ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/861/21

провадження № 2/753/4223/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2021 р.Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Шаповалової К.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Москаленко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: місто Київ, вулиця Олександра Кошиця, 5а в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на особисте утримання в розмірі 2000 грн щомісячно до досягнення дочкою трьохлітнього віку.

В обґрунтування позовної заяви позивачка вказала, що у зв`язку із скрутним матеріальним становищем їй немає де проживати із малолітньою донькою, вона потребує допомоги, а тому просила стягнути з відповідача на її утримання 2000 грн. щомісячно до досягнення донькою 3-х років.

Ухвалою суду від 1 лютого 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного провадження із повідомленням сторін на 18 лютого 2021 року.

У судовому засіданні 18 лютого 2021 року з`явились представник позивача та представник відповідача. Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, зважаючи на вказане, для надання позивачу можливості ознайомитись із відзивом на позов та подати свою відповідь, судом відкладено розгляд справи на 15 березня 2021 року.

15 березня 2021 року у судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки був присутній у попередньому судовому засіданні та дата наступного судового засідання в тому числі узгоджувалась і з ним. 15 березня 2021 року ним була подана до суду заява про можливість розгляду справи за його відсутності.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що надіслав до суду відповідь на відзив. Зважаючи на те, що на час розгляду справи 15 березня 2021 року об 11:08 суд не отримав відповіді на відзив, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи суд відклав розгляд справи на 8 квітня 2021 року.

До суду 15 березня 2021 року о 14:13 надійшла відповідь на відзив представника позивача.

8 квітня 2021 року у судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується технічною фіксацією судового засідання, що відбулось 15 березня 2021 року, а також розпискою, що міститься в матеріалах справи, якою представника позивача повідомлення про день та час наступного судового засідання. Причини неявки суду представник не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Відповідно до частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що представник позивача був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, не повідомив суд про причини неявки, враховуючи те, що він був ознайомлений із відзивом на позов та подав відповідь на відзив, зважаючи на клопотання представника відповідача про можливість розгляду справи за його відсутності, суд ухвалив розглядати справу без представників сторін, з урахуванням поданих ними суду письмових заяв по суті позову та долучених до них доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, вважає, що позов не підлягає задоволенню враховуючи таке.

Судом встановлено, що 30 листопада 2013 року Центральним відділом реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 3159 (а.с. 5).

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано (а.с. 6).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Звертаючись із позовом, позивачка просила суд стягнути на її утримання аліменти з чоловіка до досягнення дитиною 3-х років, посилаючись на норми статті 84 Сімейного кодексу України (далі - СК УКраїни), а також вказала, що має право на отримання аліментів за минулий період і жодних додаткових умов, окрім умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу не потрібно.

У відповіді на відзив представником позивача було зазначено, що відповідач не надав належних доказів того, що він має важке захворювання та потребує значних коштів для лікування.

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти позовних вимог, просив суд відмовити у їх задоволенні, враховуючи те, що на день звернення із позовом до суду спільній дитині позивача та відповідача виповнилось 6 років, а отже право на аліменти, визначені статтею 84 СК України позивач вже втратила; за період який позивачка просить стягнути аліменти, вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, проживала з ним за однією адресою та перебувала на його повному утриманні; вказав, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року з нього стягнуто аліменти на утримання малолітньої доньки в розмірі 2000 грн. щомісячно і до повноліття дитини. Крім того, вказав, що має медичний діагноз «гепатит С», що потребує періодичного лікування та значних витрат на ліки.

3 березня 2021 року до суду відповідачем подано клопотання про приєднання до матеріалів справи довідки Інституту епідеміології та інфекційних хвороб від 18 лютого 2021 року, в якій вказано, що ОСОБА_2 має діагноз "хронічний гепатит С".

Згідно із статтею 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Статтею 84 СК України визначено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Диспозиція статті 84 СК України визначає, що право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч. 4 ст. 84 СК України).

Як вбачається із матеріалів цивільної справи, станом на 18 січня 2021 року (дата подання цього позову до суду) спільній дитині позивача та відповідача ОСОБА_4 виповнилось повних 6 років (дитина ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в той час як приписи статті 84 СК України передбачають стягнення аліментів на утримання матері лише до досягнення дитиною 3-х років. Позивач не наводив доводів та не надавав доказів на те, що аліменти на утримання матері, необхідно стягувати до досягнення дитиною 6 років, зважаючи на те, що дитині вже також виповнилось 6 років.

Стосовно доводів позивача та її представника про стягнення аліментів за минулий період, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік.

Вказаною нормою визначено можливість стягнення аліментів за минулий період не більше 1 року, крім того, умовою стягнення аліментів за минулий період є те, що позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати.

Позивачем та його представником ані в позовній заяві, ані у відповіді на відзив не надано доказів того, що позивач вживала заходів (яких саме, коли) щодо стягнення з відповідача аліментів на своє утримання, проте не могла їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати.

Як зазначалось, позивач просила стягнути аліменти з відповідача на її утримання за період з 29 квітня 2014 року по 29 квітня 2017 року, при цьому відповідно до рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року вбачається, що позивачка, звертаючись до суду із позовом про розірвання шлюбу, вказала, що шлюбні відносини між подружжям припинились з 23 травня 2018 року та проживають вони окремо. Як вказав відповідач, в цей час дружина перебувала на його утриманні, проживали вони разом. Позивачкою вказані доводи відповідача не спростовувались та не заперечувались.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки у розмірі 2000 грн щомісячно. Під час розгляду вказаної справи позивачкою не ставилось питання про стягнення також аліментів на її утримання, зокрема, за минулий період.

Жодних доказів того, що позивачка намагалась стягнути з відповідача на своє утримання аліменти, суду надано не було.

При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 77-80 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

При цьому, згідно зі статтею 81 ЦПК України, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Враховуючи те, що позивачем не надано належних, допустимих, достатніх доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, з огляду на зміст позовних вимог, а також їх обґрунтування, встановлені судом під час розгляду обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи те, що позивачка звільнена від сплати судового збору, а також те, що у задоволені позову було відмовлено, судові витрати компенсуються за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись статтями 180, 181, 182, 183, 185, 191, 192 СК України, статтями 76 81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354, 430 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ :

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання через Дарницький районний суд міста Києва.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Шаповалова К.В.