Головуючий суду 1 інстанції - Посохов І.С.  

                             Доповідач - Луганська В.М.

Справа № 428/14406/19

Провадження № 22-ц/810/329/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року                                               м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Луганської В.М.

суддів: Коновалової В.А., Карташова О.Ю.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України)

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 березня 2021 року, постановлену судом у складі судді Посохова І.С.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеними вимогами в обґрунтування яких вказав, що на підставі судового наказу виданого 27 вересня 2019 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 02.08.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

На час звернення з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів і до теперішнього часу діти проживають разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 та повністю перебувають на його утриманні, що свідчить про відсутність підстав для стягнення аліментів на користь відповідача.

Просив суд припинити стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку відповідно до судового наказу виданого Сєвєродонецьким міським судом Луганської області від 27 вересня 2019 року.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 березня 2021 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів зупинено до набрання законної сили рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області у цивільній справі № 428/100/20 за позовом адвоката Суткової Р .А. в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи – Служба у справах дітей Сєвєродонецької міської ради, Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради, про визначення місця проживання дітей та визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми.

Не погодившись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 березня 2021 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не обґрунтував у чому полягає неможливість розгляду цієї справи.

Скаржник посилається на те, що в матеріалах справи наявні достатні відомості та докази, на підставі яких суд має можливість встановити істину по справі та прийняти законне рішення, а зупинення провадження у справі є порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку.

Справа про зміну місця проживання дітей ніяким чином не перешкоджає розгляду справи про припинення стягнення аліментів за період за який діти проживають разом з позивачем та знаходяться на його утриманні.

Скаржник вважає, що з урахуванням принципу диспозитивності, суд першої інстанції може надати оцінку зібраним доказам та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 25 березня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 березня 2021 року та роз`яснено ОСОБА_2 право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п.14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Зупиняючи провадження у справі суд виходив з об`єктивної неможливості розгляду цієї справи про припинення стягнення аліментів до вирішення іншої справи № 428/100/20 про визначення місця проживання дітей, що розглядається в порядку цивільного судочинства Сєвєродонецьким міським судом Луганської області.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки він суперечить нормам процесуального права.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Аналіз зазначеної норми права свідчить про те, що підставою для зупинення провадження у справі є не лише наявність іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Згідно пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»  від 12 червня 2009 року № 2, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України 2004 року (стаття 251 чинного ЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Судом встановлено, що ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 беерзня 2020 року (справа № 428/100/20) відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей та визначення порядку участі батька у вихованні та спілкування з дітьми та перебуває на стадії підготовчого судового засідання.

Предметом спору у даній справі, що розглядається є  позовні вимоги про припинення стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, які стягуються на підставі судового наказу, який видано Сєвєродонецьким міським судом від 27 вересня 2019 року.

Підставою для зупинення провадження  у цій справі стали обставини перебування в провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області справи № 428/100/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей та визначення порядку участі батька у вихованні та спілкування з дітьми.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції вважав, що вказану справу об`єктивно не можливо розглянути до вирішення справи № 428/100/20 про визначення місця проживання дітей.

Проте, суд першої інстанції у порушення вимог пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зазначивши іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не навів відповідних мотивів неможливості розгляду справи судом, не вказав обставин, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про визначення місця проживання дітей та визначення порядку участі батька у вихованні та спілкування з дітьми.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 252 ЦПК України  не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною.

        Суд при вирішення клопотання про зупинення даної справи не врахував положення ч.2 ст.252 ЦПК України.

Враховуючи зазначені вище обставини, у суду першої інстанції не було достатніх правових підстав посилатися на об`єктивну неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи № 428/100/20, яка знаходиться на розгляді в Сєвєродонецькому міському суді Луганської області та зупиняти провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, оскільки підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість у повній мірі встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись п 6 ч. 1 ст. 251, ст.ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374,  п. 4 ч. 1 ст. 379, 384 ЦПК України,  апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 березня 2021 року скасувати справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15 квітня 2021 року.

Головуючий                                                             В.М. Луганська

Судді В.А. Коновалова

О.Ю. Карташов