Справа № 555/1682/19

Номер провадження 1-кп/555/27/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2021 рокум.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Собчука А. Ю.

при секретарі Лисенко О.Л., Кухарчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Березнівського районного суду Рівненської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019180060000382 від 30 липня 2019 року відносно  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березне, громадянина України, українця, неодруженого, не працюючого, з повною загальною середньою освітою, на утриманні неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб та осіб похилого віку не має, не депутата, невійськовозобов`язаного, державних нагород та пільг немає, проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 06 червня 2011 року за ч.3 ст.185, ч. 2 ст.289 КК України, на підставі ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, судимість за який відповідно до ст.89 КК України не знята та не погашена, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, злочинів передбачених ч. 2 ст. 345 та ч. 1 ст. 347  КК України, -

- розгляд кримінального провадження відбувся за участю сторін кримінального провадження: прокурора Дячук Ю.О., Радченка Т.Г., Толочика П.І., Брожика Ю.П., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого, адвоката Боротюка О.О., потерпілого ОСОБА_2 ,-

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 29 липня 2019 року, приблизно о 23 год. 45 хв., під час виконання своїх службових обов`язків, визначених Законом України «Про Національну поліцію» в добовому наряді, інспектором сектору реагування патрульної поліції Березнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та начальником сектору реагування патрульної поліції Березнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області майором поліції ОСОБА_3 на службовому автомобілі марки ВАЗ 21099, із державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст. ст. 7, 13 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», в ході проведення перевірки піднаглядного ОСОБА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , якому ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 19.11.2018 (справа № 555/2010/18, номер провадження № 1-в/555/77/18) встановлено адміністративний нагляд терміном на один рік із встановленням обмеження у вигляді заборони виходити із будинку із 22.00 год. по 06.00 год., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , заборони відвідувати місця громадського харчування (кафе, бари, ресторани), де реалізовують спиртні напої на розлив, заборони виїзду за межі Березнівського району в особистих справах без дозволу працівників поліції та реєструватися у Березнівському ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області 15 числа кожного місяця, вищевказані працівники поліції постукали у двері квартири у якій проживає ОСОБА_1 , на що останній відкривши двері квартири, показуючи своє невдоволення черговою перевіркою, почав виражатися нецензурною лайкою та кричати.

Далі ОСОБА_1 , наніс один удар кулаком правої руки в область грудної клітки начальнику сектору реагування патрульної поліції Березнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області майору поліції ОСОБА_3 після чого останній пішов до службового автомобіля.

Продовжуючи свої неправомірні дії, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з метою нанесення тілесних ушкоджень працівникам поліції, ОСОБА_1 вибіг на подвір`я вказаного багатоквартирного житлового будинку, тримаючи у руці довгий металевий предмет та побачивши, що працівники поліції знаходяться у службовому автомобілі, наніс два удари вказаним металевим предметом по багажній частині автомобіля, погрожуючи нанести тілесні ушкодження працівникам поліції та

подальшим пошкодженням службового автомобіля.

В подальшому, ОСОБА_1 підбіг до службового автомобіля марки ВАЗ 21099, із державним реєстраційним номером НОМЕР_1 з лівої сторони та умисно, наніс один удар кулаком правої руки по вікну передніх лівих дверей збоку водійського сидіння, внаслідок чого розбив скло та від дії уламків скла, спричинив тілесні ушкодження інспектору сектору реагування патрульної поліції Березнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 , який сидів на водійському сидінні службового автомобіля, у вигляді рани в проекції вільного краю тіла нижньої щелепи зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Крім того, ОСОБА_1 органом досудового розслідування обвинувачується у тому, що 29 липня 2019 року, приблизно о 23 год. 50 хв., під час виконання своїх службових обов`язків, визначених Законом України «Про Національну поліцію» в добовому наряді, інспектором сектору реагування патрульної поліції Березнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та начальником сектору реагування патрульної поліції Березнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області майором поліції ОСОБА_3 на службовому автомобілі марки ВАЗ 21099, із державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст.ст.7, 13 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», після проведення перевірки піднаглядного ОСОБА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , якому ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області встановлено адміністративний нагляд терміном на один рік із встановленням обмеженням, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з метою нанесення тілесних ушкоджень працівникам поліції, та пошкодження службового автомобіля вибіг на подвір`я вищевказаного багатоквартирного житлового будинку, тримаючи у руці довгий металевий предмет та побачивши що працівники поліції знаходяться у службовому автомобілі, наніс два удари вказаним металевим предметом по багажній частині автомобіля, погрожуючи нанести тілесні ушкодження працівникам поліції та подальшим пошкодженням службового автомобіля.

В подальшому, ОСОБА_1 підбіг до службового автомобіля марки ВАЗ 21099, із державним реєстраційним номером НОМЕР_1 з лівої сторони та умисно, наніс один удар кулаком правої руки по вікну передніх лівих дверей з боку водійського сидіння, внаслідок чого розбив скло чим пошкодив транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «210994-20», реєстраційний номер НОМЕР_1 на синьому фоні, станом на 29.07.2019 на суму 4 888,97 грн., та завдав матеріальної шкоди Головному управлінню Національної поліції в Рівненській області на вищевказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.347 КК України, тобто умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Під час розгляду кримінального провадження по суті, судом забезпечено дотримання вимог ст. ст. 22, 23, 26 КПК України, щодо змагальності сторін, диспозитивності, оскільки судом досліджені всі докази, надані сторонами.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 347 КК України – визнав частково.

По суті обвинувачення вказав, що вину визнає частково, пояснив, що проживає за адресою АДРЕСА_1 , разом зі своїми близькими, 29.07.2019 року перебував по місцю свого проживання, де протягом дня вживав спиртне, знав, що щодо нього встановлено адміністративний нагляд, вході якого він має перебувати по місцю проживання з 22 години по 06 годину щоденно. 29.07.2019 року біля 23 години його покликала матір та повідомила, що прийшли працівники поліції аби перевірити його за місцем проживання, після чого він взяв свій мобільний телефон з наміром аби включити відеозйомку та відзняти спілкування з працівниками поліції. Під час спілкування, в них виник конфлікт, в ході якого до нього було застосовано фізичну силу, внаслідок чого він впав, матір закрила двері відразу. Пояснює, що матір його заспокоювала та він був злий, на що взяв металевий шампур та побіг за працівниками поліції, щоб налякати. Відчинивши двері, на коридорі нікого не було, він пішов на вулицю та побачив, що патрульний автомобіль хоче від`їжджати, він підбіг до авто та вдарив у скло водійської дверки, внаслідок чого скло посипалося, а працівники поліції застосували фізичну силу та спецзасоби. Пояснює, що працівники поліції надягли на нього кайданки та положили головою до землі, в подальшому він просив щоб йому послабили кайданки та викликали швидку допомогу, згодом його завезли до Березнівського ВП.

При повторному допиті обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що визнає, що розбив машину, тілесні ушкодження працівникові поліції не наносив. Знав про те, що до нього було встановлено адміннагляд, також знав про те, що працівники поліції перевірятимуть його. Пояснив, що десь о 23:45 прийшли працівники поліції, подзвонили в двері, відкрила матір, він майже спав. Коли вийшов, запитав хто такі, попросив представитися, отримав відповідь, що він їх не знає. Працівники поліції

почали фотографувати, на що він заперечив та сказав їм, що вони не мають права його фотографувати без його дозволу. Працівники поліції були у формі, він усвідомлював та розумів, що це працівники правоохоронних органів, проте вони посвідчення не показали та не представилися. Коли працівники поліції знімали його на планшет, він теж взяв свій телефон, хотів їх знімати, на що ОСОБА_2 вибив телефон та вдарив його у обличчя, він впав, матір відразу закрила двері. Працівники поліції говорили йому не вживати нецензурну лексику та пояснювали, що мають право фотографувати його, зазначає, що на його вимогу відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію» працівники поліції мали б надати йому посвідчення, ОСОБА_3 він знав, а іншого працівника поліції не знав тому й вимагав посвідчення. Коли вибіг на вулицю, працівники поліції сиділи в машині та почали їхати, він стукнув по багажнику, авто зупинилося, до нього було застосовано спецзасіб та кайданки, згодом вийшла матір, вони відпустили його, далі він знову підійшов до ОСОБА_2 , щоб останній надав документи. ОСОБА_2 сів у машину і почав закривати вікно, на що він вдарив в праве скло водійської дверки, скло розбилося до нього знову буде застосовано фізичну силу. Зазначає, що вдарив у скло водійської дверки кулаком, а шампуром по багажнику.

Такі показання обвинуваченого були перевірені шляхом дослідження всіх наявних у розпорядженні суду доказів та наданні їм відповідної оцінки.

Показання обвинуваченого в частині завдання шкоди потерпілому ОСОБА_2 ,  та механізму нанесення тілесних ушкоджень не відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу оспорюються.

Захисник в судовому засіданні наполягав, що не здобуто і не надано суду під час судового розгляду доказів винуватості ОСОБА_1  у вчиненні поставлених йому у провину діянь, вважає пред`явлене обвинувачення безпідставним і таким, що ґрунтується виключно на надуманих показах потерпілого, які суперечать фактичним обставинам справи, тому просить ухвалити виправдувальний вирок за ч. 2 ст. 345 та ч. 1 ст. 347  КК України. Вважає, що відносно обвинуваченого мала місце провокація з боку працівників поліції, останні діяли не у межах і не у спосіб визначений Законом України «Про Національну поліцію». Рахує, що саме обвинувачений ОСОБА_1 став жертвою злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України. Просив суд вважати усі дії обвинуваченого ОСОБА_1 такими, що були спрямовані виключно на затримання злочинця ОСОБА_2 , потерпілого у справі, як суб`єкта злочину. Додатково вказав, що обвинувачений ОСОБА_1 мав якось примусити службовий автомобіль працівників поліції зупинитися, і він це зробив єдиним доступним йому способом, а саме наздогнав його і зупинив ударом металевого предмета (шампура), який знаходився у його руках – по автомобілю, оскільки розумів, що його дії примусять працівників поліції зупинитися і з`ясувати суть спору на місці. Рахує, обвинуваченого ОСОБА_1 жертвою протиправних злочинних дій працівників поліції.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 підтвердив обставини вказаної події та показав, що 29.07.2019 року приблизно о 11.00 годині надійшло повідомлення про перевірку піднаглядного ОСОБА_1 за адресою його місця проживання. Прибувши за адресою, піднявшись на четвертий поверх з начальником сектору реагування патрульної поліції Березнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області майором поліції ОСОБА_3 їх зустрів ОСОБА_1 , відкривши двері він був агресивно налаштованим на їх прихід, почав виражатися нецензурною лексикою в їх сторону, вони намагалися пояснити причину приїзду, оскільки до нього встановлено адміністративний нагляд терміном на один рік із встановленням обмеження у вигляді заборони виходити із будинку із 22.00 год. по 06.00 год, однак ОСОБА_1 їх слухати не хотів. Згодом виникла суперечка, після чого ОСОБА_1 раптово хотів нанести удар кулаком ОСОБА_3 , останній відхилився та удар попав у грудну клітку. Після чого потерпілий відпихнув ОСОБА_1 на невелику відстань, та до обвинуваченого підбігла собака, він схватив її за нашийника та почав цькувати на них. Це все побачила його матір та зачинила двері, вони намагалися відчинити двері, стукали, однак ніхто не відчиняв. Оскільки службовий автомобіль перешкоджав руху, вони спустилися на вулицю до авто. Коли сіли у автомобіль побачили, що з під`їзду вибіг ОСОБА_1 з невідомим металевим предметом у руці, підбігши до службового автомобіля він наніс два удари в область багажника. В той час ОСОБА_2 був за кермом, ОСОБА_1 підбіг до нього та почав виражатися нецензурними словами, погрожувати фізичною розправою, він неодноразово просив обвинуваченого припинити правопорушення, однак безрезультатно. Після чого до нього було застосовано спец.засіб газовий балончик. ОСОБА_1 підбіг до багажника, витираючи очі, зі службового авто вийшов ОСОБА_3 та просив ОСОБА_1 викинути даний предмет. Останній не реагував на прохання працівника поліції, сказав що нанесе тілесні ушкодження. Поки ОСОБА_3 відволікав обвинуваченого, ОСОБА_2 підійшов ззаду та побачив що це шампур, забрав його та викинув у сторону, підбігла матір ОСОБА_1 та підібрала шампур, просила сина припинити правопорушення та заспокоювала його. ОСОБА_1 знаходився в стані сильного алкогольного сп`яніння. Потерпілий пішов у автомобіль, дістав папку з документами та побачив, що до вікна автомобіля підбіг ОСОБА_1 , почав лаятися, вікно автомобіля було трішки відкрите, останній наніс один удар кулаком правої руки по вікну передніх лівих дверей, з боку водійського сидіння, внаслідок чого розбив скло та від дії уламків скла, спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_2 . Коли потерпілий побачив, що тече кров з підборіддя, з ОСОБА_3 застосували фізичну силу та надягли кайданки. Після чого повідомили чергового. Зазначає, що вікно біля водія було відкрите наполовину, ОСОБА_1 умисно хотів нанести йому удар, однак попав у скло автомобіля. Пояснює, що ОСОБА_4 не затримував,

лише після розбиття скла службового автомобіля ними було застосовано спецзасоби та фізичну силу. Вказав що протягом події двічі застосовували слізогінний газ, щоб вгамувати ОСОБА_1 та для припинення правопорушення. В призначенні покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

При повторному допиті потерпілого 03.01.2020 року, останній надав аналогічні пояснення.

Від представника ГУ НП в Рівненській області надійшло письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

Показання свідків, свідок ОСОБА_5 в судовому засідання 29.10.2019 року показала, що о 23 годині 45 хвилин 29 липня 2019 року у двері їхньої квартири подзвонив дзвінок, вона разом з сином ОСОБА_6 підійшли до дверей, спочатку не могли розгледіти хто прийшов, але згодом зрозуміли, що це працівники поліції. Відкривши двері, син ОСОБА_6 відразу був агресивно налаштований, почав з`ясовувати причину приходу, почав виражатися нецензурними словами та вимагати документи. ОСОБА_6 все просив показати документи, працівники поліції мовчали, а в руках тримали планшет та знімали, далі син взяв свого телефонна до рук, можливо хотів диктофон включити чи фотографувати, ОСОБА_7 вдарив кулаком і ОСОБА_6 впав на прихожу, вона встигла закрити двері і не випускала сина на вулицю, однак він її не послухав і пішов. Поки вона вдягнулася і прийшла на вулицю то ОСОБА_6 вже був у наручниках, далі вони всі разом поговорили, сина відпустили, зняли наручники та мали розходитися по домівках. ОСОБА_6 знову почав вимагати документи у поліцейського ОСОБА_2 , однак він не захотів нічого показувати та сів у службовий автомобіль. Обвинувачений стукав пальцем у вікно авто, вона була поруч, бачила, а потім він розсердився і стукнув кулаком правої руки у вікно, скло відразу розлетілося, працівники поліції налетіли на нього, попадали всі троє і далі ОСОБА_2 застосував газовий балончик, ОСОБА_6 відразу втратив свідомість, далі працівники поліції намагалися запхнути його у службовий автомобіль. Вказала, що собаку ніхто не цькував, вона маленька, та була у кімнаті, просто гавкала. Зазначає, що син нікого не бив, просто замахнувся на ОСОБА_3 , оскільки той тримав планшет та щось знімав, ОСОБА_6 кричав до нього та намагався з`ясувати чому той його фотографує. Пояснює, що працівники поліції були у формі, однак ніхто з них не представлявся.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні при повторному допиті 03.01.2020 року показала, що вона є матір`ю обвинуваченого, була свідком даної події. Пояснює, що 29.07.2019 року о 23 годині 45 хвилин, хтось подзвонив у двері, оскільки вона погано бачить, розгледіла двох чоловіків. Потім підійшов її син, вони разом відкрили двері. ОСОБА_6 відразу почав нецензурно виражатися до них, з`ясовувати причину їхнього приходу, замахнувся на телефон, яким знімали працівники поліції. Пояснює, що ОСОБА_3 , працівник поліції почав заспокоювати її сина. Далі ОСОБА_6 почав чіплятися до ОСОБА_2 , іншого працівника поліції, щоб той, показав йому свої документи, останній ігнорував його прохання. ОСОБА_6 витягнув свій телефон, мабуть хотів познімати чи записати розмову. В свою чергу ОСОБА_2 відразу його вдарив, ОСОБА_6 впав, а вона встигла зачинити двері. Поки вона вдягалася, її син вже був на вулиці, у наручниках. Далі зняли кайданки, мали розходитися, а ОСОБА_6 почав знову звертатися до ОСОБА_2 , щоб той показав йому свої документи. ОСОБА_2 проігнорував прохання, розвернувся та пішов до автомобіля. Далі ОСОБА_6 підійшов до авто, стукнув у вікно, щоб працівник поліції надав йому документи, його прохання знову було проігноровано, тоді її син розізлився й вдарив кулаком у вікно авто. Далі до ОСОБА_6 було застосовано газовий балончик та одягнуто кайданки. До неї підійшов якийсь поліцейський та сказав, щоб вона надала пояснення по події, яка сталася, однак вона нічого не розуміла тому відмовилася. Чекала сина, його не було, пішла до відділення поліції прочекала годину, поки впустили. Пояснює, що у поліції, її сина били.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що 29 липня 2019 року о 23 годині 45 хвилин їм на планшет надійшло повідомлення щодо перевірки ОСОБА_1 . Він з ОСОБА_2 приїхали на вул. Зірненська, де проживає обвинувачений, зазначив, що двері квартири їм відкрив сам обвинувачений та почав відразу кричати та з`ясовувати причину їхнього приходу, вони намагалися пояснити, після чого ОСОБА_1 хотів вдарити його рукою, він відхилився, ОСОБА_1 продовжував кричати та погрожувати. Потім взяв собаку, далі вийшла його матір. Вони вийшли на вулицю, сіли у автомобіль та почули удар по машині, розвернувшись побачили обвинуваченого, у руках він тримав якийсь предмет, підійшовши до нього забрали металевий предмет ззовні схожий на шампур та кинули у сторону. Далі вийшла матір, почала пояснювати їм, що її син перебуває в стані алкогольного сп`яніння, просила відпустити та заспокоювала сина, він її послухав та заспокоївся. Ми розійшлися, пішли у автомобіль, і тут відбувся удар у водійське вікно, після чого вони вийшли з авто, надягли на обвинуваченого кайданки. Зазначає, що сам особисто пояснював ОСОБА_1 , що вони приїхали з метою перевірки. Вказав, що коли обвинувачений перебуває в стані алкогольного сп`яніння, постійно вчиняє протиправні дії. При перевірці з собою була body-camera, вони керувалися інструкцією, на камеру було потрібно зробити фото піднаглядного, ОСОБА_1 хотів вдарити планшет, який він тримав у руках. Вказує, що на планшеті були тріщини, але не може сказати чи точно від удару, також стверджує, що ніхто з працівників поліції ударів ОСОБА_1 не наносив, вони були у форменому одязі, перебуваючи у квартирі спецзасобів не застосовували. Свідок також зазначив, що було три суперечки з ОСОБА_4 та лише після останньої вони його затримали.

Свідок ОСОБА_8 при повторному допиті 03.01.2020 року показав ідентичні пояснення, лише зазначив, що ОСОБА_1 хотів вирвати планшет з рук .

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні 04.02.2020 року показав, що він

чув на дворі якусь потасовку, відкрив вікно квартири та побачив, що там щось відбувається. Побачив ОСОБА_1 та почув голос його матері, яка просить хлопців відпустити сина, на її слова ніхто не реагував. Він спустився вниз та побачив двох людей у чорному одязі, згодом зрозумів що це працівники поліції. Лежачи ОСОБА_1 просив показати посвідчення, на його прохання реакції ніякої не було. Потім ОСОБА_1 зірвався з місця та побіг до машини, він почув брязкіт скла. Далі ОСОБА_1 схопили, надягли кайданки та положили обличчям на землю, він просив послабити кайданки. Згодом під`їхала машина, відбувся доклад по подіях. Пояснює, що до кінця не був, а пішов додому. Зазначає, що погроз від ОСОБА_1 не чув, проте останній виражався нецензурною лексикою, кричав.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні 26.02.2020 року розповів обставини затримання ОСОБА_11 , пояснює, що він був слідчим у вказаному кримінальному проваджені, було створено групу слідчих. Йому було доручено затримання особи. В подальшому ОСОБА_1 було призначено захисника та зокрема було запрошено матір ОСОБА_5 . Обвинувачений поводив себе неадекватно, перебував у стані алкогольного сп`яніння та виражався нецензурною лексикою, погрожував, кричав. Коли до підозрюваного приїхав захисник, було надано можливість поспілкуватися та було роз`яснено права підозрюваному. ОСОБА_1 відмовився підписувати протокол затримання. У кабінеті № 9 Березнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_1 наносив сам собі тілесні ушкодження у присутності своєї матері ОСОБА_5 та працівників поліції. Бився головою об стіл. Працівники поліції намагалися припинити протиправну поведінку обвинуваченого, та для того, щоб останній не наносив собі тілесні ушкодження, було прийнято рішення одягнути на голову обвинуваченого поліцейський захисний шолом.

Суд вважає показання потерпілого  ОСОБА_2  та свідків  ОСОБА_10 ,  ОСОБА_8 , достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою, не суперечать одне одному. Підстав для обмовляння обвинуваченого потерпілим та свідками в судовому засіданні не встановлено. Тобто в своїх показах, наданим в судових засіданнях свідки, в ході судового розгляду даного кримінального провадження, детально описують час, місце, обставини події.

Суд також враховує, що потерпілий та свідки давали свої покази під присягою та будучи попередженими про відповідальність за дачу неправдивих свідчень.

Із показань, зазначених свідком ОСОБА_9 в суді, не встановлено обставин, які вказують на не причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих йому суспільно-небезпечних діянь, злочинів, покази свідка ґрунтуються на припущеннях, його особистих міркувань та оцінках дій обвинуваченого, та працівників поліції. Стверджував, що агресивні активні дії особи, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, поєднанні з нецензурною лайкою в адресу органів державної влади є прийнятною поведінкою в правовій державі, тому його свідчення в цій частині суд оцінює критично. Разом з тим, свідок підтвердив, що близько опівночі між ОСОБА_1 та працівниками поліції, які були в форменому одязі, відбувся конфлікт в якому обвинувачений в нецензурній формі висловлювався в адресу правоохоронців, а останні прохали його заспокоїтись. Також свідок повідомив, що бачив як обвинувачений, до якого в той момент не застосовувались заходи впливу, «зірвався» підбіг до автомобіля на наніс удар по передньому склу.

Крім того, суд приходить до висновку, що показання свідка ОСОБА_5 , в частині завдання працівниками поліції тілесних ушкоджень обвинуваченому не узгоджуються між собою, з протоколами допиту свідків, з доказами та висновками сторони обвинувачення, які викладені в обвинувальному акті, службовими перевірками.  До показань свідка, щодо протиправної поведінки працівниками поліції, суд відноситься критично, оскільки даний свідок перебуває із обвинуваченим в родинних стосунках, є його матір`ю, свідчення у судовому засіданні, зокрема при з`ясування розбіжностей змінювались, тому  її показання суд розцінює як заздалегідь підготовленими і направленими на сприяння уникнення відповідальності обвинуваченим.

Разом з тим свідок підтвердила показання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в частині, що 29 липня 2019 року, приблизно о 23.45 год. до помешкання за місцем проживання прибули працівники поліції у форменому одязі, яким двері відчинив обвинувачений у стані алкогольного сп`яніння та відразу, в агресивній формі з нецензурною лайкою, виловлював своє незадоволення діями працівників поліції. Аналіз інших свідчень матері обвинуваченого зводиться до того, що працівники поліції вчиняли протиправні дії, а саме не пред`являли службового посвідчення, проте в цей час вона зачинила вхідні двері перед працівниками поліції, забороняла обвинуваченому вибігти з помешкання до правоохоронців з шампуром в руках, вмовляла обвинуваченого перестати агресивно поводитись, хотіла відібрати металевий предмет, яким ОСОБА_1 пошкодив службовий автомобіль поліції.

Для підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, органом досудового розслідування під час досудового слідства, а також прокурором в ході судового провадження були зібрані та надані суду наступні докази, які були дослідженні судом в судових засіданнях.

Так, з дослідженого в судовому засіданні рапорту інспектора СРПП Федаса Е.М. вбачається, що 30.07.2019 р. до Березнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області надійшло повідомлення інспектора СРПП ОСОБА_2 про отримання ним тілесних ушкоджень у

вигляді порізів обличчя, при перевірці за місцем проживання адміннаглядного ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння та поводив себе агресивно. (Т.1 а.с. 3 м.к.п. 1).

З оголошеного та оціненого в судовому засіданні протоколу огляду місця події від 30.07.2019р. з фототаблицями  вбачається, що проведено огляд місця події – територію, що знаходиться по вул. Зірненська, 3а в м.Березне, Рівненської області, під`їзд даного будинку. Безпосередньому огляду підданно під`їзд до житлового (квартирного) будинку. У ході огляду виявлено  поблизу входу до під`їзду службовий автомобіль марки ВАЗ 21099, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , де ліве (водійське) вікно пошкоджене (повністю відсутнє) шляхом вибиття, пошкоджене ліве дзеркало заднього виду, наявні пошкодження лобового скла, на багажнику наявні подряпини від тупого предмету, відсутня ручка задніх лівих дверей, яка була пошкоджена шляхом виривання та незначні пошкодження (ум`ятини) внаслідок ударяння ногою. У ході огляду виявлено уламки від скла, металевий шампур, нашарування бурого кольору.

У ході огляду виявлено та вилучено: службовий автомобіль марки ВАЗ 21099, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , осип скла, металевий предмет ззовні схожий на шампур, змиви з контрольними змивами вищезазначених виявлених речовин бурого кольору ззовні схожої на кров (Т.1 м.к.п.  а.с.10-24).

З дослідженої в судовому засіданні постанови про визнання та прилучення речових доказів від 30.07.2019 р. визнано та прилучено у кримінальному провадженні в якості речового доказу службовий автомобіль марки ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, осип скла з лівої сторони автомобіля, котре виявлено на асфальтному покритті поблизу водійської дверці службового автомобіля, осип скла з правої сторони автомобіля, котре виявлено на асфальтному покритті поблизу пасажирської дверці зпереду службового автомобіля, шампур, змиви та контрольні змиви речовини бурого кольору ззовні схожої на кров. Дані предмети поміщені до кімнати зберігання речових доказів Березнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області, службовий автомобіль поміщено на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів (вул. Київська, 12, м.Березне) (Т.1 м.к.п. а.с.25-26).

Із оголошеного та оціненого в судовому засіданні протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 30.07.2019 року, відповідно до якого затримано ОСОБА_1 в порядку ст.208 КПК України. З протоколу затримання вбачається, що ОСОБА_1 було роз`яснено підстави затримання, права і обов`язки затриманого, було на підставі ч.3 ст.208 КПК України в присутності понятих здійснено обшук ОСОБА_1 , під час якого будь яких речей не вилучалося. Протокол складено заступником начальника СВ Березнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області ОСОБА_10 в присутності захисника ОСОБА_14 та понятих (Т.1 м.к.п. а.с.34-38).

З дослідженого в судовому засіданні протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 31.07.2019 (м.к.п.,Т.1 а. с. 40) вбачається, що остання відмовилася від дачі будь яких показів.

Із оголошеного та оціненого в судовому засіданні консультативного висновку спеціаліста від 30.07.2019 р., згідно якого хворий ОСОБА_2 проконсультований черговим лікарем приймального відділення КНП «Березнівська ЦРЛ», у якого встановлений діагноз забійна рана підборіддя, осадження і подряпини підборіддя, головна біль внаслідок травми голови.

З дослідженого в судовому засіданні протоколу 82 медичного освідчення факту вживання алкоголю (наркотичних засобів) і стану сп`яніння від 30.07.2019р. вбачається, що ОСОБА_2 не вживав алкоголь (м.к.п.,Т.1 а. с. 47).

Із оголошеного та оціненого в судовому засіданні протоколу проведення слідчого експерименту з потерпілим вбачається, що 27.08.2019 року в присутності понятих, в ході проведення слідчої дії слідчим у невимушеній формі було запропоновано потерпілому ОСОБА_2 провести слідчий експеримент на що останній погодився, розповів та показав про обставини вчинення злочину, які збігаються з обвинувальним актом (Т.1 м.к.п. а.с.23-59).

З дослідженого в судовому засіданні протоколу проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_3 від 27.08.2019 року вбачається, що 27.08.2019 року у присутності понятих, в ході проведення слідчої дії слідчим у невимушеній формі було запропоновано свідку ОСОБА_3 провести слідчий експеримент на що останній погодився та показав, що він разом з ОСОБА_2 здійснювали перевірку особи, яка перебуває під адміністративним наглядом гр. ОСОБА_1 та розповів про обставини вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, що збігаються із обставинами викладеними у обвинувальному акті. Було проведено перевірку та уточнення відомостей, отриманих під час допиту вказаного, як свідка. Зокрема на місці події вказаний повідомив, із вказівкою на конкретні місця, про обставини вчинення ОСОБА_1 протиправних дій. Показання ОСОБА_3 , надані ним в суді в якості свідка та відомості, які містяться в протоколі проведення з ним слідчого експерименту 27.08.2019 року, не суперечать одне одному та відповідають стосовно конкретних обставин та місця події (м.к.п.,Т.1 а. с. 60-66).

З оголошеного та оціненого в судовому засіданні висновку № 137 від 31.07.2019 року вбачається, що 30.07.2019 року призначено судово-медичну експертизу по тілесних ушкодженнях у потерпілого ОСОБА_2 . Відповідно до висновку експерта № 137 при судово-медичній експертизі на тілі ОСОБА_2 виявлена рана в проекції вільного краю тіла нижньої щелипи зліва, яка зважаючи на її вид та морфологічні властивості (стан країв, кінців та дна рани) утворилася від одномоментної дії гострокінцевих предметів, не виключається за обставин наведених в рішені суду, тобто від уламків скла, приблизно за 1-3 доби до

моменту огляду, описана рана не притаманна для таких, що утворюються при падінні на площині, рана за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. (Т.1 м.к.п. а.с.71).

З дослідженого в судовому засіданні протоколу 81 медичного освідчення факту вживання алкоголю (наркотичних засобів) і стану сп`яніння ОСОБА_1 від 30.07.2019р. вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (м.к.п.,Т.1 а. с. 73).

З оголошеного та оціненого в судовому засіданні протоколу огляду автомобіля від 06.08.2019р. вбачається, що огляд проводився на території Березнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області, огляд автомобіля марки ВАЗ модель 210994-20, реєстраційний номер НОМЕР_2 проводився з метою виявлення пошкоджень на автомобілі внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 , з лівої частини автомобіля наявне пошкодження дзеркала заднього вигляду, яке прикріплене до водійських вхідних дверей, у вказаних дверях на момент огляду відсутнє скло, яке було розбите внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 , на задній частині автомобіля – багажнику наявні дві царапини внаслідок нанесення удару металевим предметом, на передній правій дверці автомобіля наявна ум`ятина внаслідок удару ногою (Т.1 м.к.п. а.с.144-147).

З оголошеного та оціненого в судовому засіданні висновку експерта №3.3.Т-88/19 від 12.08. 2019р., ринкова вартість транспортного засобу марки «ВАЗ» моделі «210994-20», реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 29.07.2019 складала 51830, 69 гривень (п`ятдесят одну тисячу вісімсот тридцять гривень 69 копійок), матеріальна шкода завдана власнику транспортного засобу марки «ВАЗ» моделі «210994-20», реєстраційний номер НОМЕР_2 на синьому фоні, станом на 29.07.2019 складає 4888,97 гривень ( чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень 97 копійок) (Т.1 м.к.п. а.с.150-161).

З дослідженого у судовому засіданні товарного чеку від 30.07.2019 року, вбачається покупка скла дверей в кількості 1 на суму 490 (чотириста дев`яносто) гривень, продавець ОСОБА_15 (Т.1 м.к.п. а.с.162).

З виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається що ОСОБА_15 є фізичною особою-підприємцем (Т.1 м.к.п. а.с.163-164).

Також, в судовому засіданні за клопотанням прокурора, було оглянуто відеозапис зафіксований на диску «VIDEX DVD-R», на якому містяться відеофайли з обставинами затримання ОСОБА_1 працівниками Березнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області, на якому зафіксовані події надворі по вул. Зірненській, 3а, м.Березне, де видно, як обвинувачений ОСОБА_1 у стані сильного алкогольного сп`яніння вів себе неадекватно та агресивно, завдавав собі тілесні ушкодження б`ючись об металеву огорожу головою, виражався нецензурною лайкою в бік поліцейських, кричав, намагався повторно пошкодити службовий автомобіль працівників поліції, а саме вдарив ногою по дверці автомобіля. Також із відеозапису вбачається, що свідок ОСОБА_5 намагалася заспокоїти обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с.к.с.163)

Із оголошеного та оціненого в судовому засіданні листа № 12177/200/01-19 від 02.08.2019 з повідомленням про направлення начальнику Костопільського ВП ГУ НП в Рівненській області для розгляду та прийняття рішення, повідомлення співробітника поліції; рапорта старшого інспектора чергового ІТТ №3 ГУ НП в Рівненській області від 30.07.2019 року про отримання тілесних ушкоджень за місцем проживання від працівників поліції зі слів ОСОБА_1 ; пояснення старшого інспектора чергового ІТТ від 30.07.2019 року про отримання ним пояснень у ОСОБА_1 з зазначенням обставин отримання тілесних ушкоджень; довідки старшого інспектора чергового ІТТ №3 ГУ НП в Рівненській області; повідомлення начальника ІТТ №3 ГУ НП в Рівненській області від 30.07.2019 року; повідомлення старшого інспектора чергового ІТТ №3 ГУ НП в Рівненській області від 31.07.2019 року; листа начальника слідчого відділу №1438/200/02-2019 від 31.07.2019 року про відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, повідомлення начальника Березнівського відділку Сарненської місцевої прокуратури про відкриття додаткових матеріалів (а.к.с. 178-184).

Судом досліджені докази зі сторони захисту, а саме відповідь головного лікаря КНП «Березнівська центральна районна лікарня» від 18.02.2020 року на запит адвоката Боротюка О.О. з повідомленням про перебування ОСОБА_1 на диспансерному обліку у туб.кабінеті КНП «Березнівська ЦРЛ»; відповідь в.о. начальника філії ЦОЗ ДКВС України в Рівненській області від 03.02.2020 року з інформацією про тілесні ушкодження у ОСОБА_1 при поступленні в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор»; довідку про проведення первинного медичного огляду (а.к.с.187-190).

Суд, у ході аналізу доказів сторони захисту, прийшов до висновку, що письмові докази, надані стороною ніяким чином не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, як у ході досудового розслідування, так і судового розгляду ст. 91 КПК.

За таких обставин, суд проаналізувавши та надавши відповідну оцінку вищевикладеним та безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам сторони обвинувачення, захисту, оцінюючи досліджені в справі і викладені в цьому вироку докази, в результаті їх всебічного, повного і об`єктивного дослідження, суд приходить до висновку, що пред`явлене обвинувачення знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю та об`єктивно.

Таким чином, причетність обвинуваченого до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345 та ч. 1 ст. 347  КК України є доведеною в суді прокурором в рамках дотримання принципу змагальності, визначеного ст.22 КПК України, з урахуванням доказів, які були досліджені в

ході судового розгляду та оцінені з точки зору їх достатності та взаємозв`язку.

Суд вважає, що дії обвинуваченого органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, за ч.1 ст.347 КК України, як умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Щодо позиції обвинуваченого, та його захисника, обрану під час допиту стосовно відсутності в його діях складу злочину передбаченою ч.2 ст.345 КК України, суд вважає її необґрунтованою, оскільки всі вони зводяться до заперечень стороною захисту умисного заподіяння обвинуваченим ОСОБА_1 працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я та провокації з боку працівників поліції.

Вказані обвинуваченим та його захисником обставини не приймаються судом, та не спростовують вину обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення. У кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019180060000382 від 30 липня 2019 року отримано ряд доказів, що підтверджують вину обвинуваченого та спростовують позицію захисту про побиття обвинуваченого поліцейськими.

Крім того, стороною захисту жодними належними та допустимими доказами не спростовано ту обставину, що ОСОБА_1 умисно, наніс один удар кулаком правої руки по вікну передніх лівих дверей збоку водійського сидіння автомобіля марки ВАЗ 21099, із державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , внаслідок чого розбив скло та від дії уламків скла, спричинив тілесні ушкодження інспектору сектору реагування патрульної поліції Березнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 , який сидів на водійському сидінні службового автомобіля, у вигляді рани в проекції вільного краю тіла нижньої щелепи зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Суд, вважає неспроможними доводи захисника Боротюка О.О., щодо протиправної та злочинної поведінки поліцейських та провокації з їх боку по відношенню до обвинуваченого. Позицію обвинуваченого та його захисника суд розцінює, як намагання уникнути відповідальності за злочини.

Обвинувачений ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності за умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків обґрунтовує свої дії необхідністю з`ясувати дані працівників поліції, що 29.07.2019 прибули до його помешкання. Однак вказані твердження спростовуються слідуючими фактами та обставинами. ОСОБА_1 знав, що рішенням суду до нього застосовано адміністративний нагляд і працівники поліції зобов`язані систематично контролювати дотримання його умов та поведінку піднаглядного. Тобто, в даному випадку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконували свої службові обов`язки і обвинувачений знав про це.

Обвинувачений вказав, що працівники поліції які прибули 29.07.2019 близько 23:45 за адресою проживання були у форменому одязі, а тому згідно ч. 4 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 міг ідентифікувати правоохоронців за зовнішніми ознаками. Крім того в судовому засіданні 16.09.2020р. показав, що він усвідомлював, що перед ним знаходяться працівники поліції. Свої вимоги до поліцейських, які ґрунтуються на власному трактуванні закону, ОСОБА_1 супроводжував нецензурною лайкою та погрозами.

Використання загостреного металевого предмету-шампура, з яким обвинувачений переслідував працівників поліції та яким пошкодив службовий автомобіль, чітко вказує на наявність умислу на заподіяння працівникам правоохоронного органу тілесних ушкоджень.

Також, нанесення удару кулаком по склу дверей водійського сидіння службового автомобіля, де в цей час знаходився потерпілий і який від вказаної дії отримав легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, не може трактуватися як звернення по пред`явленню службового посвідчення.

Крім того, в матеріалах справи відсутні та стороною захисту не були подані скарги на неправомірні дії працівників поліції, відсутні будь які рішення уповноважених органів, якими зафіксовано неправомірність дій працівників поліції. В судовому порядку такі дії протиправними та незаконними не визнавалися.

За таких обставин посилання захисника, що у вказаних діях ОСОБА_1 відсутній склад злочинів передбачених ч. 2 ст. 345 та ч. 1 ст. 347  КК України спростовується показами потерпілого, свідків, доказами дослідженими в судовому засіданні та показами самого обвинуваченого, який визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, злочину передбаченого ч.1 ст. 347 КК України, добровільно відшкодував матеріальну шкоду. 

Також, аналізуючи склад вказаних вище злочинів та поведінку обвинуваченого, слід зауважити на тому, що дії ОСОБА_1 були направлені саме на умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я та на умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Таким чином, пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення суд визнає

доведеним і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 345 та ч. 1 ст. 347  КК України

Доказів, які б вказували на невинуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, злочинів передбачених ч. 2 ст. 345 та ч. 1 ст. 347  КК України, під час судового розгляду, судом не здобуто, стороною захисту доказів, показань, що спростовують позицію сторони обвинувачення надано не було.

В п.19 ч.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996р. " Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя " зазначається, що згідно ст. 62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально - процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Так, в судовому засіданні не здобуто жодних даних, що докази були отримані незаконним шляхом чи з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини,чи не уповноваженою на це особою, чи з іншими порушеннями, передбаченими процесуальним законом.

Оцінюючи досліджені по справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення доведено як подію кримінальних правопорушень, так і те, що вказані кримінальні правопорушення вчинено саме обвинуваченим ОСОБА_1 .

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд в дотримання вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Тому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься за ч.2 ст.345 КК України до категорій тяжких злочинів, а за ч.1 ст.347 КК України до категорії злочинів невеликої тяжкості (нетяжкий злочин), у сфері злочинів проти авторитету органів державної влади в особі правоохоронних органів так і порядку здійснення конкретної службової діяльності окремих працівників поліції.

Також, в силу приписів п.3 ч.1 ст. 65 КК України, суд призначаючи покарання враховує обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ч.2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

За таких обставин, до обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд відносить, той факт, що останній добровільно відшкодував матеріальну шкоду завдану майну органам поліції та визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, злочину передбаченого ч.1 ст. 347 КК України. Обставин, які обтяжують покарання, вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного спяніння.

При обранні виду та міри покарання ОСОБА_1 суд враховує те, що обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та є раніше судимим, в силу ст. 89 КК України має не зняту та не погашену судимість, вчинив злочини перебуваючи під адміністративним наглядом. Також, суд приймає до уваги позицію потерпілої сторони у даній справі.

Відповідно висновку досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_1 та інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, високу ймовірність повторного вчинення ним кримінального правопорушення, тому на думку органу пробації, виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (в т.ч. окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально - виховних заходів, що

необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

На думку органу пробації, у разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Також суд враховує, що ОСОБА_1 характеризується за місцем проживання посередньо, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває (Т.1 м.к.п. а.с.79), має постійне місце проживання.

Крім того, з дослідженої досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_1 вбачається, що останній неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності протягом 2020 року за ст. 183 КУпАП від 19.04.2020 p., ч.1 ст. 126 КУпАП від 09.08.2020 p., ч.2 ст. 121 КУпАП від 09.08.2020 p., ч.5 ст. 121 КУПАП від 09.08.2020 p., ч.5 ст.121 КУпАП від 09.08.2020 p., ч.1 ст.130 КУпАП від 09.08.2020р.

Слід зазначити, що як передбачає ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами суди повинні призначати покарання в межах установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідків дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, належить обговорювати питання про призначення менш суворого покарання лише особам, які вперше вчинили злочин, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки.

Однак, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, враховуючи характеризуючи дані особи винного, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, з урахуванням пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах встановлених санкції ч. 2 ст. 345 та ч. 1 ст. 347  КК України у виді обмеження волі, без застосування ст. 75 КК України, що буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Враховуючи обставини справи і особу обвинуваченого суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого не можливе без відбування покарання у кримінально-виконавчій установі.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, суд вважає за необхідне керуватися вимогами ч. 1 ст. 70 КК України, призначивши покарання за кожний злочин окремо, остаточне покарання призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що визначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого, попередження нових злочинів.

До вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із зобов`язанням виконувати покладені на нього судом обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора та суду, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Процесуальні витрати - пов`язані з проведенням судової автотоварознавчої експертизи №3.3.Т-88/19 від 12 серпня 2019р. в розмірі 1570,10 грн. - підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Речовий доказ – службовий автомобіль марки «ВАЗ 21099», д.н.з.  НОМЕР_1 , синього кольору, який поміщено на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів, що в м. Березне вул. Київська, 12 Рівненської області, відповідно до вимог ст.100 КПК України, повернути власнику.

Речові докази – осип скла з лівої сторони автомобіля, котре виявлено на асфальтному покритті поблизу водійської дверці службового автомобіля, яке поміщене до спец. пакету НПУ №EXP0132984; осип скла з правої сторони автомобіля, котре виявлено на асфальтному покритті поблизу пасажирської дверці з переду службового автомобіля, яке поміщене до спец. пакету НПУ №EXP0252539, шампур, який поміщений до спец. пакету НПУ ГСУ №4458862, після вступу вироку в законну силу знищити.

Речовий доказ – змиви та контрольні змиви речовини бурого кольору ззовні схожої на кров, які поміщені до тринадцяти паперових конвертів, відповідно до вимог ст.100 КПК України, після набрання вироком законної сили зберігати при матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.368-371,374,376,392-395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених ч. 2 ст. 345 та ч. 1 ст. 347  КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.345 КК України у виді обмеження волі строком 1 (один) рік 7 (сім) місяців.

- за ч.1 ст.347 КК України у виді обмеження волі строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 (одного) року 7 (семи) місяців обмеження волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі відкритого типу.

До вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із зобов`язанням виконувати покладені на нього судом обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора та суду, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків визначити до 14 червня 2021 року включно.

Вирок в частині обрання запобіжного заходу передати до негайного виконання у відділення поліції № 4 Рівненського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області.

Контроль за виконанням вироку в частині обрання запобіжного заходу покласти на прокурора, що здійснює процесуальне керівництво.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку, зарахувавши в строк відбування покарання його перебування під вартою в установах попереднього ув`язнення в період з 30 липня 2019 року по 11 березня 2020 року.

У відповідності до ст.118,122,124 КПК України стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати - пов`язані з проведенням судової автотоварознавчої експертизи №3.3.Т-88/19 від 12 серпня 2019р., що становить в сумі 1 570 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) грн. 10 коп.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речовий доказ – службовий автомобіль марки «ВАЗ 21099», д.н.з.  НОМЕР_1 , синього кольору, який поміщено на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів, що в м. Березне вул. Київська, 12 Рівненської області, відповідно до вимог ст.100 КПК України, повернути власнику.

Речові докази – осип скла з лівої сторони автомобіля, котре виявлено на асфальтному покритті поблизу водійської дверці службового автомобіля, яке поміщене до спец. пакету НПУ №EXP0132984; осип скла з правої сторони автомобіля, котре виявлено на асфальтному покритті поблизу пасажирської дверці з переду службового автомобіля, яке поміщене до спец. пакету НПУ №EXP0252539, шампур, який поміщений до спец. пакету НПУ ГСУ №4458862, після вступу вироку в законну силу знищити.

Речовий доказ – змиви та контрольні змиви речовини бурого кольору ззовні схожої на кров, які поміщені до тринадцяти паперових конвертів, відповідно до вимог ст.100 КПК України, після набрання вироком законної сили зберігати при матеріалах справи.

На вирок суду може бути подана апеляцiйна скарга до Рівненського апеляцiйного суду через Березнівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок суду ухвалено в нарадчій кімнаті в одному примірнику. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Суддя: А.Ю. Собчук