ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2010 рокуСправа № 2а-800/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Валюха В.М.,
при секретарі судового засідання Польовій М.М.,
за участю прокурора Рибалка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини А3767 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Військовий прокурор Луцького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Військової частини А3767 про стягнення заборгованості по виплаті матеріальної допомоги за 2008 рік в розмірі 985 грн. 25 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, який є військовослужбовцем Військової частини А4308, звернувся у Військову прокуратуру Луцького гарнізону з проханням вжити заходів щодо стягнення з Військової частини А3767, в якій Військова частина А4308 перебуває на фінансовому забезпеченні, належної йому заборгованості по виплаті матеріальної допомоги за 2008 рік в розмірі 985 грн. 25 коп. Зазначена заборгованість не погашена на момент звернення до суду, чим порушуються права позивача, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Позивач перебуває у прямій службовій залежності від відповідача, його самостійне звернення до суду може негативно вплинути на подальше проходження ним військової служби, тому військовий прокурор Луцького гарнізону звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах військовослужбовця. Військовий прокурор Луцького гарнізону просить стягнути з військової частини А3767 на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті матеріальної допомоги за 2008 рік в розмірі 985 грн. 25 коп.
В судовому засіданні прокурор адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та пояснив, що Військова частина А4308, у якій позивач проходить військову службу, є структурним підрозділом Військової частини А3767 та перебуває на її фінансовому забезпеченні. За відповідачем рахується заборгованість перед військовослужбовцями Військової частини А4308, в тому числі перед позивачем, по виплаті матеріальної допомоги за 2008 рік, яка виникла з причини фактичного обмеженого фінансування. Прокурор просить стягнути з військової частини А3767 на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті матеріальної допомоги за 2008 рік в розмірі 985 грн. 25 коп.
Позивач в судове засідання не прибув, проте подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, адміністративний позов підтримує повністю (а. с. 20).
Представник відповідача в судове засідання не прибув повторно, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 29), проте подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності (а. с. 30).
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині А4308, яка є структурним підрозділом Військової частини А3767 та перебуває на її фінансовому забезпеченні. Згідно з наказом командира військової частини А4308 від 27.11.2008 року № 246 позивачу було призначено виплату матеріальної допомоги за 2008 рік для вирішення соціально-побутових питань. Станом на 05.02.2010 року за відповідачем рахувалася заборгованість перед позивачем по виплаті матеріальної допомоги за 2008 рік в розмірі 985 грн. 25 коп., яка виникла з причини обмеженого фінансування. Вказані фактичні обставини підтверджуються поясненнями прокурора, витягом з наказу командира військової частини А4308 від 27.11.2008 року № 246 (а. с. 12), списками особового складу Військової частини А4308, перед якими є заборгованість по виплаті матеріальної допомоги (а. с. 9, 11), листом від 28.04.2010 року № 1487 Військової частини А3767 (а. с. 32), довідкою від 28.04.2010 року № 1486 Військової частини А3767 (а. с. 33).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року (з наступними змінами та доповненнями) ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 цього ж Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно із підпунктом 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року № 1294 (з наступними змінами та доповненнями) надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Відповідно до пунктів 33.1, 33.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) – на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Згідно із статтею 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Згідно з частиною 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Таким чином, оскільки позивачу на підставі відповідного наказу командира військової частини та у межах асигнувань була нарахована матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в розмірі 985 грн. 25 коп., проте такий вид грошового забезпечення не виплачений, чим порушені права та законні інтереси військовослужбовця, фактичне обмежене фінансування не звільняє відповідача від обов’язку своєчасно та в повному обсязі виплачувати грошове забезпечення військовослужбовцям, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем по виплаті матеріальної допомоги за 2008 рік в розмірі 985 грн. 25 коп., самостійне звернення позивача до суду може негативно вплинути на подальше проходження ним військової служби, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора про стягнення такої заборгованості підлягають до задоволення.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про прокуратуру», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Військової частини А3767 на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті матеріальної допомоги за 2008 рік в розмірі 985 гривень 25 копійок (дев’ятсот вісімдесят п’ять гривень двадцять п’ять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана прокурором протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 24 травня 2010 року, а позивачем та відповідачем –протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М.Валюх