ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                 № 2а-987/10/2370

18.05.2010 р.                                                                                    м. Черкаси  

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання –Хоменко О. О.,

за участю представників:

прокуратури –Мовчан В. В.,

позивача –Надьон А. Л.,

відповідача –Німича О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Соснівського району м. Черкаси в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси Черкаської області до відкритого акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод” про стягнення заборгованості,

встановив:

Прокурором Соснівського району м. Черкаси подано позов в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси Черкаської області про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод” боргу по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 93 911 грн. 13 коп.

Оскільки страхові внески в розмірі 93 911 грн. 13 коп. у строки, встановлені п. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідачем не сплачені, позивач просив стягнути їх в судовому порядку.

Присутні в судовому засіданні представники прокуратури та позивача вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач в запереченнях на адміністративний позов просив в задоволенні позовних вимог відмовити зазначивши при цьому, що позивач хоче стягнути подвійну суму боргу, так як між позивачем та відповідачем було підписано графік погашення заборгованості на 2010 рік.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача додатково до письмово викладених заперечень зазначив, що позивачем надіслано лист разом з графіком погашення заборгованості, який був підписаний відповідачем, а тому в останнього виник обов’язок щодо виконання вказаного графіку. Крім того, представник посилався на норми Цивільного кодексу України та Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно частини 1 статті 3 цього Закону збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Закон № 1058-IV).

Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Відкрите акціонерне товариство “Черкаський приладобудівний завод”, як суб’єкт господарювання –юридична особа, ідентифікаційний код 14309572, зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 28.09.1998р.

З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 2 статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом 6 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

За змістом статті 23 зазначеного Закону спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду в судовому порядку.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно статті 4 Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси Черкаської області подані розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за листопад та грудень 2009 року із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно вказаних розрахунків відповідач зобов’язаний був сплатити до Пенсійного фонду України внески на пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці та відрахування на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу в загальному розмірі 93 911 грн. 13 коп.

Станом на час розгляду справи страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 93 911 грн. 13 коп. відповідачем не сплачені, що останнім не заперечується.

Стосовно заперечень відповідача суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону        № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Жодною нормою Закону № 1058-IV не передбачено можливості складання графіку погашення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з чим, норми цивільного законодавства, на які посилається відповідач, з урахуванням вищенаведеного, не можуть бути застосовані до вказаних правовідносин.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону № 1058-IV страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, тобто і положення Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод” (18000, м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 5/1, ідентифікаційний код 14309575) на користь управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси Черкаської області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 21367650) заборгованість по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 93 911 (дев’яносто три тисячі дев’ятсот одинадцять) грн. 13 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 25.05.2010р.

Суддя                                                                                                    В.О. Гаврилюк