2/134/2/2021

Справа № 134/55/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 квітня 2021 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого-судді: Зарічанського В.Г.

з участю секретаря: Балух О.В.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Глівінської С.Й.

відповідача: ОСОБА_3

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, обгрунтовуючи вимоги наступним. Свої вимоги обґрунтувала тим, працює вчителем української мови, учителем вищої категорії з 30-річним стажем в СЗШ І-ИІ ступенів №2 с. Городківка Крижопільського району Вінницької області.

24.08.2018 року поверталась додому потягом з м. Одеса їй почали телефонувати родичі, знайомі та всі запитували чи бачила вона переписку у соціальній мережі «Facebook» про неї. В дорозі був дуже поганий зв`язок, а тому не мала змоги зайти на свою сторінку у соціальній мережі «Facebook», проте по приїзду додому, ознайомилась та прочитала все.

ЇЇ син, ОСОБА_5 , прокоментував фотографію (в додатках), яка розміщена на сторінці ОСОБА_6 - ОСОБА_7 : «передова вчителька з вами». Після даного коментарю її сина, у коментарях розгорілась бурхлива переписка, в якій брала участь директор СЗШ І-ІІІ ступенів №2 с. Городківка Крижопільського району Вінницької області ОСОБА_3 та її дочка ОСОБА_8 в соціальній мережі «Facebook»).

В коментарях дочка ( ОСОБА_8 в соціальній мережі «Facebook») директорки (Відповідача) грубо відповіла на вищезазначений коментар, після чого перейшла на особисті образи, звертаючись до її сина: «...це не ваша мама ходить по різним інстанціям і представляється іменем моєї мами, без будь-яких на це повноважень?!...».

Її син на таке обвинувачення почав захищати її та запитував звідки взагалі такі твердження, чи взагалі є якісь докази чи факти. Дочка Відповідача ( ОСОБА_8 в соціальній мережі «Facebook») в своєму коментарі зазначила, що треба їхати «в понеділок ІНФОРМАЦІЯ_3 в Крижопіль, до кабінету, де був інцидент», вони візьмуть «пару свідків з Городківки », включать прямий ефір, «щоб всі бачили і знали хто є хто!!!».

Коментар (ОСОБА_8 в соціальній мережі «Facebook»): « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - цитата з соціальної мережі «Facebook». Коли почалась дана переписка, її чоловік разом з сином працювали. Син показав батькові переписку, тому її чоловік ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 в соціальній мережі «Facebook») обурився на такі звинувачення та вступився за неї у переписці.

Нижче дочка Відповідачки зазначає, що: «...я б не стверджувала, якби «не зловила з руку». Для цього знадобився цілий рік....», «я рік спостерігаю за тим брудом, який ллєте «ізподтішка».

Варто зазначити, що ні вона, ні її чоловік взагалі не знайомі з дочкою Відповідачки. Вищевикладене говорить про те, що Відповідачка поширює про неї неправдиві чутки.

В даній переписці коментарях була домовленість зробити зустріч в ПП «Геовектор» в смт Крижопіль між нею, Відповідачкою та людиною, в якої невідомою жінкою вимагались документи з приводу оформлення земельної ділянки. Вона поїхала зі своїм чоловіком на дану зустріч. В кабінеті працівника ПП «Геовектор» ОСОБА_13 відповідач звинувачувала її у тому, що саме вона під її ім`ям відповідачки ОСОБА_3 в ПП «Геовектор» 13.08.2018 бажала отримати документи, які виготовляються ПП «Геовектор» на оформлення речового права на земельну ділянку, яка знаходиться біля сільської школи. Відповідачка на зустріч приїхала зі своєю дочкою ОСОБА_8 . Однак, працівник ПП «Геовектор» ОСОБА_13 , який займався оформленням документів по земельній ділянці для ЗСШ І-ІІІ ступенів №2 с. Городківка Крижопільського району Вінницької області чітко сказав, шо бачить її вперше, що вона не була у них на офісі та не представлялась іменем ОСОБА_3 . Однак, ОСОБА_3 не переставала звинувачувати її у вищенаведеному, що проявлялось у достатньо активній поведінці. Внаслідок цього усі присутні потрапили у відділ поліції, де надали свої пояснення.

Після викладеного у соціальній мережі Фейсбук ІНФОРМАЦІЯ_3 з`явився пост Відповідачки ОСОБА_3 , який підлягає спростуванню: «Як зручно писати коментарі і виключати нас зі списку. То давайте ж розкажем, а не тільки зручні для вас деталі. Вас до кабінету не вели, а йшли ви туди самі. Злочином свої дії називаєте ви. Справа в тому, що сім 'я ОСОБА_17 не всіх свідків знала, тому коли працівник компанії зніяковів (не відомо з якої на те причини), то ми зателефонували до другого свідка, який в телефонному режимі на питання: На кого показав працівник компанії, коли перед ним були представлені фото людей, які підпадали під характеристику «біленька, повненька, пожила жіночка цікавилася документами школи» він вказав на ОСОБА_1 . Той факт, що зацікавлена особа приходила - є. І те, що вказав саме на ОСОБА_1 - теж факт є. Ось тобі і вся правда від ОСОБА_17 , які хочуть звинуватити когось в наклепі, а самі навіть в цій ситуації не сказали правди. А ще, дивіться на один прокол в переписці. Моя донька писала, що ОСОБА_1 представляється «іменем моєї мами», а ОСОБА_18 далі пише, представлялась «директором школи», що сьогодні ще раз підтвердив хазяїн кабінету. А як Ви про це знали, ОСОБА_19 ?! Не все в житті можна добитися брехнею і зручними фактами. Дуже вдячна порядному городківчанину, який не побоявся сьогодні сказати правду в присутності ОСОБА_1 . А чому ж ви не пишете, що тепер це справа поліції і зробити з мене маразматика вже не вдасться ніяк. Бо ви чули на власні вуха підтвердження всіх моїх слів. Чи теж брехня, наклеп?».

Окрім того, на зборах трудового колективу у ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 с.Городківки Крижопільського району 29.08.2018 року відповідачка - директорка школи ОСОБА_3 у присутності комісії з РДА, підтвердила свою думку про те, що позивач нібито під її ім`ям вимагала документи школи в землевпорядній організації.

Вищевикладений пост у мережі «Фейсбук» та інформація про це на зборах трудового колективу є такими, що принижують її честь гідність і ділову репутацію, а тому підлягають захисту у судовому порядку. Вся ця дана історія зробила неможливим її існування у селі, школі, у колі друзів, батьків учнів і колег по роботі. Вона постійно живе в напрузі, дуже переживає. Відповідач є її керівником, якого вона бачить кожний день у школі, змушена з нею спілкуватися і виконувати розпорядження. Робота у колективі стала нестерпною, адже Відповідачка досі вважає її винною у тому, чого вона ніколи не робила, що принижує її честь, як достойного і чесного вчителя і її репутацію, як порядної людини.

Позивач, вважає, що внаслідок розповсюдження відповідачем недостовірної негативної інформації їй завдана моральна шкода, яка виражається у душевних стражданнях, у зв`язку з протиправною поведінкою по відношенню до неї та приниженням її честі, гідності та ділової репутації. Ухвалою суду від 25 січня 2019 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем ОСОБА_3 надано до суду відзив на позовну заяву позивача у встановленому законом порядку. У відзиві на позов відповідач заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вважає, позов необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Позивач вимагає визнати недостовірною інформацію та такою, що принижує та ганьбить її гідність честь та ділову репутацію неправдивою інформацією, яка була поширена нею в соціальній мережі «Fасеbоок» та на зборах трудового колективу СЗШ І-ІІІ ступеню №2 с. Городківка Крижопільського р-ну Вінницької обл. Інформація, яку ОСОБА_1 намагається визнати в судовому порядку недостовірною, повністю відповідає дійсності, є правдивою, а як наслідок не може нанести їй моральну шкоду. Також, в позовній заяві, обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 посилається на переписку між ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . Слід зауважити, що приведені лише окремі відривки фраз, вирвані з загального контексту переписки та спотворюють загальний зміст переписки. ОСОБА_23 та ОСОБА_24 не є сторонами у справі і їх переписка ніяк не може бути доказом у справі чи підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Щодо посту в соціальній мережі «Fасеbоок», то інформація в ньому є правдивою, та відповідає дійсності. Жодної недостовірної інформації, яка б принижувала честь, гідність і ділову репутацію та нанесла моральну шкоду позивачу ОСОБА_1 вона не розповсюджувала. Просила відмовити в задоволенні позову.

15 березня 2019 року представником позивача адвокатом Глівінською С.Й. було подане клопотання про призначення у справі судово - лінгвістичної експертизи для вирішення питань чи містяться в пості відповідача ОСОБА_3 у соціальній мережі «Fасеbоок» інформація негативного характеру, яка має наслідки поршення честі, гідності а ділової репутації позивача ОСОБА_1 .

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 21 березня 2021 року клопотання було задоволено частково, призначено судово - лінгвістичної експертизи, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 03 лютого 2020 року провадження у справі було відновлено у зв`язку із проведення експертизи.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві і просили його задовольнити. Відповідач та її представник просили в позові відмовити, оскільки на момент поширення інформації в мережі Фейсбук відповідач вважала, що інформація, яку вона поширила є правдивою та достовірною, а під час зборів трудового колективу школи вона також вважала, що дана інформація є правдивою. Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні дала показання, що 24.08.2019 її донька показала переписку з ОСОБА_26 . Бачила, що ОСОБА_3 писала на ОСОБА_1 , що вона не фахівець, погано виховала сина, що ходила до земельного відділу та представлялась представником школи. Свідок ОСОБА_27 дав показання, що працює землевпорядником Городківської сільської ради. На початку літа 2019 року виготовляв документи на Городківську ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2. Технічна документація була завезена з Городківської сільської ради до ФОП « ОСОБА_28 ». Через деякий час ОСОБА_13 і повідомив, що прийшла невідома йому жінка та запитувала за шкільну документацію. Він передзвонив до ОСОБА_3 , але вона не відповідала, але через дві години передзвонила та сказала, що не була в ФОП « ОСОБА_28 » та не цікавилась документацією. В цей день вони з ОСОБА_3 поїхали до ФОП « ОСОБА_28 », де ОСОБА_3 взяла з собою фотокартки зі школи. ОСОБА_13 , вказав на фото, що документацією за школу № 2 цікавилась ОСОБА_1 . Свідок ОСОБА_29 дала показання, що конфлікт у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стався через переписку у Фейсбуці. На зборах ОСОБА_3 вказала, що ОСОБА_1 цікавилась документацією школи у земельному, оскільки на її фото вказав працівник земельного відділу. Свідок ОСОБА_30 дала показання, що конфлікт у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стався через переписку у Фейсбуці. ОСОБА_3 звинувачувала ОСОБА_1 , що та ходить по державних установах та представляється від її імені. На зборах вона не була.

Свідок ОСОБА_31 дала показання, що була переписка у Фейсбуці. Приблизно 2 роки назад в кінці серпня були збори трудового колективу школи, на зборах були представники школи та Крижопільської РДА. На зборах ОСОБА_3 висловила думку, що ОСОБА_1 цікавилась документацієї школи, оскільки її опізнав працівник земельного відділу. ОСОБА_1 стверджує, що її там не було. Свідок ОСОБА_32 дала показання, що в серпні 2019 року була на зборах трудового колективу школи. На зборах виступала ОСОБА_1 , яка звинуватила ОСОБА_3 в образі в Фейсбуці. ОСОБА_3 пояснила, що хтось звертався в земельний відділ та цікавився виготовленням документації школи і по фотографії опізнали ОСОБА_1 . Свідок ОСОБА_33 дала показання, що була присутня на зборах трудового колективу школи, де ініціатором зборів була ОСОБА_1 , яка була ображена на ОСОБА_3 за переписку у Фейсбуці. ОСОБА_3 пояснила, що хтось звертався в земельний відділ та цікавився виготовленням документації школи і по фотографії опізнали ОСОБА_1 . Аналогічні показання дали свідки ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 . Свідок ОСОБА_38 в судовому засіданні дала показання, що в серпні 2019 року в школі № 2 були збори, де були присутні вчителі, керівник відділу освіти ОСОБА_39 , голова профспілки ОСОБА_40 , заступник Крижопільської РДА ОСОБА_41 . На даних зборах обговорювалась переписка у Фейсбуці. ОСОБА_1 виступала за образи від ОСОБА_3 . Свідок ОСОБА_13 дав показання, що не пам`ятає, день, місяць та рік, до нього в кабінет прийшов ОСОБА_27 та представник школи з фотографіями для опізнання жінки, яка приходила перед цим та цікавилась документами школи. При опізнанні фотокарток, показав на якусь фотографію для того щоб вони залишили його в спокої. Свідок ОСОБА_42 дала показання, що на її сторінці ОСОБА_26 , під її фотографією була переписка з 25.08.2019. Свідок ОСОБА_43 дала показання, що вони з ОСОБА_3 були на похороні. До ОСОБА_3 передзвонили із земельного відділу та повідомили, що хтось представився у земельному відділі директором та хотів забрати документи на школу. ОСОБА_3 поїхала до земельного відділу і начебто виявила, що її іменем представлялась ОСОБА_1 , а при опізнанні по фото, сказала, що це або ОСОБА_1 або ОСОБА_44 . Свідок ОСОБА_45 дала показання, що була присутня на зборах в Городківській школі № 2. Хто був ініціатором зборів не пам`ятає. На зборх було питання щодо образи ОСОБА_46 на ОСОБА_3 , оскільки вона вважає,що саме ОСОБА_1 цікавилась документацією школи та представлялась від імені директора. Свідок ОСОБА_47 дав показання, що в серпні 2018 року було звернення до голови РДА про даний конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Голова Крижопльської РДА доручив організувати збори трудового колективу школи. В школу поїхав ОСОБА_48 ОСОБА_49 , ОСОБА_45 та він. В школі на зборах були працівники школи. Директор школи заявила про тиск з боку деяких працівників школи. Обговорювали переписку у Фейсбуці, що конкретно не пам`ятає. ОСОБА_3 казала, що хтось від її імені хотів забрати технічну документації на землю. Вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідків та дослідивши їх в сукупності з письмовими матеріалами справи, суд приходить до наступного. Судом встановлено, що на сторінці ОСОБА_6 - ОСОБА_7 веб-сайті в ІНФОРМАЦІЯ_2 у загальному доступі у соціальній мережі Фейсбук опубліковані та поширені коментарі ОСОБА_3 . Вказане повідомлення містить наступну інформацію: «Як зручно писати коментарі і виключати нас зі списку. То давайте ж розкажем, а не тільки зручні для вас деталі. Вас до кабінету не вели, а йшли ви туди самі. Злочином свої дії називаєте ви. Справа в тому, що сім 'я ОСОБА_17 не всіх свідків знала, тому коли працівник компанії зніяковів (не відомо з якої на те причини), то ми зателефонували до другого свідка, який в телефонному режимі на питання: На кого показав працівник компанії, коли перед ним були представлені фото людей, які підпадали під характеристику «біленька, повненька, пожила жіночка цікавилася документами школи» він вказав на ОСОБА_1 . Той факт, що зацікавлена особа приходила - є. І те, що вказав саме на ОСОБА_1 - теж факт є. Ось тобі і вся правда від ОСОБА_17 , які хочуть звинувати когось в наклепі, а самі навіть в цій ситуації не сказали правди. А ще, дивіться на один прокол в переписці. Моя донька писала, що ОСОБА_1 представляється «іменем моєї мами», а ОСОБА_18 далі пише, представлялась «директором школи», що сьогодні ще раз підтвердив хазяїн кабінету. А як Ви про це знали, ОСОБА_19 ?! Не все в житті можна добитися брехнею і зручними фактами. Дуже вдячна порядному городківчанину, який не побоявся сьогодні сказати правду в присутності ОСОБА_20 . А чому ж ви не пишете, що тепер це справа поліції і зробити з мене маразматика вже не вдасться ніяк. Бо ви чули на власні вуха підтвердження всіх моїх слів. Чи теж брехня, наклеп?». Суть даної інформації полягає в тому, що 13 серпня 2018 року ОСОБА_1 під ім`ям директора школи ОСОБА_3 намагалась отримати в ПП «Геовектор» документи щодо земельної діялянки біля школи. 27.08.2018 в ПП «Геовектор» прийшли ОСОБА_1 , її чоловік - ОСОБА_50 , ОСОБА_3 , та її чоловік для встановлення обставин звернення невідомої жінки до вказаного підприємства щодо документів земельної ділянки школи, яке мало місце 13.08.2018. Працівник ПП «Геовектор» ОСОБА_13 повідомив, що ОСОБА_1 не зверталась 13.08.2018 в підприємство з метою отримання документів відносно земельної ділянки школи. 29.08.2018 на зборах трудового колективу СЗШ І-ІІІ ступенів №2 с.Городківка Крижопільського району ОСОБА_3 підтвердила думку про те, ОСОБА_1 13.08.2018 під її ім*ям намагалась отримати документи школи в ПП «Геовектор», не спростувавши інформації, яка була викладена 27.08.2018 в мережі Фейсбук. Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи» передбачено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації у мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи», передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Судом встановлено, що доступ до соціальної мережі Facebook в мережі Інтернет є необмеженим. Враховуючи, що у відповідних публікаціях наявні власні імена, а саме: позивача та відповідача, суд встановив наявність сукупності обставин визначених Постановою Пленуму, а саме: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб - інформацію доведено до необмеженого кола осіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача - поширена інформація стосується саме особи позивача. У відповідності до ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб і на свій вибір. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Згідно ст.10 Європейської Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована згідно Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. За змістом статті 302 ЦК України, фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності. Тобто, перед тим як поширити непідтверджену інформацію негативного змісту щодо особи потрібно вжити певних заходів, щоб перевірити достовірність інформації, яка підлягала розголошенню, та не допустити порушення прав, свобод і законних інтересів.' Пленум Верховного Суду України в пунктах 1, 19 постанови від 27 лютого 2009 року №1«Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснив судам, що беручи до уваги положення статей 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.Таким чином, згідно статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4, п. 5 Постанови «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року за № 1, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь /поведінки/ загальноприйнятим уявленням про добро та зло. Фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також, на спростування цієї інформації. Відповідно до п. 15, п. 21 вказаної постанови, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Однією із складових правопорушення, наявність якої може бути підставою для задоволення позову, є поширення недостовірної інформації. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року зазначено, що обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. У пункті 25 Пленум Верховного суду України зазначив, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. Отже, вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Проаналізувавши матеріали справи, докази надані суду, суд вважає, що інформація поширена відповідачем у соціальній мережі «Фейсбук» та на зборах трудового колективу школи, про те, що 13 серпня 2018 року ОСОБА_1 під ім*ям директора школи ОСОБА_3 намагалась отримати в ПП «Геовектор» документи щодо земельної діялянки біля школи, є неправдивою. Факт поширення даної інформації не заперечується відповідачем, підтверджується свідками ОСОБА_25 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_45 , ОСОБА_47 , а також скриншотами самої переписки в соціальній мережі. Про неправдивість даної їнформації вказав свідок ОСОБА_13 , який зазначив, що не пам`ятає, день, місяць та рік, до нього в кабінет прийшов ОСОБА_27 та представник школи з фотографіями для опізнання жінки, яка приходила перед цим та цікавилась документами школи. При опізнанні фотокарток, показав на якусь фотографію для того щоб вони залишили його в спокої, однак не підтвердив , що ОСОБА_1 будь-коли цікавилась документами школи. Свідок ОСОБА_43 пояснила, що 13.08.2018 бачила ОСОБА_1 на похоронах в с.Городківка, на похоронах також була присутня ОСОБА_3 , тобто перебування ОСОБА_1 на похоронах в с. Городківка виключає її перебування в той самий час в ПП «Геовектор» в смт Крижопіль. Про те що поширена інформація порушує немайнові права позивача, її честь, гідність та ділову репутацію підтверджується й експертом за результатами проведення судової лінгвістичної експертизи - висновок № 9714/19-39 від 24.01.2020. Висновком експерта за результатами проведення судової лінгвістичної експертизи 9714/19-39 від 24.01.2020, встановлені такі висновки: У текстовому матеріалі інформаційного повідомлення відповідачки ОСОБА_3 , яке розміщене у соціальній мережі «Facebоок» і починається та, відповідно, закінчується словами «Як зручно писати коментарі і виключати... Чи теж брехня, наклеп?», міститься інформація негативного та принизливого характеру щодо ОСОБА_1 , яка сприяє формуванню у суспільстві негативного ставлення до неї, як до особи, діяльність якої суперечить як суспільній моралі, так і, можливо, якимось Законам. Інформація негативного характеру щодо ОСОБА_1 у текстовому матеріалі інформаційного повідомлення відповідачки ОСОБА_3 , яке розміщене у соціальній мережі «РасеЬоок» і починається та, відповідно, закінчується словами «Як зручно писати коментарі і виключати... Чи теж брехня, наклеп?», викладена у висловлюваннях: «Справа в тому, що сімя ОСОБА_17 не всіх свідків знала, тому коли працівник компанії зніяковів ( невідомо з якої на те причини), то ми зателефонували до другого свідка, який в телефонному режимі на питання: На кого показав працівник компанії, коли перед ним були представлені фото людей які підпадали під характеристику « біленька, повненька, пожила жіночка цікавилася документами школи» він вказав наОСОБА_1. », «Той факт, що зацікавлена особа приходила -є, є. І те, що вказав саме на ОСОБА_1 - теж факт є» -у формі фактичних тверджень; «Моя донька писала, що ОСОБА_1 представляється «іменем моєї мами», а ОСОБА_18 далі пише, представлялась «директором школи», що сьогодні ще раз підтивердив хазяїн кабінету» - у форміфактичного твердження та оцінюючого судження; «ось тобі і вся правда від ОСОБА_17 , які хочуть звинуватити когось в наклепі, а собі навіть в цій ситуації не сказали правду». «А як Ви про це», ОСОБА_19 ?», «А чому ж ви не пишете, що тепер це справа поліції і зробити з мене маразматика вже не вдається ніяк» - у формі оцінюючих суджень. При цьому, суд приходить до висновку, що вказана інформація не є оціночним судженням в розумінні частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію», оскільки не є вираженням суб`єктивної думки та не містить у собі винятково оціночні судження, не є такою, де використовуються мовні засоби, зокрема гіперболи, алегорії, сатири, а навпаки містить фактичні твердження. Також, суд приходить до висновку, що спірна інформація є такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача, оскільки остання є публічною особою та працює вчителем Городківської СЗШ І-ІІІ ступенів № 2, а тому її поширення завдало шкоди діловій репутації позивача. Відповідачем ОСОБА_3 не надано жодних доказів достовірності інформації, яка була викладена у статті та оприлюднена у мережі інтернет на сторінці « ОСОБА_52 » щодо позивача, а подальшому на зборах трудового колективу школи. В свою чергу, позивачем доведено факт поширення недостовірної інформації відповідачем. З аналізу тексту спірного повідомлення вбачається, що внаслідок поширення цієї інформації було порушено особисті немайнові права позивача ОСОБА_1 , оскільки в ній містяться відомості про події, та факти, які не відповідають дійсності і перекручені. Доводи відповідача про те, що вона поширила дану інформацію і дана інформація грунтується на показах свідка ОСОБА_27 не заслуговують на увагу суду, оскільки після спілкування з працівником ПП «Геовектор» ОСОБА_13 у ОСОБА_3 мав-би з`явитись обгрунтований сумнів в перебуванні 13.08.2018 в ПП «Геовектор» ОСОБА_1 , натомість ОСОБА_3 розповсюдила недостовірну та неперевірену інформацію в соціальній мережі, а згодом на зборах трудового колективу школи. Також під час розгляду справи в суді ОСОБА_3 наполягала на правдивості розповсюдженої інформації та не намагалась її спростувати та вибачитись перед позивачем. Згідно з частинами першою, шостою статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За змістом частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Право фізичної особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її особистого немайнового права передбачено у частині 1 статті 23 та статті 280 ЦК України. Моральна шкода полягає у принижені честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України). Відповідно до статті 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків передбачених законодавством. Пленум Верховного суду України у своїй Постанові № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5) визначає, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян.

Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження, критичні рецензії творів не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Однак якщо при цьому допускаються образа чи порушення інших захищених законом прав особи (розголошення без її згоди конфіденційної інформації, втручання в приватне життя тощо), то це може тягти за собою відшкодування моральної шкоди. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні (пункт 5 Пленуму). Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань. Суд також приймає до уваги пояснення позивачки та свідків, що ОСОБА_1 втратила соціальне благополуччя та певні концептуальні цінності для належної самоорганізації особистості, а саме: наявна необхідність постійно виправдовуватися щодо інциденту, в тому числі і у соціальних мережах та репутаційно реабілітовуватися перед оточуючими у зв`язку із порушенням соціальних репутаційних зв`язків вчителя, погіршення самопочуття та стану здоров`я позивачки. Зазначені немайнові втрати потерпілої, на думку суду, призвели до заподіяння їй моральних страждань, що у своїй сукупності призвело до моральної шкоди. Суд зазначає, що у даному випадку, через широке поширення відповідачкою негативної інформації стосовно позивачки у соціальній мережі "Фейсбук", завдано істотної шкоди репутації позивача, так як авторитет вчителя серед колег, учнів, громадськості істотно постраждав, оскільки авторитет вчителя базується на таких складових як: знання, попит, розум, довіра, вимогливість, турбота, високі особистісні якості, досвід, почуття власної гідності. З огляду на вищенаведене, суд вважає, що поширена ОСОБА_3 інформація не є оціночними судженнями, а є констатацією фактів, які можуть і мали бути доведені відповідачкою належними доказами. Отже суд, враховуючи характер правопорушення, тривалість та глибину моральних страждань ОСОБА_1 , з урахуванням принципу розумності та справедливості вважає за необхідне стягнути з відповідачки грошову компенсацію моральної шкоди у розмірі 2000 гривень. З огляду на повне задоволення позову суд вважає за можливе стягнути судовий збір з відповідача на користь позивача, при цьому суд вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивачів витрати, які вона понесла у зв`язку із оплатою витрат на проведення судової експертизи, та витрат про надання правничої допомоги. Керуючись ст. 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що принижує та ганьбить гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_1 , неправдиву інформацію, яка була поширена ОСОБА_3 в соціальній мережі «Facebook» та на зборах трудового колективу СЗШ I- III ступенів №2 с. Городківка Крижопільського району Вінницької області, зокрема в наступному викладенні:

«Як зручно писати коментарі і виключати нас зі списку. То давайте ж розкажем, а не тільки зручні для вас деталі. Вас до кабінету не вели, а йшли ви туди самі. Злочином свої дії називаєте ви. Справа в тому, що сім 'я ОСОБА_17 не всіх свідків знала, тому коли працівник компанії зніяковів (не відомо з якої на те причини), то ми зателефонували до другого свідка, який в телефонному режимі на питання: На кого показав працівник компанії, коли перед ним були представлені фото людей, які підпадали під характеристику «біленька, повненька, пожила жіночка цікавилася документами школи» він вказав на ОСОБА_1 . Той факт, що зацікавлена особа приходила - є. І те, що вказав саме на ОСОБА_1 - теж факт є. Ось тобі і вся правда від ОСОБА_17 , які хочуть звинувати когось в наклепі, а самі навіть в цій ситуації не сказали правди. А ще, дивіться на один прокол в переписці. Моя донька писала, що ОСОБА_1 представляється «іменем моєї мами», а ОСОБА_18 далі пише, представлялась «директором школи», що сьогодні ще раз підтвердив хазяїн кабінету. А як Ви про це знали, ОСОБА_19 ?! Не все в житті можна добитися брехнею і зручними фактами. Дуже вдячна порядному городківчанину, який не побоявся сьогодні сказати правду в присутності ОСОБА_20 . А чому ж ви не пишете, що тепер це справа поліції і зробити з мене маразматика вже не вдасться ніяк. Бо ви чули на власні вуха підтвердження всіх моїх слів. Чи теж брехня, наклеп?».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2689 (дві тисячі шістсот вісімдесят девять) гривень 40 копійок витрат по оплаті судового збору, 3454 ( три тисячі чотириста пятдесят чотири) гривні витрат за проведення експертизи та 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень витрат за надання професійної правчиної допомоги.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 (дві тисячі) гривень.

На рішення суду протягом тридцяти дні може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Крижопільський районний суд Вінницької області.

Сторони та учасники :

Позивач: ОСОБА_1 , житиелька АДРЕСА_1 . Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_2 . Повне рішення виготовлено 19 квітня 2021 року.

Суддя: