ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" березня 2010 р. Справа № 2a-680/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
представника позивача - не з'явився,
відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі, вул. Галицька,15, м. Тисмениця, Івано-Франківська область,
до відповідача: ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення податкового боргу за рахунок активів приватного підприємця в сумі 999,80 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
25 лютого 2010 року ДПІ в Тисменицькому районі звернулася з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу за рахунок активів відповідача в сумі 999,80 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на момент подання позову за відповідачем рахується податковий борг по сплаті єдиного податку в сумі 999,80 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, на адресу суду подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів). Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, зборів (обов’язкових платежів) або його скасуванням, а також у разі смерті платника податків.
Указом Президента України №727/98 від 03.07.1998 року “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” передбачено, що суб'єкти малого підприємництва –фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку та сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва –фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію є суб’єктом підприємницької діяльності. 01.12.2008 року відповідач переведений на спрощену систему оподаткування на 2009 рік. Відповідно до обраного виду діяльності та затвердженогоТисменицькою районною Радою переліку ставок єдиного податку, він зобов’язаний був сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України в розмірі 200 гривень.
Податковий борг – це податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання (стаття 1 згаданого Закону).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи вищенаведене, загальна сума консолідованого податкового боргу становить суму позовних вимог та підтверджується випискою з особового рахунку про наявність заборгованості та іншими матеріалами справи.
Як встановлено з матеріалів справи відповідач допустив заборгованість по сплаті єдиного податку на суму 999,80 гривень.
Оскільки дана заборгованість боржником не сплачена на момент розгляду справи, відповідно повинна стягуватись в судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 999,80 гривень (дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень вісімдесят копійок).
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 06.04.2010 року.