ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
20.04.10Справа №2а-3054/10/7/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Маргарітова М.В. , при секретарі Силантьєвої О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Євпаторійського міського центру зайнятості
про визнання протиправним та скасування наказу
за участю:
позивача – ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2,
від відповідача - представник за довіреністю Крисько С.А.,
від третій особи - представник за довіреністю Паніна П.Є.
Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Євпаторійського міського центру зайнятості та просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 10.02.2010р. №9 «Про відшкодування незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття гр. ОСОБА_5 (ПК НОМЕР_1)».
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на час перебування на обліку відповідача ніде не працював, ним не порушувалися положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» стосовно укриття відомостей про трудові відносини, а тому позивач вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем по неповно з’ясованим обставинам, є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Відповідач з позовними вимогами не погодився, вважає їх необґрунтованими та просить у задоволені позову відмовити. Вважає, що наказ, який оскаржується, не суперечить вимогам діючого законодавства та підстав для їх скасування немає. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.16-17).
Третя особа надала письмові пояснення на адміністративний позов (а.с.47), відповідно до яких повідомила обставини щодо участі та отримання позивачем коштів за проведення тестування по українській мові та літературі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, третій особи, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
23.05.2008р., відповідно до наказу Євпаторійського міського центру зайнятості №НТ080523, позивачу був наданий статус безробітного, що підтверджується наданим відповідачем витягом із наказів про прийняття рішення по ОСОБА_1 (а.с.37), позивачу була призначена та надавалася допомога по безробіттю.
З 17.06.2009р. позивач знятий з обліку громадян, які шукають роботу в зв’язку з працевлаштуванням по направленню державної служби зайнятості.
Відповідачем був отриманий з Сімферопольського міського центру зайнятості акт №103 від 09.11.09р. (а.с.9), відповідно до якого, перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 працювала по цивільній угоді від 08.05.08р. у період з 22.04.08р. по 04.06.08р. Винагороду за відпрацьований час отримала у вересні 2008р., що відображено у податковому розрахунку сум доходу ф. 1 ДФ за 3 квартал 2008р.
На підставі висновків акту перевірки відповідач дійшов висновку про виявлення факту укриття позивачем відомостей про трудові правовідносини з Сімферопольським регіональним центром оцінювання якості освіти з 22.04.08р. по 04.06.08р., в зв’язку з чим відповідачем був прийнятий наказ від 10.02.2010р. №9 «Про відшкодування незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття гр. ОСОБА_5 (ПК НОМЕР_1)» (а.с.6), відповідно до положень п.1.2. резолютивної частини якого, було прийнято рішення про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у період з 23.05.2008р. по 17.05.2009р. в сумі 13291,99грн. а також вартості навчання в розмірі 1051,10грн.
На підставі прийняття вказаного наказу відповідачем надіслано позивачу повідомлення про необхідність відшкодування вказаної суми (а.с.7).
Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ, керувався п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Відповідно до положень п. 3 ст. 36 вказаного Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», до обов’язків застрахованих осіб відноситься те, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.
З матеріалів справи вбачається, що позивач був прийнятий на облік в Євпаторійському міському центрі зайнятості 23.05.2008р., після чого набрав статус безробітного та отримав право на отримання допомоги по безробіттю відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Оцінюючи встановлення Сімферопольським міським центром зайнятості факту укриття позивачем відомостей про працевлаштування, про що вказано в акті №103 від 09.11.09р., суд зазначає наступне.
Між позивачем та Сімферопольським регіональним центром оцінювання якості освіти 08.05.08р. був укладений договір підряду №1056 (а.с.27).
Відповідно до положень договору, його предметом є кінцевий результат – проведення процедури тестування в аудиторії тестування. Згідно до положень п. 5.1. вказаного договору, термін остаточного виконання робіт встановлений 31.12.08р.
Відповідно до графіку проведення зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації випускників загальноосвітніх навчальних закладів затвердженого наказом Міністерства освіти України від 20.01.08р. №44 (а.с.29-30), встановлено, що проведення зовнішнього оцінювання з предмету українська мова та література призначено на 22.04.2008р.
З пояснень наданих третьою особою та наявних матеріалів справи, вбачається, що позивач фактично був залучений та приймав участь у проведенні тестування з української мови та літератури 22.04.2008р., що підтверджується списком обліком участі залучених працівників у роботі пункту тестування (а.с.8).
Даний факт також підтверджується поясненнями третій особи(а.с.47), актом №103 від 09.11.2009р.
Крім того, третя особа у своїх поясненнях роз’яснила обставини укладення з позивачем договору від 08.05.08р. №4-1056 (а.с.27), так, позивач був залучений до проведення тестування 22.04.2008р, а в зв’язку зі збоями у фінансуванні тестування договір підряду з позивачем був датований 08.05.08р., тобто після затвердження кошторису проведення незалежного оцінювання.
Сума за прийняття позивачем участі у тестуванні була виплачена йму 05.09.08р. після отримання фінансування.
Третя особа відзначила, що протягом 2008 року інших виплат позивачу Сімферопольський регіональний центр оцінювання якості освіти не проводив.
Також третя особа пояснила, що у період з 23.04.2008р. і раніше, позивач не перебував з Сімферопольським регіональним центром оцінювання якості освіти у трудових відносинах. 22.04.08р. між Сімферопольським регіональним центром оцінювання якості освіти та позивачем були відносини підряду.
На виконання договору від 08.05.08р. в період його дії позивач не виконував для третій особи яку – небудь роботу, оскільки виконання цієї роботи фактично відбулося до укладення цього договору, а саме 22.04.08р. в період тестування.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що укладений між позивачем та Сімферопольським регіональним центром оцінювання якості освіти договір підряду фактично не був виконаний його сторонами, не охоплював період фактичної участі позивача у проведенні тестування, мав формальний характер та використовувався Сімферопольським регіональним центром оцінювання якості освіти для наявності підстав здійснення розрахунків з залученою до тестування особою.
За таких підстав, матеріали справи свідчать, що позивач мав правовідносини з Сімферопольським регіональним центром оцінювання якості щодо участі у проведенні зовнішнього оцінювання з предмету українська мова та література тільки 22.04.08р., тобто до взяття на облік як безробітного, а отриманні позивачем у вересні 2008р. кошти є винагородою за прийняття ним участі у тестуванні 22.04.08р.
Після взяття на облік відповідачем, позивач не перебував у трудових правовідносинах та не отримував будь якого прибутку (винагороди, заробітної плати) від Сімферопольського регіонального центру оцінювання якості освіти, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність встановлення у ході перевірки Сімферопольським міським центром зайнятості факту того, що позивач працював по цивільно – правовій угоді, як це вказано в акті перевірки №103 від 09.11.09р.
Таким чином, у позивача, під час перебування на обліку відповідача, не виникало обставин, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що матеріали справи свідчать про відсутність умисного невиконання позивачем своїх обов'язків та зловживання ними, внаслідок чого у позивача відсутні підстави для прийняття наказу, у порядку ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про повернення позивачем отриманої допомоги по безробіттю в період з 23.05.08р. по 17.05.09р. в сумі 13291,99грн. та вартості навчання у сумі 1051,10грн., що свідчить про необґрунтованість такого наказу, в зв’язку з чим він є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволені позову.
Під час судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанова оформлена та підписана 26.04.2010р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Євпаторійського міського центру зайнятості від 10.02.2010р. №9 «Про відшкодування незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття гр. ОСОБА_5 (ПК НОМЕР_1)»
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 3,40грн.)
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя Маргарітов М.В.