Категорія №6.15
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 квітня 2010 року Справа № 2а-1758/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Пляшкової К.О.
при секретарі: Любімовій Г.О.
за участю сторін:
представника позивача Сороки Є.Ф.
представник відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стахановместоп» про стягнення заборгованості по сплаті штрафу ,-
В С Т А Н О В И В:
09 березня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стахановместоп» про стягнення заборгованості по сплаті штрафу 6975,43 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач є платником зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу та зареєстрований в Стахановській міській виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за №44310000244.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стахановместоп» як суб’єкт підприємницької діяльності, що має найману робочу силу, повинно нараховувати 1,4% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,25%, 0,5%-1,0% від суми оплати праці найманих працівників.
Згідно рішення №1212 від 23.12.2009 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове соціальне страхування за ТОВ «Стахановместоп» рахується прострочена заборгованість зі сплати штрафних санкцій у розмірі 6975,43 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, на адресу суду повернувся конверт з відміткою про те, що за зазначеною адресою адресат не знаходиться.
Відповідно до ч.1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов’язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Стахановместоп» є платником зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу та зареєстрований у Стахановській міській виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за №44310000244 (а.с.19).
Рішенням №1212 від 23.12.2009 року до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 6975,43 грн., з яких штрафна санкція складає 6460,17 грн., пеня – 515,26 грн. (а.с. 8-10). Зазначене рішення було отримано відповідачем 30.12.2009, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 10).
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов’язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім’ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» та п.п.3.1.1, 3.1.2 п.3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підприємства, які мають найману робочу силу, повинні нараховувати 1,4% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,25%, 0,5%-1,0% від суми оплати праці найманих працівників.
Згідно із п.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.
Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 27 Закону страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону страхувальник — роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.
У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Як встановлено в судовому засіданні, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Стахановместоп» по сплаті штрафу складає 6975,43 грн., яку відповідач на теперішній час не сплатив. Тому суд вважає, що позов Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стахановместоп» про стягнення заборгованості по сплаті штрафу у розмірі 6975,43 грн. підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як Виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви судовий збір не сплачувала.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 67 Конституції України, ст.ст. 2, 17, 88, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 1, п.п. 2 п. 2 ст. 27, ч.1 ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», п.п.3.1.1, 3.1.2 п.3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 р. N 16, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стахановместоп» про стягнення заборгованості по сплаті штрафу задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стахановместоп" (юридична адреса: Луганська область, м. Стаханов, вул. Б. Хмельницького,3а, ід. код 31083574, р/р 26008002574980, МФО 304717) на користь Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (юридична адреса: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 13, р/р 37172500100001 в УДК в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643) заборгованість по сплаті штрафу у розмірі 6975,43 грн., яка складається з штрафної санкції у розмірі 6460,17 грн. та пені - 515,26 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено 06 квітня 2010 року.
СуддяПляшкова К.О.