ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" березня 2010 р. Справа № 2а-3054/09/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
прокурора - не з'явився,
представника позивача - Гавадзин М.В.,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: прокурора Тисменицького району в інтересах Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі, вул. Галицька, 15, м. Тисмениця, Івано-Франківська область,
до відповідача: ПП ОСОБА_3, АДРЕСА_1,
про стягнення податкового боргу в сумі 288786,26 гривень,-
ВСТАНОВИВ:
13.11.2009 року прокурор Тисменицького району в інтересах Державної податкової інспекції звернувся до суду з адміністративним до ПП ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в сумі 161991,26 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що проведеною прокуратурою Тисменицького району перевіркою щодо дотримання чинного податкового законодавства та своєчасності сплати податків суб’єктами господарювання, встановлено факти несплати податків до бюджету ПП ОСОБА_3 на загальну суму боргу 161991,26 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про збільшення позовних вимог з 161991,26 гривень до 288786,26 гривень, оскільки сума заборгованості з моменту подання позову до 18.02.2010 року збільшилась у зв'язку із несплатою попередньої заборгованості та нових донарахувань. Просив позов задовольнити повністю.
Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про час, місце та дату був повідомлений належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час, місце та дату був повідомлений належним чином. Своїм правом на подання заперечення не скористався.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача та оцінивши подані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 4, частини 1 статті 5, пункту 1-3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі); облік платників податків і зборів здійснюється органами державної податкової служби те іншими державними органами відповідно до законодавства; платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність, забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларовану бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків у встановлені законами терміни.
Частиною 4 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»визначено обов'язок платника податку - фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або скасуванням, а також у разі смерті платника.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податковий борг визначається як податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму податкового зобов'язання.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 вищевказаного Закону податкове зобов'язання –це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до підпунктів 5.2.1 та 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яке подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати Йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків мас право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного 10-денного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного 20-денного строку для відповіді на нього.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом 30 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Пунктом 5.4.1 статті 5 вищевказаного Закону визначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 цього Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач по справі є фізичною особою, суб’єктом підприємницької діяльності на якого згідно із законом покладено обов'язок утримувати та сплачувати податки та інші обов'язкові платежі до бюджету та до бюджетних цільових фондів.
Розпорядженням Тисменицької районної державної адміністрації № 1731 від 04.03.2003 року було зареєстровано суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу приватного підприємця ОСОБА_3 за адресою: вул. ІІідгора, 33, село Рошнів, Тисмсницький район, Івапо-Фрайківська область, про що видано відповідне свідоцтво. У ДПІ в Тисменицькому районі підприємець зареєстрований як платник податків 04.03.2003 року за № 2278.
Як встановлено з матеріалів справи, 06.07.2009 року ДПІ в Тисменицькому районі було проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування підприємцем ОСОБА_3 В результаті проведеної перевірки складено акт № 752/17-0-/НОМЕР_1 від 06.07.2009 року, яким встановлено ряд порушень податкового законодавства, зокрема пункту 19 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», статтю 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»та статтю 13 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, підпункти 7.3.1, пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок і вартість»та 7.7.1 пункту 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Окрім того, 06.08.2009 року ДПІ в Тисменицькому районі було проведено додаткову не виїзну позапланову перевірку ПП ОСОБА_3 з питань з питань достовірності нарахування та сплати податку на додатну вартість за листопад 2008 року. В результаті проведеної перевірки складено акт №807/17-0-/НОМЕР_1 від 06.08.2009 року, яким встановлено наступні порушення податкового законодавства, зокрема підпункту 7.3.1, пункту 7.3 статті 7 та підпункту 7.7.1 пункту 7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість».
За вказані порушення згідно підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Законі «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено застосування фінансових санкцій.
За розглядом зазначеного акту перевірки ДПІ у Тисменицькому районі з посиланням на частину 1 підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 вищевказаного Закону прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002571700/0 від 15 липня 2009 року на суму 89250 гривень, № 0002561700/0 від 15 липня 2009 року на суму 35378 гривень, № 0002691700/0 від 06 серпня 2009 року на суму 4868 гривень, № 0002601700/0 від 06 серпня 2009 року та № 0002611700/0 від 06 серпня 2009 року.
Станом на 18.02.10 року сума заборгованості складає 288786,26 гривень, що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом №1510/10/24-0 від 18.02.2010 року. Зокрема в зазначеній довідці зазначено, що сума заборгованості виникла у зв'язку із несплатою: податку на додану вартість - 89250 гривень, поданої податкової декларації з податку на додану вартість від 21.07.2009 року - 22065 гривень, податкового повідомлення-рішення №0002691700/0 від 06.08.2009 року - 4868 гривень, штрафні фінансові санкції - 2522,20 гривень, поданої податкової декларації з податку на додану вартість від 21.08.2009 року - 58091 гривень, поданої податкової декларації з податку на додану вартість від 21.01.2010 року - 39342 гривень,податку з дозодів фізичних осіб - 5213 гривень, податкового повідомлення-рішення №0002561700/0 від 15.07.2009 року та штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання.
Вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку Відповідачем не оскаржувались та не скасовані у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Тобто, сума зобов'язання визначена в податковому повідомленні-рішенні відповідно до статті 5 Закону N 2181-III є узгодженою та в зв'язку з несплатою до бюджету в строки визначені законодавством набула статусу податкового боргу.
На момент розгляду справи відповідачем не вжито будь яких заходів з метою погашення податкового боргу, а щодо розстрочки чи реструктуризації заборгованості боржник не звертався. На адресу суду відповідачем не подано жодного документального підтвердження про погашення вищевказаної заборгованості в сумі 288786,26 гривень.
Враховуючи те, що відповідачем дана сума заборгованості добровільно не сплачена, вона підлягає стягненню в судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ПП ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 288786,26 гривень (двісті вісімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят шість гривень двадцять шість копійок.)
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 24.03.2010 року.