ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2021                                                                                Справа №  30/5005/9937/2012

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65, зал №507

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач)

суддів: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.

секретар судового засідання Логвіненко І.Г.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

від органу ДВС: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі №30/5005/9937/2012 (суддя Євстигнеєва Н.М.; ухвалу постановлено о 16:50 год. у місті Дніпро, повний текст ухвали складено 20.08.2020)

за скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ Транс" (sabiedriba ar ierobezotu atbildibu "RV TRANS"), м.Рига, зареєстроване у регістрі підприємств Латвійської Республіки, Єдиний реєстраційний номер: 40103514094

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", м.Київ

про стягнення 967523,51 доларів США

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулась 04.08.2020 року до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою, в якій просило:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Репан Я.О. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні №62690354 про арешт коштів боржника від 17.07.2020 та скасувати постанову про арешт коштів боржника.

В обґрунтування скарги заявник вказує, що всупереч законодавчої заборони, державним виконавцем накладений арешт на грошві кошти Укрзалізниці.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 в задоволенні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), м. Дніпро - відмовлено повністю.

Відмова місцевого Господарського суду Дніпропетровської області в задоволенні скарги вмотивована посиланням на те, що судом встановлено необґрунтованість доводів скаржника про заборону на звернення стягнення на кошти боржника - Акціонерного товариства "Українська залізниця" у виконавчому провадженні №625903354, а тому відсутні підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Репан Я.О. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні №62690354 про арешт коштів боржника від 17.07.2020, оскільки оскаржувана постанова ДВС від 17.07.2020 не суперечить вимогам чинного законодавства.

Не погодившись з означеною ухвалою місцевого господарського суду, АТ "Українська залізниця" особі РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" (відповідач, боржник) звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі №30/5005/9937/2012 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії та бездіяльність державного виконавця у повному обсязі; судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування своєї правової позиції, скаржник посилається на правовий висновок Верховного Суду у справах №904/5697/18 та №904/1923/19 та вважає, що судом першої інстанції при розгляді скарги АТ "Укрзалізниця" на дії державного виконавця у справі №30/5005/9937/2012 було допущено неправильне тлумачення закону, зокрема пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 №145-ІХ, що, на його думку призвело до винесення незаконного рішення про відмову у задоволенні скарги АТ "Укрзалізниця".

Зазначає, що виключенням із тимчасової заборони вчиняти виконавчі дії згідно пункту 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №145-ІХ є саме грошові кошти і товари, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Вказує на те, що предметом стягнення за судовим наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2017 у справі №30/5005/9937/2012 є грошові кошти, які за своєю правовою природою виступають як витрати по оплаті сум за проведення судової експертизи у розмірі 36800,00 грн., а не грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Таким чином, на думку апелянта, примусове стягнення за судовим наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2017 у справі №30/5005/9937/2012, станом на 17.07.2020, діяла пряма заборона Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи №30/5005/9937/2012 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (суддя - доповідач) - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Антонік С.Г., Білецька Л.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2020.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2020 апеляційну скаргу залишено без руху, надавши апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, допущених при оформленні апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі №30/5005/9937/2012; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 02.11.2020 о 12:00 год.

30.10.2020 від представника апелянта надійшла заява, в якій відповідач просить зупинити провадження у справі №30/5005/9937/2012 до розгляду справи №910/12809/19 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Заяву вмотивовано тим, що справа №910/12809/19, яка буде розглядатися у об`єднаній палаті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, має аналогічний спір, що і розглядається у справі №30/5005/9937/2012, зокрема стосовно застосування п.3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 №145-ІХ, щодо заборони вчинення виконавчих дій відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

У судове засідання призначене на 02.11.2020 представники учасників справи та органу ДВС не з`явилися. Про час та місце розгляду скарги сторони повідомлялися шляхом направлення ухвали суду про призначення справи до розгляду на електронні поштові адреси.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 справу №910/12809/19 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Вказана ухвала мотивована необхідністю відступлення від висновку щодо застосування приписів пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", викладеного в постанові від 15.05.2020 у справі №904/5697/18, яка розглядалася колегією суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством).

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.10.2020 прийнято касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 у справі №910/12809/19 до розгляду.

Оскільки для надання правової оцінки правовідносинам у даній справі має значення правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/12809/19 у подібних до спірних правовідносинах, колегія суддів визнала за необхідне зупинити провадження згідно з приписами пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/12809/19 у подібних правовідносинах.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2020 зупинено провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі №30/5005/9937/2012 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/12809/19 у подібних правовідносинах.

23.02.2021 від АТ "Українська залізниця" особі РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" подано до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення провадження у справі №30/5005/9937/2012, в якому апелянтом повідомлено, що постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 по справі №910/12809/19 касаційну скаргу АТ "Українська залізниця" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 по справі №910/12809/19 залишено без змін.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Білецької Л.М., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №30/5005/9937/2012 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Антонік С.Г., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2021 за розпорядженням керівника апарату суду №352/21 від 03.03.2021 прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі №30/5005/9937/2012 до свого провадження означеним складом суду; поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі №30/5005/9937/2012; розгляд справи призначити в судовому засіданні на 06.04.2021 о 12:00 год.

За розпорядженням керівника апарату суду №677/21 від 05.04.2021, у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Антоніка С.Г., відповідно до пункту 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №30/5005/9937/2012 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2021 прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі №30/5005/9937/2012 до свого провадження.

В судове засіданні 06.04.2021 представники сторін та державної виконавчої служби не з`явились.

Враховуючи, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті спору, колегія суддів визнала можливим здійснити перегляд справи за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ Транс" (sabiedriba ar ierobezotu atbildibu "RV TRANS") задоволено частково стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Придніпровська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ ТРАНС" 570203,41 долари США, з яких: 554603,18 доларів США - збитків від пошкодження вагонів, 15600,23 доларів США - витрат з транспортування пошкоджених вагонів на місце зберігання. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ ТРАНС" на користь Публічного акціонерного товариства "Придніпровська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" витрати по сплаті судового збору у розмірі 13741,12 грн., та витрати, пов`язані зі сплатою вартості судової експертизи у сумі 37984,91 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Придніпровська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" витрати по оплаті сум за проведення судової експертизи у розмірі 36800,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" - залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ ТРАНС" - задоволено частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 у справі №30/5005/9937/2012 - в частині відмови в стягненні упущеної вигоди скасовано і в цій частині прийнято нове рішення:

"Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ ТРАНС" 281700,88 доларів США - упущеної вигоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ ТРАНС" витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі - 55881,80 грн."

В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 у справі №30/5005/9937/2012 - залишено без змін.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ ТРАНС" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 61469,90 грн.

26.07.2017 на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду було видано накази №30/5005/9937/2012 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ ТРАНС":

- 281 700,88 дол. США - упущеної вигоди;

- 61 469,90 грн. - витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги;

- 55 881,80 грн. - витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Також, 26.07.2017 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду було видано наказ №30/5005/9937/2012 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ ТРАНС" 270 203,41 дол. США, з яких: 554 603,18 дол. США збитків від пошкодження вагонів, 15 600,23 дол. США - витрат з транспортування пошкоджених вагонів.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2017 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 у справі №30/5005/9937/2012 скасовано частково:

- в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ Транс" 281 700,88 доларів США упущеної вигоди, залишивши в цій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 без змін.

- в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ Транс" 55881,80 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 61 469,90 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 у справі №30/5005/9937/2012 залишено без змін.

17.07.2020 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Репан Яною Олексіївною винесено  постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62590354 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 30/5005/9937/2012 від 21.12.2017 про стягнення з Публічного Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" витрат по сплаті сум за проведення судової експертизи у розмірі 36800,00 грн.

У пункті 2 постанови боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно і попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 3680,00 грн.

17.07.2020 державним виконавцем у виконавчому провадженні №62590354 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 3680,00 грн. та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 173,35 грн., які надійшли на адресу боржника 22.07.2020.

Також 17.07.2020 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 40653,35 грн.

Означені вище постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 3680,00 грн. та про розмір мінімальних витрат надійшли на адресу боржника 22.07.2020, а постанова про арешт майна боржника на адресу боржника не надходила.

Відповідач (боржник) вважає неправомірними дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Репан Я.О. щодо накладення арешту на кошти боржника, що порушує норми пункту 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 №145-ІХ.

Відповідач вважає неправомірними дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти боржника, оскільки такі дії порушують норми пункту 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 №145-ІХ.

Стягувач, ТОВ "Лемтранс" не погоджується з доводами, що наведені у скарзі, вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, оскільки  відповідно до інформації про виконавче провадження від 31.07.2020, яка долучена скаржником до скарги, державним виконавцем у виконавчому провадження №62590354 не виносилася постанова про арешт коштів від 17.07.2020. Крім того, позивач вважає, що Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлено два виключення, коли заборона на вчинення виконавчих дій не застосовується: стягнення грошових коштів; стягнення товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Як вказує позивач відповідно до наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2017 у справі №30/50005/9937/2012 з Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягають стягненню грошові кошти, зокрема, витрати по оплаті сум за проведення судової експертизи у розмірі 36800,00 грн. Отже, за твердженням позивача заборона на вчинення виконавчих дій не розповсюджується на відкриття виконавчого провадження та здійснення державним виконавцем виконання відповідно до ЗУ "Про виконавче провадження" рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 у справі №30/50005/9937/2012 про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" грошових коштів.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтями 6, 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, в тому числі виконавчої, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Приписами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права та обов`язки виконавців, закріплена обов`язковість вимог виконавців.

Так, відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій, при цьому детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону (частина друга статті 13 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

20 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Відповідно до пункту 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Господарським судом встановлено, що відповідно до додатку 2 "Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані" до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" станом на 20.10.2019 включено дані щодо боржника: "Орган управління Кабінет Міністрів України; 400758150; Акціонерне товариство "Українська залізниця"; 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5".

Судом першої інстанції правильно встановлено, що оскаржувані відповідачем виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2017 по справі № 30/5005/9937/2012 були вчинені державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в липні 2020 року - тобто вже після набрання чинності Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Відмовляючи в задоволенні вимог відповідача у скарзі на дії державного виконавця, суд першої інстанції виходив із того,  що з урахуванням заборони, встановленої пунктом 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", в комплексі з іншими заборонами та мораторіями на звернення стягнення на майно боржників - державних підприємств, встановленими на момент прийняття Закону №145-ІХ, законодавцем в основу положення, визначеного пунктом 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №145-ІХ, було покладено як принцип обов`язковості виконання рішень, закріплений Конституцією України, так і необхідність збереження об`єктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", у зв`язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки, з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур.

Винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Тобто вказаною нормою Закону №145-ІХ з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема, грошові кошти.

Розглядаючи питання про поширення зазначеної заборони на стягнення будь-яких грошових коштів боржника або лише тих, що були передані в заставу за кредитними договорами Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 у справі №910/1209/19 висловив правову позицію, згідно з якою відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №145-ІХ заборонено вчиняти виконавчі дії щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Системний аналіз змісту даної норми разом з іншими заборонами та мораторіями на звернення стягнення на майно боржників - державних підприємств, встановленими на момент прийняття Закону №145-ІХ, свідчить про їх спрямування на необхідність збереження об`єктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", у зв`язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур.

Винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Тобто вказаною нормою Закону №145-ІХ з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема, стягнення грошових коштів боржників у будь-яких правовідносинах, а також стягнення товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Крім того, за вимогами апеляційної скарги відповідач просить скасувати постанову про арешт коштів боржника.

Відповідно до пунктів 6, 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", під час проведення виконавчих дій виконавець має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування тощо.

Проте, судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до інформації про виконавче провадження від 31.07.2020, державним виконавцем у виконавчому провадженні №62590354 не виносилася постанова про арешт коштів від 17.07.2020.

За встановлених вище обставин, відповідно до наведених правових норм та з урахуванням висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних зі спірними правовідносинах, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про необґрунтованість доводів скаржника про заборону на звернення стягнення на кошти боржника - Акціонерного товариства "Українська залізниця" у виконавчому провадженні №625903354, а відтак про відсутність підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Репан Я.О. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні №62690354 про арешт коштів боржника від 17.07.2020, оскільки оскаржувана постанова ДВС від 17.07.2020 не суперечить вимогам чинного законодавства.

За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

На підставі викладеного, відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції, встановлених у пункті 1 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

Зважаючи на результат перегляду цієї справи судом апеляційної інстанції, судові витрати на сплату судового збору, які були понесені відповідачем у зв`язку з апеляційним оскарженням, покладаються на заявника у скарзі та відшкодуванню не підлягають

Керуючись ст.ст. 269, 270-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі №30/5005/9937/2012 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця" особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 16.04.2021.

Головуючий суддя                                                                                І.М. Подобєд

Суддя                                                                                                    Е.В. Орєшкіна

Суддя                                                                                                    Л.П. Широбокова