Категорія №6.13
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 квітня 2010 року Справа № 2а-1887/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді – Пляшкової К.О.,
при секретарі – Любімовій Г.Ю.,
за участю:
представника позивача – головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу
Трофимова Г.О. (довіреність від 04.01.2010 № 16/09-13),
представник відповідача – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах,
ВСТАНОВИВ:
16 березня 2010 року УПФУ в м. Красний Луч Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача ДП «Донбасантрацит», в якому послався на таке. Відокремлений підрозділ «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит» є платником страхових внесків та зборів до управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області. Відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування виплачених пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 складає 380457,56 грн. Позивач просить стягнути з ДП «Донбасантрацит» на свою користь суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій 380457,56 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій визнав позовні вимоги в повному обсязі, просив розглянути справу без його участі.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
У відповідності до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з абзацом 4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п.п.1 і 2 ст.1 цього Закону, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за ставкою 100% об’єкта оподаткування.
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663) (далі – Інструкція), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).
Відповідно до п.6.1. вказаної Інсрукції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Iнструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Отже, підприємство зобов’язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
Судом встановлено, що відокремлений підрозділ «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит» у встановленому порядку зареєстрований у позивача, як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача. Копією особової картки відповідача підтверджується, що заборгованість відповідача перед УПФУ в м. Красний Луч Луганської області про відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 становить 380457,56 грн. (а.с.5).
Відповідно до ст.136 ч.1 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.
Відповідачем визнано позовні вимоги.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 27 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст.2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства "Донбасантрацит" (94500, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Косіора, 10, п/р 260033012006 в АК ПІБ м. Красний Луч, МФО 304375, ідентифікаційний код 32442646) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області (94513, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Гірна, 2, р/р 25601312732 у ВАТ "Державний ощадний банк України" 3115, МФО 364133, ідентифікаційний код 21792399) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 у розмірі 380457,56 грн. (триста вісімдесят тисяч чотириста п'ятдесят сім грн. 56 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено 03 травня 2010 року.
СуддяПляшкова К.О.