Постанова

Іменем України

14 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 681/1567/19

провадження № 61-16620св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - Шепетівська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Хмельницької області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2020 року, ухвалене у складі судді Дідек М. Б., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Грох Л. М., Костенка А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року Шепетівська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Хмельницької області (далі - прокурор) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію прав на земельну ділянку.

Позовна заява мотивована тим, що за заявою ОСОБА_1

від 03 квітня 2019 року державним реєстратором за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2, 0000 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6823610100:01:006:0162, призначення - для ведення особистого селянського господарства, підставою реєстрації став витяг з рішення Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Хмельницької області (далі - Полонської міської ради ОТГ) від 20 квітня 2018 року № 6. Однак вказане рішення міською радою фактично не приймалося, оскільки 20 квітня 2018 року розгляд заяви відповідача щодо передачі йому у власність цієї земельної ділянки було відкладено до вирішення питання встановлення меж санітарно-захисної зони водозабору. За письмовим повідомленням виконавчого комітету Полонської міської ради ОТГ від 23 квітня 2019 року міською радою не приймалося рішень щодо передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Оскільки державна реєстрація права власності на земельну ділянку за відповідачем відбулася на підставі недостовірних документів, тому прокурор просив суд скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію прав № 31020296

від 03 квітня 2019 року на земельну ділянку з кадастровим номером 6823610100:01:006:0162 шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2020 року, яке постановою Хмельницького апеляційної суду від 08 жовтня 2020 року залишено без змін, позов прокурора задоволено.

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію прав № 31020296 від 03 квітня 2019 року на земельну ділянку з кадастровим номером 6823610100:01:006:0162, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.

Судові витрати у розмірі 1 921 грн компенсовано за рахунок держави.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Полонська міська рада ОТГ рішенням від 20 квітня 2018 року № 6 не передавала у власність відповідачу земельну ділянку, тому відсутні правові підстави для державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 згідно з рішенням Полонської міської ради ОТГ від 20 квітня 2018 року № 6.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Полонського районного суду Хмельницької області

від 13 лютого 2020 року та постанову Хмельницького апеляційної суду

від 08 жовтня 2020 року, ухвалити судове рішення про відмову

у задоволенні позову.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

07 грудня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Полонського районного суду Хмельницької області.

У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанцій порушив вимоги статей 19, 274, 279 ЦПК України розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження, що позбавило його права заявити клопотання про виклик свідків, призначення експертизи, залучення третьої особи - державного реєстратора та відвід судді.

Суд апеляційної інстанцій оцінки цим доводам не надав.

Стверджує, що суддя Дідек М. Б. повинна була заявити собі самовідвід під час розгляду цієї справи, оскільки розглядала його скаргу на дії слідчого у кримінальному провадженні щодо накладення арешту на спірну земельну ділянку, тобто висловила свою думку з приводу спору щодо права власності на неї, тому дії судді викликають сумніви в її неупередженості та об`єктивності.

Суд першої інстанцій ухвалив рішення за відсутності оригіналів письмових доказів, на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув.

Крім того, заявник вважає, що у прокурора відсутні правові підстави для звернення до суду з цим позовом в інтересах Полонської міської ради ОТГ.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2021 року прокурор подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказував, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2020 року та постанова Хмельницького апеляційної суду від 08 жовтня

2020 року ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

У січні 2021 року Полонська міська рада ОТГ подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказувала, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2020 року та постанова Хмельницького апеляційної суду від 08 жовтня 2020 року ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на спірну земельну ділянку (кадастровий номер 6823610100:014:006:0162).

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2018 року у справі № 681/961/18, яке набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_1 визнання за ним права власності на спірну земельну ділянку (кадастровий номер 6823610100:014:006:0162) відмовлено.

20 грудня 2018 року ОСОБА_1 письмово звертався до голови Полонської міської ради ОТГ з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га, розташованої по

АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6823610100:014:006:0162.

Із завірених копій витягів з рішень Полонської міської ради ОТГ

від 20 квітня 2018 року № 6, від 07 вересня 2018 року № 7, від 15 березня 2019 року № 13 встановлено, що звернення ОСОБА_1 про передачу йому у власність спірної земельної ділянки та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6823610100:014:006:0162 перенесено (відкладено) і по суті не вирішувалося.

03 квітня 2019 ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора Сахнівецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області із заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6823610100:01:006:0162, надавши у якості підстави для державної реєстрації витяг із рішення 48-ї сесії І скликання Полонської міської ради ОТГ від 20 квітня 2018 року № 6 «Про надання у користування, передачу у власність земельних ділянок громадянам та внесення змін до рішень сесій міської ради», підписаний секретарем Полонської міської ради ОТГ Сосун Л. та скріплений гербовою печаткою Полонської міської ради ОТГ.

У пункті № 3 витягу із вказаного вище рішення значилося: «Передати

у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , площею 2,000 га, кадастровий номер 6823610100:01:006:0162».

Державним реєстратором Сахнівецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Секретою Мариною Миколаївною розглянуто заяву ОСОБА_1 та 03 квітня 2019 року вчинено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис

№ 31020296 про право власності на земельну ділянку на підставі рішення органу місцевого самоврядування - рішення Полонської міської ради ОТГ

від 20 квітня 2019 року №6.

04 квітня 2019 року державним реєстратором прийнято рішення

№ 46302269 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

23 квітня 2019 року Полонська міська рада ОТГ направила до Полонського відділу Шепетівської місцевої прокуратури письмову заяву про вчинення злочину за № 1163, зі змісту якої встановлено, що жодних рішень про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки

з кадастровим номером 6823610100:014:006:0162, площею 2 га міською радою не приймалося. У той же час пунктом 3 рішення Полонської міської ради ОТГ від 20 квітня 2018 року № 6 «Про надання у користування, передачу у власність земельних ділянок громадянам та внесення змін до рішень сесій міської ради» заяву ОСОБА_1 щодо передачі йому

у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 , площею

2 га перенесено на розгляд наступної сесії у зв`язку з необхідністю вирішення питання встановлення меж санітарно-захисної зони водозабору.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі -

в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням норм матеріального права та без порушень процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 116, статтями 118, 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право власності на земельну ділянку виникає з моменту його державної реєстрації.

Згідно з частинами 9, 10 статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до частинами першою та другою статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Пунктом першим частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Записи про державну реєстрацію нерухомого майна, обтяжень на майно є перешкодами у реалізації власником права розпорядження відповідним майном.

Належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (користування), що визначено частиною другою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції, чинній на час вчинення реєстраційних дій) (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18) п. 5.17)

Частинами першою, четвертою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно положень статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суди попередніх інстанцій встановили, що земельна ділянка з кадастровим номером 6823610100:014:006:0162 є власністю територіальної громади

м. Полонне Хмельницької області, рішень про передачу її у власність, зокрема ОСОБА_1 , Полонська міська рада ОТГ на сесії міської ради

20 квітня 2018 року не приймала. Однак ОСОБА_1 03 квітня

2019 року звернувся до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6823610100:014:006:0162, як правову підставу для такої реєстрації надав завірений витяг з рішення Полонська міська рада ОТГ на сесії міської ради 20 квітня 2018 року № 6.

Таким чином, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 , що не відповідає загальним засадам державної реєстрації прав, та дає підстави для скасування записів про державну реєстрацію прав на неї, згідно з вимогами статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Аргументи касаційної скарги ОСОБА_1 про наявність підстав для самовідводу судді Дідек М. Б. колегія суддів відхиляє, оскільки доводи касаційної скарги про упередженість судді та наявність підстав для її самовідводу є необґрунтованими з огляду на відсутність у касаційній скарзі посилання на факти, які б свідчили про наявність передбачених у статті 36 ЦПК України підстав для відводу судді. Та обставина, що суддя Дідек М. Б. як слідчий суддя при розгляді подання слідчого у кримінальному провадженні ознайомилася з фактичними обставинами щодо набуття ним права власності на спірну земельну ділянку, не є підставою для її відводу чи самовідводу під час розгляду цієї справи.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, були предметом розгляду суду апеляційної інстанції і висновків судів по суті вирішення справи не спростовують, не дають підстав вважати, що судами порушено норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, і переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що згідно вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Отже, суди попередніх інстанцій, виконали вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідили і оцінили докази та встановили обставини у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) сформульовано висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так

і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у чинній редакції. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник