ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

04 лютого 2010 року                                                                                        № 10522/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі: головуючого – Стародуба О.П.,

                суддів – Пліша М.А., Довгополова О.М.

        при секретарі судового засідання – Золотому Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області на постанову Воловецького районного суду Закарпатської області від 17 березня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області про зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 в лютому 2009 року звернулася до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області про нарахування та виплату, передбаченого статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії як дитині війни за 2007-2008 роки.

Постановою Воловецького районного суду Закарпатської області від 17 березня 2009 року позов задоволено частково. Зобов»язано управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплатити їй пенсію з урахуванням підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що законодавством України не передбачено, який саме орган та з яких коштів повинен здійснювати виплату підвищення пенсії дітям війни, а також, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і в межах передбачених ним видатків.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист війни» пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком.

Вимоги щодо підвищення пенсії за 2007-2008 роки задоволено, оскільки положення Закону України «Про державний бюджет України» на 2007-2008 роки, якими було зупинено підвищення пенсії дітям війни у відповідні періоди, визнані неконституційними і втратили чинність з 09.07.2007р. та з 22.05.2008р. – часу ухвалення відповідних рішень Конституційним судом України.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у апеляційній скарзі, висновки суду не спростовують і є безпідставними та не впливають на правомірність прийнятої судом постанови.

Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком, на 30% якої підвищується пенсія дітям війни, визначається відповідно до положень статті 62 Закону України «Про державний бюджет України» та статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін, виключивши з її резолютивної частини (третього абзацу) слова «пенсію з урахуванням», оскільки заявлені позовні вимоги стосуються нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни, а не пенсії, як помилково зазначено судом першої інстанції, яка, в свою чергу, вже була нарахована та виплачена позивачеві.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Воловецького районного суду Закарпатської області від 17 березня 2009 року по справі №2а-436/09 – без змін, виключивши з третього абзацу резолютивної частини постанови слова «пенсію з урахуванням».

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГОЛОВУЮЧИЙ:         О.П. СТАРОДУБ

СУДДІ                                         М.А. ПЛІШ

                                            О.М. ДОВГОПОЛОВ

В повному обсязі ухвалу складено 09.02.2010 р.