Справа № 2а-1436/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2010 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменко К.С., при секретарі Іванової Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Портофранківського відділення міліції Приморського районного відділу ОМУ ГУ МВС України в Одеській області до Громадянина Грузії ОСОБА_1 про примусове видворення за межи території України та заборони в’їзду в Україну на строк 6 місяців, -
В С Т А Н О В И В :
З позовом до суду звернулось Портофранківське відділення міліції Приморського районного відділу ОМУ ГУ МВС України в Одеській області до Громадянина Грузії ОСОБА_1 про примусове видворення за межи території України та заборони в’їзду в Україну на строк 6 місяців.
В судовому засіданні 17.05.2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги про видворення відповідача за межи території України в зв`язку із порушенням ним порядку перебування на території України іноземних громадян та не виконання добровільно рішення органу реєстрації від 03.02.2010 року. Відповідач визнав позовні вимоги та не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд доходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог з наступних підстав:
Позивач на підставі ст.1 Закону України «Про міліцію»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»йому надані повноваження щодо звернення до суду із позовами про примусове видворення особи за межи України, а тому його позовні вимоги з цього приводу на підставі п.п.4 ч.1 ст.17, ч.4 ст.50,104 КАС України повинні розглядатись судом в порядку адміністративного судочинства.
Відповідач є громадянином Республіки Грузія, що підтверджується закордонним паспортом громадянина Республіки Грузія НОМЕР_1 (а.с.31-33).
Згідно із пояснення відповідача від 29.01.2010 року (а.с.28) він прибув на територію України 25.05.2009 року до родичів в м.Одесі. В Україні відповідач проживав без відповідної реєстрації. За час перебування в Україні скоїв адміністративне правопорушення, за що відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.44 КпАП України, що підтверджується постановою від 03.02.2010 року (а.с.27).
За вказане правопорушення рішенням старшого інспектора протидії нелегальної міграції та імміграційної роботи Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_3 від 03.02.2010 року (а.с.6-7) відповідачу було запропоновано в добровільному порядку залишити територію України в строк до 21.02.2010 року. Вказане рішення було отримано відповідачем 03.02.2010 року (а.с.8).
Вказане рішення органу реєстрації відповідачем виконано не було. Факт добровільного невиконання рішення органу реєстрації від 03.02.2010 року підтверджується рапортом Інспектора СГІРФО Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_3 та особистими поясненнями відповідача, наданими ним у судовому засіданні 17.05.2010 року.
Факт невиконання відповідачем в добровільному порядку рішення органу реєстрації від 03.02.2010 року та ухиляння від виїзду за межі території України згідно положень ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»надає органу внутрішніх справ право звернутись до суду із позовом про примусове видворення такої особи за межи території України.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача підтверджені належними доказами, відповідають вимогам ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»та з урахуванням визнання позовних вимог відповідачем підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень п.п.3 ч.2 ст.256 КАС України суд може прийняти рішення про негайне виконання рішення щодо видворення іноземця або особи без громадянства за межи території України.
Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги щодо встановлення судом заборони відповідачу на в’їзд на територію України на 6 місяців не підлягають задоволенню, оскільки встановлення заборони особі на в’їзд до України, згідно положень ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», знаходиться у виключній компетенції органів внутрішніх справ України, Держприкордонслужби України, Служби безпеки України, в зв’язку з чим, суд не може підміняти рішення зазначених органів, а тому в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України.
Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 256 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Видворити Громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає в АДРЕСА_1 за межи території України.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Допустити негайне виконання постанови суду щодо видворення особи.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя Єфіменко К.С.
17 травня 2010 року