазначеному місці на кордоні до моменту поступлення товару на митний кордон.

Підтвердженням викладеного є також норма статті А5 DAF ІНКОТЕРМС 2000, яка передбачає перехід ризиків втрат або пошкодження товару до Покупця з моменту виконання Продавцем умов статті А4 DAF ІНКОТЕРМС 2000.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. за № 136 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснення поставки - дата виконання нерезидентом усіх зобов’язань щодо поставки, покладених на нього за договором.

Відповідно до статті  1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.   

Відповідно до п. 1 ст. 15 Митного кодексу України під «ввезенням в Україну та вивезенням з України»розуміється фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України (ст. 37 Митного кодексу України), неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України, тобто поняття «перетину товаром митного кордону України» збігається із «переміщенням товару через митний кордон України –ввезенням товару в Україну», підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем»з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

При чому, «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем»з відповідною датою, не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України (ст.69 Митного кодексу України) і який підтверджується оформленою ВМД.

Статтею 188 Митного кодексу України імпорт визначено як митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного звернення без обмеження терміну їх перебування на цій території і можуть використовуватися без будь-яких обмежень.

Відповідно до статті 6 Митного кодексу України митний кордон України збігається з державним кордоном України.  

Враховуючи вищевикладені положення законодавства, моментом здійснення імпорту (здійснення імпортної операції резидента) є момент перетину товаром державного (митного) кордону України.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про те, що саме 21.09.2006 р. відбулася поставка (імпорт) товару ТМ «Guttanit»компанією Gutta Werke AG на територію України згідно інвойсів № 600227 від 07.09.2006 р. та № 600226 від 07.09.2006 p. і саме в момент поступлення зазначеного товару на митний кордон відбувся і перехід права власності на нього до ТзОВ «Мізол».

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин)  імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. 

Судом встановлено, що товар, оплата якого здійснена ТОВ «Мізол»06.09.2006 року, перетнув державний (митний) кордон України 21.09.2006 року, відтак відстрочення поставки склало 15 календарних днів.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає порушень терміну поставки товару, встановленого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та підстав для застосування передбачених статтею 4 цього закону штрафних санкцій.

Крім цього, позивач посилається на порушення податковим органом передбачених статтею 250 Господарського кодексу України, строків застосування до суб’єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій, відповідно до якої такі можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається зі складеного ДПІ у Залізничному районі м. Львова за наслідками планової виїзної документальної перевірки дотримання ТзОВ «Мізол»вимог податкового та валютного законодавства  за період з 01.01.2007 року по 01.07.2008 року акту №2555/23-2/33895476 від 25.12.2008 року, перевіркою встановлено, що граничний термін надходження товару за контрактом № 1 від 01.03.2006 року відповідно припав на 22.10.2007 року та на 02.12.2007 року.

Саме зазначені дати визначені податковим органом як дати порушення позивачем встановлених статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»правил здійснення господарської діяльності.

З урахуванням положень статті 250 Господарського кодексу України, граничною датою застосування до ТОВ «Мізол»адміністративно-господарського штрафу за порушення строків розрахунків, встановлених статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»,  є відповідно 22.10.2008 р. та 02.12.2008 року.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова перше рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000022200/0/77 прийнято 08.01.2009 року, тобто після спливу відведеного законом строку.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано доказів правомірності прийняття оскаржених позивачем рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)  з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані позивачем рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000022200/0/77 від 08.01.2009 року, №0000012200/1/8016 від 23/03.2009 року, №0000012200/2/15566 від 05.06.2009 року, №0000012200/3/21722 від 12.08.2009 року, № 0000022200/4/29053 від 27.10.2009 року, суд прийшов до висновку, що вони прийняті відповідачем без урахування вимог  Закону України «Про порядок здійснення розрахунку в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР і з порушенням передбачених ст. 2 КАС України принципів, тому підлягають визнанню протиправними.

Згідно зі ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.  

У разі визнання рішення протиправним воно є таким, що не діє з моменту його прийняття, відтак скасування не потребує.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 грн.40 коп., сплаченого за квитанцією № 1260155 від 05.11.2009 року.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу  адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000022200/0/77 від 08.01.2009 року, №0000012200/1/8016 від 23/03.2009 року, №0000012200/2/15566 від 05.06.2009 року, №0000012200/3/21722 від 12.08.2009 року, № 0000022200/4/29053 від 27.10.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» 3 (три) грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 КАС  України.

Повний текст постанови виготовлено 24 травня 2010 року.

Суддя                                                                                                          Хома О.П.