Категорія №2.11.15
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 квітня 2010 року Справа № 2а-1771/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Любімовій Г.Ю.
за участю представників
позивача: Трубіцина Р.М. (довіреність № 9700 від 30.12.2009),
1 відповідача: Клиновського Д.В. (довіреність № 23880/10/10-013 від 05.11.2009),
2 відповідача: Горелової М.А. (довіреність № 14-12/1-6 від 31.12.2009),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ за листопад 2009 року , -
ВСТАНОВИВ:
09.03.2010 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ за листопад 2009 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод» як платник на додану вартість 17.12.2009 подало до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2009 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 8 184 176, 00 грн. На день звернення з даним адміністративним позовом до суду, зазначена сума ПДВ не відшкодована відкритим акціонерним товариством «Стахановський вагонобудівний завод» в повному обсязі.
Відповідачем – СДПІ по роботі з ВВП з 15.01.2010 по 28.01.2010 було проведено позапланову виїзну перевірку відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за листопад 2009, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалося в період з 01.03.2009 по 31.03.2009, з 01.07.2009 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 30.09.2009 та з 01.10.2009 по 31.10.2009 про результати якої 02.02.2010 складено довідку № 63/08-3/00210890 в якій податковим органом підтверджено задекларовані обсяги як податкового кредиту, так і податкового зобов’язання, порушень достовірності визначення позитивного значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту в листопаді 2009 року не встановлено.
Довідкою встановлені обставини сплати відкритим акціонерним товариством «Стахановський вагонобудівний завод» платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередніх податкових періодах в сумі 8 184 176, 00 грн., та фактично підтверджено заявлену підприємством суму бюджетного відшкодування по ПДВ за листопад 2009 року в розмірі 8 184 176, 00 грн., що випливає з наступного.
Як зазначено у п.1 розділу 4 Довідки перевіркою підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2009 року в сумі 3 552 807,00грн. Неможливість підтвердження заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2009 року на суму 4 631 396,00грн., що зазначено в п. 2 розділу 4 Довідки в зв'язку з неотриманням результатів документальних невиїзних перевірок щодо основних постачальників ВАТ «СВЗ», згідно із нормами Закону №168/97-ВР не є підставою для відмови в її підтвердженні та наступному відшкодуванню з бюджету.
Оскільки будь-яких рішень-повідомлень відносно ВАТ «СВЗ» за результатами перевірки суми задекларованого бюджетного відшкодування сумі заявленої в податковій декларації за листопад 2009 року не виносилось, відповідно сума бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2009 року у розмірі 8 184 176,00грн. була повністю підтверджена та відповідно підлягала відшкодуванню ВАТ «СВЗ» в повному обсязі.
Як зазначено в Довідці, сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню - 8 184 176,00 грн., указана в межах суми фактично сплаченої ВАТ «СВЗ» в попередніх податкових періодах у розмірі 8 184 176,00грн. На доказ того, що суму ПДВ було сплачено ВАТ «СВЗ», свідчили платіжні доручення (додаток №5.1 Довідки) які були надані ревізорам в ході проведення позапланової виїзної перевірки. Під час перевірки усі необхідні документи були надані для перевірки.
Таким чином, перевіркою було повністю підтверджено, що ВАТ «СВЗ» виконано всі передбачені Законом умови відносно отримання бюджетного відшкодування та мало документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та суми задекларованого бюджетного відшкодування.
У зв’язку з викладеним, позивач просив визнати протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВВП у м. Луганську, яка виразилася у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» ПДВ за листопад 2009 року та стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад 2009 року в сумі 8 184 176, 00 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача - СДПІ по роботі з ВВП – у судовому засіданні заявлений позов не визнав, зазначив, що позов не підлягає задоволенню, оскільки бюджетне відшкодування можливо тільки у разі сплати цих сум до бюджету. Сам факт існування зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару не свідчить про право на відшкодування. Без отримання належних доказів сплати до бюджету сум ПДВ немає підстав для підтвердження сум бюджетного відшкодування у сумі, заявленій позивачем. З метою підтвердження інформації відповідачем було направлено запити до інших ДПІ щодо основних постачальників позивача. Відповідь не отримана, а без отримання належних доказів сплати до бюджету сум податку на додану вартість у розмірі 8 184 176, 00 грн. у СДПІ ВПП у м. Луганську не має підстав для підтвердження відповідності сум бюджетного відшкодування сумам, заявленим платником у податкових деклараціях.
Представник відповідача – Головне управління Державного казначейства України в Луганській області - у судовому засіданні заявлений позов не визнав, зазначив, що позов не підлягає задоволенню, оскільки відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. До теперішнього часу на адресу Головного управління Державного казначейства України у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість позивачу.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачами визначено Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97.
Згідно п.1.6. Закону «Про податок на додану вартість» податковим зобов’язанням є сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Відповідно до п.1.7. податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду. Згідно з підпунктом 7.2.6 п.7.2. ст. 7 зазначеного Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари на вимогу їх отримувача.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7. ст.7 зазначеного Закону.
Відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі – Закон) сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми такої різниці вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При від’ємному значенні – така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 7.7.2 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Відповідно до підпункту 7.7.4. п.7.7. ст. 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Як встановлено підпунктами 7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п..7.7 ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Позивачем відповідачеві – СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську подано розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ та заяву встановленої форми про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно яких сума, що підлягає відшкодуванню складає 8 184 176,00 грн. (а.с.34-35).
Відповідачем – СДПІ по роботі з ВВП з 15.01.2010 по 28.01.2010 було проведено позапланову виїзну перевірку відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за листопад 2009, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалося в період з 01.03.2009 по 31.03.2009, з 01.07.2009 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 30.09.2009 та з 01.10.2009 по 31.10.2009 про результати якої 02.02.2010 складено довідку № 63/08-3/00210890 (а.с.78-89) в якій податковим органом підтверджено задекларовані обсяги як податкового кредиту, так і податкового зобов’язання, порушень достовірності визначення позитивного значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту в листопаді 2009 року не встановлено. Як зазначено у довідці фактів порушення розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ не встановлено. Зазначене відповідачем не спростовується. Крім того, відповідачем підтверджується невідшкодована сума ПДВ у розмірі 8 184 176, 00 грн.
З викладеного вбачається, що відповідач не заперечує, що позивачем виконані всі вимоги Закону щодо нарахування бюджетного відшкодування сум ПДВ.
Твердження відповідача про обов’язковість надходження сум ПДВ до бюджету для нарахування бюджетного відшкодування з посиланням на п.1.8. ст.1 Закону не заслуговують на увагу, оскільки зазначений пункт визначає поняття бюджетного відшкодування, яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з його надмірною сплатою. Розглядаючи ці норми разом з нормами п.7.7. ст. 7 Закону, слід зробити висновок, що відшкодуванню підлягають надмірно сплачені суми ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету, оскільки сплачені у ціні придбання ПДВ не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов’язаннях останнього.
Факт сплати позивачем ПДВ у ціні товару підтверджується копіями платіжних доручень за жовтень 2009 року (а.с.131-141, а.с. 152-200 том № 1 та а.с.1-6214 том № 2).
Доводи відповідача щодо непідтвердження надходження сум ПДВ до бюджету результатами зустрічних перевірок відповідно до наказу № 350 від 18.08.2005. також не підлягають врахуванню, оскільки вимоги наказу, як підзаконного акту, не можуть суперечити або змінювати норми Закону, а мають йому відповідати. Закон не ставить у залежність від проведення зустрічних перевірок право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ.
Таким чином, податкові органи, як органи владних повноважень при здійсненні покладених на них функцій контролю за обчисленням та сплатою ПДВ, відповідно до Конституції України, мають діяти у спосіб, передбачений Законом. В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Закону, відповідач повинен був видати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, утримуючись від надання висновку, відповідач порушив вимоги Закону щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ.
Питання по судових витратах вирішується наступним чином, відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську щодо ненадання висновку про бюджетне відшкодування податку на додану вартість за листопад 2009 року в сумі 8184176 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівельний завод" (94018, м. Стаханов, проспект Леніна, 67, код ЄДРПОУ 00210890) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за листопад 2009 року в сумі 8184176 грн. (вісім мільйонів сто вісімдесят чотири тисячі сто сімдесят шість гривень).
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівельний завод" судові витрати у сумі 1703,40 грн. (одна тисяча сімсот три гривні сорок копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 06 квітня 2010 року.
СуддяПляшкова К.О.