Справа 2-о-79/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 БЕРЕЗНЯ 2007 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі головуючого судді - Середа А.В.

Народних засідателів - ОСОБА_1

-  ОСОБА_2

при секретарі   - Музера  В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за     заявою ОСОБА_3 про визнання особи безвісно відсутньою,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_3 із заявою про визнання безвісно відсутнім      ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вказувала, що з 20 вересня 1996 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4. Від спільного життя народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Сімейне життя з чоловіком не склалося, по весні 2000 року він залишив сім»ю, забрав свої документи та речі і поїхав в невідомому напрямку. Останній раз вона його бачила весною 2000 року. З того часу їх стосунки були припинені. Починаючи з 2000 року чоловік жодного разу не поцікавився долею дитини та її особистим життям. Дитина залишилась проживати з нею знаходиться на її утриманні. Вона неодноразово розшукувала чоловіка, але його розшук не дав ніяких позитивних результатів. В м. Кременчуці ОСОБА_4 не був зареєстрованим. Друзі та знайомі не знають про місце перебування та проживання ОСОБА_4. В даний час вона не отримує від колишнього чоловіка ніякої матеріальної допомоги, місце його проживання не відоме. Дитина потребує матеріальної допомоги. Визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім необхідно для оформлення матеріальної допомоги на дитину, а також необхідно вирішити питання про розірвання шлюбу з чоловіком, оскільки шлюб існує формально.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 заяву підтримала, просила задовольнити, посилаючись на обставини і підстави, викладені в заяві.

Представник заінтересованої особи - Управління Пенсійного Фонду України в судове засідання  не з»явилися, надали до суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.

Суд, вислухавши пояснення заявника ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що з 20 вересня 1996 року заявник перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4. Від спільного життя народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Сімейне життя з чоловіком не склалося, по весні 2000 року він залишив сім»ю, забрав свої документи та речі і поїхав в невідомому напрямку. Останній раз заявник його бачила весною 2000 року. З того часу їх стосунки були припинені. Починаючи з 2000 року чоловік жодного разу не поцікавився долею дитини та її особистим життям. Дитина залишилась проживати з заявницею, знаходиться на її утриманні. Заявник ОСОБА_3 неодноразово розшукувала чоловіка, але його розшук не дав ніяких позитивних результатів. В м. Кременчуці ОСОБА_4 не був зареєстрованим. Друзі та знайомі не знають про місце перебування та проживання ОСОБА_4. В даний час заявник ОСОБА_3 не отримує від колишнього чоловіка ніякої матеріальної допомоги, місце його проживання не відоме. Дитина потребує матеріальної допомоги. Визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім необхідно для оформлення матеріальної допомоги на дитину, а також необхідно вирішити питання про розірвання шлюбу з чоловіком, оскільки шлюб існує формально.

Відповідно до ст. 43 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання не має відомостей про місце її перебування.

На підставі встановлених фактів, а також враховуючи, що доказів, які б спростували заяву не було представлено, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_4 - безвісно відсутнім.

Керуючись ст. 43 ЦК України, ст.ст. 10, 208,209, 212, 215, 247-249 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

2

Заяву ОСОБА_3 про визнання особи безвісно відсутньою -   задовольнити. Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,   уродженця м. Ташкент, Узбекистану - безвісно  відсутнім.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.