ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2010 року № 9340/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого – Стародуба О.П.,
суддів – Пліша М.А., Довгополова О.М.,
при секретарі судового засідання – Золотому Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 10.03.2009 р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області про зобов’язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 в січні 2009 року звернулась до суду із адміністративним позовом, в якому просила зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену їй за 2007-2008 роки частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, передбаченої статтею 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (далі допомога).
Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 10.03.2009р. позов задоволено частково. Зобов»язано управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області провести ОСОБА_1 виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік в сумі 357,58 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду відповідач не погодився подав апеляційну скаргу, вимоги за якою мотивує тим, що допомога позивачу виплачувалась у визначених Законом України «Про Державний бюджет України» розмірах та в межах передбачених видатків. Просить постанову суду першої інстанції скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є матір’ю малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв»язку з чим з 07.12.2007 року перебувє на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Волочиської РДА Хмельницької області і відповідно до статей 13-15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (в редакції до 28.12.2007р.) має право на допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років було встановлено в розмірі: з 1 квітня – 463,00 грн., з 1 жовтня – 470,00 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що належна позивачу допомога протиправно виплачувалась відповідачем в меншому розмірі ніж передбачено законом (а.с.7), оскільки рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині обмеження розміру допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку у 2007 році.
В задоволенні позовних вимог за 2008 рік відмовлено, оскільки встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу проводилась у розмірі не менше 130 грн., згідно Закону №1105-14 від 28.12.2007 р., яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн. і це не було визнане неконституційним Конституційним Судом України рішення №10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та наведеним вище фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Поряд з тим, задовольняючи позов частково судом першої інстанції помилково зобов»язано відповідача провести виплату позивачу конкретної суми допомоги, оскільки нарахування і виплата такої допомоги є компетенцією відповідача, а тому управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області слід зобов’язати нарахувати та виплатити належні позивачам суми в розмірах передбачених законом.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін, уточнивши її резолютивну частину.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 10.03.2009 р. по справі №2а-36/09 – без змін, уточнивши резолютивну частину, виклавши її наступним чином: «Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області та зобов’язати нарахувати та виплатити в користь ОСОБА_1 недоплачену за період з 07.12.2007 р. по 31.12.2007 р. допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, передбаченому Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік", з врахуванням уже виплачених сум.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: М.А. ПЛІШ
О.М. ДОВГОПОЛОВ
В повному обсязі ухвалу складено 09.02.2010 р.