ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«06» квітня 2021 року

м. Харків

справа № 624/619/20

провадження № 22ц/818/2844/21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого -                 Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів        -                 Котелевець А.В., Хорошевський О.М.

за участю секретаря -         Дмитренко А.Ю.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 , представниця позивачки – ОСОБА_2 ,

відповідач - Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Рояківка», представник відповідача – Шитель С.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Рояківка» на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 26 січня 2021 року в складі судді Крапівки Т.В.

в с т а н о в и в:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Рояківка» про витребування земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку договору оренди.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником земельної ділянки площею 4,63 га, що розташована на території Рояківської сільської ради Кегичівського району Харківської області, на підставі державного акту на право власності, серія Р2 № 775170, та має кадастровий номер 6323184800:08:005:0032.

16 березня 2010 року між нею та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Рояківка» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років.

Відповідно до пункту 45 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

30 вересня 2019 року вона направила відповідачу заяву, в якій повідомила, що не має наміру продовжувати надавати земельну ділянку в оренду та бажає її обробляти самостійно.

Зазначила, що в жовтні 2019 року вона отримала лист від підприємства, в якому вказано, що договір оренди землі від 16 березня 2010 року зареєстрований в Реєстраційній службі Кегичівського районного управління юстиції Харківської області 06 лютого 2014 року та підстав для зміни або розірвання договору оренди немає.

Вказала, що проведення 06 лютого 2014 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі вказаного договору оренди землі не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01 січня 2013 року.

Вважала, що оскільки відповідач не здійснив державну реєстрацію договору оренди землі, договір між ними чинності не набрав і, відповідно відповідач не набув прав орендаря за спірним договором оренди землі.

Просила витребувати у Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Рояківка» на її користь земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,63 га, з кадастровим номером 6323184800:08:005:0032, що розташована на території Рояківської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 26 січня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 – задоволено; витребувано у Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Рояківка» на користь ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,63 га з кадастровим номером 6323184800:08:005:0032, що розташована на території Рояківської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Не погоджуючись з рішенням суду Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Рояківка» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, згідно якого у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення, неповно з`ясував обставини у справі, не звернув увагу на те, що вказаний договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, а конкретні причини, з яких договір пройшов державну реєстрацію лише 06 лютого 2014 року, не мають значення для визначення часу, з якого він набрав чинності. Договір не містить положень щодо покладення виключно на орендаря обов`язку звернутися за державною реєстрацією договору оренди, а відомості про вжиття позивачкою заходів до його самостійної державної реєстрації матеріали справи не містять. Вважав, при ухваленні судового рішення необхідно взяти до уваги постанови Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, від 15 березня 2018 року у справі № 136/2211/15-ц.

Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Рояківка» необхідно задовольнити, рішення суду – скасувати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки відповідач володіє спірною земельною ділянкою за відсутності вчиненого правочину, позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, серія № Р2 № 775170 від 17 грудня 2002 року, виданого на підставі розпорядження Кегичівської райдержадміністрації Ради народних депутатів № 343 від 03 грудня 2002 року, ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 4,63 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 6323184800:08:005:0032, що розташована на території Рояківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 189 (а.с.29).

16 березня 2010 року між ОСОБА_1 та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Рояківка» укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 4,63 га, кадастровий номер 6323184800:08:005:0032 сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Рояківської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Відповідно до пункту 8 цього договору договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з пунктом 20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання передачі.

Відповідно до пунктів 36-41 цього договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Невиконання будь-яких умов договору є підставою для його розірвання.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря; невиконання будь-яких умов договору є підставою для його розірвання. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

16 березня 2010 року ОСОБА_1 та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Рояківка» складено акт передачі-прийому земельної ділянки згідно з договором від 16 березня 2010 року, а також акт встановлення та погодження меж земельної ділянки (а.с.9,10).

06 лютого 2014 року Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Рояківка» здійснив державну реєстрацію речового права – права оренди земельної ділянки за договором оренди землі від 16 березня 2010 року (а.с.15).

30 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Рояківка» з заявою, яку отримано підприємством 07 жовтня 2019 року, та якою повідомила про те, що не має наміру продовжувати дію оренди та бажає обробляти її самостійно (а.с.13).

Листом № 97 від 10 жовтня 2019 року Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Рояківка» повідомив позивачку про те, що договір оренди зареєстрований в Реєстраційній службі Кегичівського районного управління юстиції Харківської області 06 лютого 2014 року, тобто саме з цього часу договір набирає чинності (а.с.14).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з частиною другою 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Частиною третьою статті 640 ЦК України (в редакції, чинній на дату укладення договору оренди землі) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації.

Відповідно до частини третьої статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 ЦК України).

На час підписання договору оренди землі частина четверта статті 124 ЗК України передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. При цьому у статті 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Крім того, частиною п`ятою статті 126 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 14 Закону України «Про оренду землі»).

За змістом статей 18, 20 України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться в порядку, встановленому законом.

У справі, яка переглядається, набрання чинності договору оренди землі сторони пов`язали з моментом її державної реєстрації, що відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та статті 654 ЦК України.

З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому, після 01 січня 2013 року відповідач не міг зареєструвати спірний договір оренди землі.

В суді апеляційної інстанції представник підприємства підтримав апеляційну скаргу та пояснив, що дія договору оренди починається з моменту державної реєстрації, а саме, з 06 лютого 2014 року та закінчується 06 лютого 2024 року, тому підстав для повернення земельної ділянки позивачці немає. Зміни до правових норм, які набрали чинності 01 січня 2013 року, не вплинули на правовідносини, що виникли між сторонами, так як договір оренди був укладений 16 березня 2010 року, і його умовами передбачено, що строк дії договору оренди земельної ділянки почався з моменту його державної реєстрації. Крім того, до 01 січня 2013 року державна реєстрація договору оренди не здійснювалась. Враховуючи умови договору, в даному випадку, момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору. Вважав, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки є день, коли сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору і скріпили його своїми підписами, однак договір набирає чинності в момент його державної реєстрації. Зазначив, що Верховний Суд також зробив висновок, що строк дії спірного договору оренди земельної ділянки починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення. Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані його умови, стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

В свою чергу представниця позивачки в суді апеляційної інстанції заперечувала проти апеляційної скарги та посилалася на висновок Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі за № 696/1693/15-ц, яка стосується інших обставин, а саме, не тільки договору оренди земельної ділянки, а й додаткової угоди, в якій продовжено строк дії договору оренди.

Враховуючи, що строк дії договору оренди триває до 06 лютого 2024 року, підстав для задоволення позовних вимог позивачки немає.

За таких обставин судове рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню з підстав, зазначених вище.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу задоволено, з позивачки на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1362, 00 грн.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Рояківка» – задовольнити.

Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 26 січня 2021 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Рояківка» про витребування земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку договору оренди – залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Рояківка» судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1362, 00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий                                                І.В. Бурлака

Судді                                                        А.В. Котелевець

                                                               О.М. Хорошевський

Повний текст постанови складено 14 квітня 2021 року відповідно до частини 6 статті 259 ЦПК України.