Справа № 463/3660/21

Провадження № 2-о/463/47/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Мармаша В.Я.

при секретарі с/з - Заставній С.Л.

з участю заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - ОСОБА_2 ,

заінтересованої особи - ОСОБА_3 ,

представника заінтересованої особи - Лисовича І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Відділ «Служба у справах дітей» Личаківського району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про видачу обмежувального припису, -

встановив:

заявник звернулася до суду із заявою у власних інтересах та в інтересах малолітньоїдоньки, в якій просила видати обмежувальний припис строком на шість місяців, яким заборонитивідповідачу: наближення ближче, ніж на 500 метрів, до її та їх донькиОСОБА_5 фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ;наближатися ближче, ніж на 100 метрів, до місць частого відвідування нею та ОСОБА_5 , в тому числі до "Центру позашкільної роботи №"156" м. Львів, вул. Горького, 2а; особисто і через третіх осіб розшукувати її та їх спільну малолітню дитину ОСОБА_5 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними;ведення листування, телефонних переговорів, в тому числі надсилати CMC-повідомлення чи повідомлення в месенджерах, з нею та з їх спільною малолітньою дитиною ОСОБА_5 або контактувати будь-яким чином та зв`язуватись через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. В обґрунтування заяви посилається на те, що з 02.11.2016 вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_5 . Після року спільного життя їх відносини поступово погіршились, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між нами шлюбних відносин. Починаючи з 2017 року,їх сімейне життя стало нестерпним, на фоні постійних незгод в них почали виникати сварки, які переросли в серйозні конфлікти, під час яких поведінка ОСОБА_3 відносно неї почала бути занадто агресивною. З 25 вересня 2018 року ОСОБА_3 проживає окремо від них з донькою, однак, незважаючи на це,вона зазнає постійного психологічного тиску з боку колишнього чоловіка, який почав систематично проявляти стосовно неї безпідставну агресію, цькування, погрожувати, психологічно тиснути, виражатися на її адресу нецензурною лексикою в присутності дитини. Її колишній чоловік завдавав їй тілесних ушкоджень, внаслідок чого вона декілька разів викликала поліцію, працівники якої фіксували вказані обставини, у зв`язку з чим ОСОБА_3 створив нестерпну обстановку як для неї, так і для їх малолітньої дитини. Така ситуація, що породжувала психологічне та фізичне домашнє насильство, стала підставою розриву їх шлюбних відносин згідно з рішенням Залізничного районного суду м. Львова у справі № 462/4319/20.З 2017 року сварки між ними були систематичними та зафіксовані у встановленому чинним законодавством порядку. Колишній чоловік чинить постійний психологічний тиск на неї та дитину. Хочвони розлучені та не проживають разом, він постійно намагається контролювати їхмісцезнаходження, вимагає, щоб вони знаходились лише за місцем проживання, ніде не гуляли без нього та не ходили в гості навіть до своєї родини. ОСОБА_3 постійно погрожує викликами поліції, тим, що зламає її життя, змусить шукати гроші, щоб виплачувати якусь незрозумілу моральну шкоду. При зустрічахпостійно вимагає від неї позитивного ставлення до нього, в розмовах з донькою постійно наголошує, що у всьому винувата мама, а всі сварки в їх сім`ї виникають виключно через неї, не соромиться при дитині грубо з нею спілкуватись, вживаючи образливі слова, називаючиїї «брехухою», «щуром» та інші лайливі слова. Більше того, він може застосовувати при дитині і грубу фізичну силу, шарпати її за руки, штовхати та копати по ногах, і це все в присутності доньки.Зокрема, один з найбільших конфліктів між ними був 02.01.2019. Однак з метою примирення сторін вона подала клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку з відмовою від обвинувачення, та ухвалою Личаківського районного суду кримінальне провадження № 12019140040000017 від 03.01.2019 року відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 126 КК України було закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України (в редакції закону від 1 січня 2019 року). Серед зафіксованих проявів домашнього насильства з боку ОСОБА_3 є випадок 16.11.2019, коли близько 19:00 год. вона змушена була перервати зустріч ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_5 через психологічний та фізичний тиск з боку батька дитини. За цим фактом працівниками правоохоронних органів було проведено профілактичну бесіду з ОСОБА_3 , в ході якої було роз`яснено, що за аналогічні дії в подальшому його буде притягнуто до адміністративної відповідальності.Вподальшому схожі ситуації виникали неодноразово та вона зверталась в поліцію за допомогою (ЄO №21803 від 27.11.2019, ЄO № 884 від 18.01.2020).Також її колишній чоловік в грубій формі постійно пише їй в месенджерах та вимагає від неї поведінки, яка, на його думку, є прийнятною по відношенню до нього, на підтвердження чого нею долучено декілька витягів з їх переписки. Таким чином, вона отримувала погрози та зазнавала психологічного тиску з боку колишнього чоловіка 02.01.2021, 24.08.2020, 31.08.2020, 25.09.2020, 20.11.2020, де він погрожує їй поліцією, називає її «терористом», «гнилою матір`ю» та інше. Одночасно для їх дитини кожна зустріч з батьком, коли він прагне будь-яким чином не погуляти та поспілкуватись з донькою, а чинити психологічний тиск на неї закінчується сльозами та страхом перед батьком. Після того як ОСОБА_3 пішов з їх сім`ї, він перестав будь-яким чином піклуватись про фінансовий стан доньки та не надає достатніх коштів на її утримання, харчування, одяг, лікування, забезпечення базових побутових потреб. Тривалий час спір про стягнення аліментів між ними розглядався судами, й до часу відмови йому у відкритті касаційного провадження відповідач не сплачував аліментів та має заборгованість з їх сплати.В результаті останнього факту агресії з боку відповідача 06.03.2021 інспектором УНП у Львівській області ДПП видано терміновий заборонний припис №180752 стосовно кривдника ОСОБА_3 терміном на 5 днів. Крім того, за фактом цих подій було розпочато кримінальне провадження, а вона 07.03.2021 звернулася в травмпункт з приводу спричиненої їй відповідачем гематоми н/ч стегна по передній поверхні і в/ч гомілки, де їй було надано медичну допомогу і скеровано на подальше лікування в поліклініку за місцем проживання. За фактомцих подій вона звернулась до психолога ЗДО №156 у м. Винники, який відвідує їх донька, та 11.03.2021 року до Личаківської районної адміністрації ЛМР із повідомленням про факт домашнього насильства та спробу викрадення їх дитини колишнім чоловіком ОСОБА_3 .Зважаючи на всі ці події, вона переконана, що вірогідність продовження та повторного вчинення насильства ОСОБА_3 щодо неї та доньки є високою, і тому звернулася до суду з заявою про видачу обмежувального припису, оскільки попередні вжиті поліцією до кривдника заходи виявились неефективними та не захистили її від насильства.

В судовому засіданні заявник та її представник підтримали вимоги, викладені в заяві, надали пояснення, аналогічні до викладених у заяві про видачу обмежувального припису, та просили таку задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_3 та його представник у судовому засідання проти задоволення заяви про видачу обмежувального припису заперечили, пояснивши, що факти домашнього насильства у відношенні заявника та їх спільної доньки ОСОБА_5 є недоведеними. Так, кримінальне провадження № 12019140040000017 від 03.01.2019 за фактом події 02.01.2019 було закрито за клопотаннямзаявника у зв`язку з відмовою її від обвинувачення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, що не є закриттям кримінального провадження з нереабілітуючих підстав. Надані заявником листи Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області про нібито проведення з відповідачем профілактичних бесід не є підтвердженням вчинення ним будь-яких адміністративних правопорушень. А за фактом подій 06.03.2021 розслідується кримінальне провадження № 12021142050000389 від 07.03.2021, у якому йому повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 125 КК України, однак його винність у вчиненні зазначеного проступку не доведена вироком суду. Стосовно змісту повідомлень, направлених ним заявнику у месенджерах, то такі не є образливими, а відповідають дійсності й зумовлені неправомірною поведінкою заявника, яка чинить йому перешкоди у побаченнях із дитиною ОСОБА_5 , з приводу чого між ними у Пустомитівському районному суді Львівської області розглядаються справи за його позовами про визначення способів та порядку участі батька у вихованні дитиною та про відшкодування моральної шкоди. Тривалий розгляд між сторонами спору про стягнення аліментів не є свідченням не виконання ним батьківських обов`язків, а є реалізацією його права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. При цьому відповідач приймає постійну участь в утриманні дитини, на підтвердження чого надав відповідні квитанції.

Представник заінтересованої особиВідділу «Служби у справах дітей» Личаківського району управління «Служби у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в судове засіданняне з`явився, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, його неявка з невідомих причин не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення заявника, заінтересованої особи ОСОБА_3 та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про видачу обмежувального припису підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з положеннями п. 2, 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема: колишнє подружжя,батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Положеннями ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.

Положеннями ст. 26 Закону України передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, зокрема: обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб та ін.

Ч.ч. 3-4 статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи). Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Судом встановлено, що заявник та заінтересована особа ОСОБА_3 в період з 02.11.2016перебували у зареєстрованому шлюбі, однак рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 05листопада 2020 року шлюб між ними розірвано. У шлюбі в них народилася донькаОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження.

Заявник та її неповнолітня дитина, що підтверджується матеріалами заяви, фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , місце реєстрації проживання заявника: АДРЕСА_2 .

Оцінюючи дії заінтересованої особи ОСОБА_3 , суд враховує призначення інституту обмежувального припису як спеціального невідкладного заходу щодо протидії домашньому насильству, який передбачає невідкладне вжиття заходів реагування судом у разі вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства.

Як вбачається із пояснень заявника та матеріалів справи, дійсно підтверджуються факти психологічного насильства ОСОБА_3 відносно колишнього подружжя, яке виразилося у тому, що він систематично всупереч волевиявленню останньої переслідує постраждалу особу, як особисто, так і через мережу Інтернет, використовуючи доступні месенджери, застосовуючи CMC повідомлення.

Зазначена обставина підтверджується змістом текстових повідомлень, направлених ОСОБА_3 на адресу заявника, які носять агресивний та принизливий характер як, виходячи із вживаної ним термінології у відношенні заявника («гнила», «брехлива», «паскуда» і т.п.), так і суті викладених у них вимог до заявника, що мають ознаки переслідування останньої, оскільки зводяться до бажання постійно контролювати її місцезнаходження та поведінку.

Крім того, обставини тривалого та систематичного психологічного тиску ОСОБА_3 на заявника підтверджуютьсяяк встановленими обставинами їх взаємовідносин у судовому засіданні, зокрема агресивнимивипадами та образами з боку ОСОБА_3 у відношенні до заявника, так і неодноразовими зверненнями ОСОБА_1 до Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області, які були предметом розгляду правоохоронного органу, а з ОСОБА_3 проводилась профілактична бесіда щодо недопустимості протиправних дій, що підтверджується, зокрема, листами Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області від 10.12.2019, 09.06.2020, 11.06.2020.

В результаті останнього факту агресії з боку відповідача 06.03.2021 інспектором УНП у Львівській області ДПП видано терміновий заборонний припис №180752 стосовно кривдника ОСОБА_3 терміном на 5 днів із забороною на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи та забороною в будь-який спосіб контактувати з постраждалою. Одночасно за фактом нанесення ОСОБА_3 заявнику умисних тілесних ушкоджень розслідується кримінальне провадження № 12021142050000389 від 07.03.2021, в межах якого ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Вказані письмові докази, пояснення заявника, на думку суду, вказують на високий рівень загрози продовження насильницьких дій психологічного характеру з боку заінтересованої особи ОСОБА_3 відносно заявника.

Таким чином, суд вважає доведеним факт вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 , є високою вірогідність продовження домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи, поясненнями заявника, а тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту до кривдника необхідно застосувати обмежувальний припис в межах визначеного у законі строку, а саме на шість місяців.

Суд погоджується із доводами заявника, що саме наведені нею у заяві заходи обмежувальних приписів будуть забезпечувати дієвий та ефективний захист її від кривдника, у зв`язку з чим заява підлягає до задоволення в частині вимог, що стосується безпосередньо заявника.

Разом із тим, заявлений захід обмежувальних приписів у виді заборони наближатися ближче, ніж на 100 метрів, до місць частого відвідування нею та ОСОБА_5 , в тому числі до "Центру позашкільної роботи №"156", суд вважає недоцільним, оскільки заявником не зазначені конкретні місця частого відвідування нею, які слід обмежити для ОСОБА_3 , а останнє заявлене нею місце, передусім, є місцем частого відвідування спільної дитини сторін ОСОБА_5 , підстав для видачі обмежувального припису в інтересах якої у спосіб обмеження ОСОБА_3 спілкування зОСОБА_5 суд не вбачає, й такі вимоги заяви задоволенню не підлягають з наступних підстав.

По-перше, суд вважає не доведеним факт будь-якого насильства ОСОБА_3 відносно донькиОСОБА_5 . Доводи заяви про негативні наслідки нібито спілкування дитини з батьком є недостатніми для констатації факту домашнього насильства відносно дитини та недоведеними. Матеріали справи не містять жодних доказів негативного ставлення чи будь-яких протиправних дій ОСОБА_3 у відношенні до дитини. Немає підстав вважати, що тривалий спір між сторонами щодо стягнення аліментів на дитину свідчить про невиконання ОСОБА_3 батьківських обов`язків, оскільки таке є реалізацією права сторін на судовий захист, як і наявність у певний період незначної заборгованості зі сплати аліментів, оскільки така систематично погашається. Більше того, судом встановлена обставина зацікавленості заінтересованої особи ОСОБА_3 в участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_5 , а конфліктні відносини між сторонами стосуються переважно ступеня та форм їх участі у вихованні дитини.

По-друге, на думку суду, якщо заявник вважає, що батько не виконує, або неналежним чином виконує батьківські обов`язки, то такий спір щодо участі (чи обмеження участі) батька у вихованні дитини повинен вирішуватися між сторонами органом опіки і піклування або в судовому порядку у позовному провадженні з врахуванням вимог сімейного законодавства з цих питань (ст.ст. 158, 159, 162, 164 СК України) та залученням органу опіки і піклування, який уповноважений надавати висновки із цих питань, як того вимагає ч.ч. 4-5 ст. 19 СК України.

При цьому судом встановлено, що на даний час є чинним розпорядження Личаківської районної адміністрації ЛМР від 19.12.2019 № 588 «Про внесення змін у встановлений графік побачень», яким визначено періодичні побачення батька із дитиною у присутності матері, а також в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів та порядку участі батька у вихованні дитиною, в межах якого повинен бути вирішений спір між батьками щодо їх участі у вихованні дитини.

При його вирішенні, як і при визначенні графіку побачень із дитиною батьку (внесенні у нього змін) органом опіки і піклування, на думку суду, повинні бути враховані обставини, встановлені в ході цього судового розгляду, а саме необхідності обмеження безпосереднього спілкування батьків дитини,між якими систематично виникають конфліктні ситуації, свідком яких мимоволі стає малолітня дитина, що не може не впливати негативно на її душевний стан та розвиток, а тому обирати такі способи та форми участі сторін у вихованні дитини, які виключатимуть їх одночасне перебування та спілкування з дитиною в одному місці.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268, 350-2 ЦПК України,ст.ст. 1, 3, 21, 24, 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд -

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Відділ «Служба у справах дітей» Личаківського району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис, яким протягом шести місяців заборонитиОСОБА_3 :

- наближатися на менше, ніж 500 метрів, до місця фактичного проживання ( АДРЕСА_1 ), та місця реєстрації проживання ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_1 ;

- особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

- вести листування, телефонні переговори, в тому числі надсилати СМС-повідомлення чи повідомлення в месенджерах, зОСОБА_1 контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

В решті вимог заяви - відмовити.

Допустити рішення суду до негайного виконання. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Повідомити про прийняте рішення Львівське РУП ГУ НП у Львівській області та Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ;

заінтересована особа: Відділ «Служба у справах дітей» Личаківського району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, ЄДРПОУ 42430417, м. Львів, пл. Ринок, 1.

Суддя: Мармаш В. Я.