Категорія №2.11.3
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2010 року Справа № 2а-28111/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Любімовій Г.Ю.,
за участю представників
позивача: Бакуліна Д.О. (довіреність від 01.09.2009),
відповідача: Волкової Т.С. (довіреність № 2817/10 від 02.04.2009),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «ГЗФ «Луганська» до державної податкової інспекції в Лутугинському районі про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення рішення, -
ВСТАНОВИВ:
26 листопада 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов закритого акціонерного товариства «ГЗФ «Луганська» до державної податкової інспекції в Лутугинському районі про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення рішення.
У обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив таке. У період з 09.10.2009 по 05.11.2009 посадовими особами Державної податкової інспекції в Лутугинському районі проводилася планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт від 12.11.2009 № 237/2301/32441307. Відповідачем порушено порядок підписання акту перевірки, оскільки його було підписано не за місцезнаходженням платника податків, а у приміщенні ДПІ в Лутугинському районі. На підставі акту перевірки ДПІ в Лутугинському районі було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000952301/0 від 17.11.2009 на суму 183005,20 грн.
Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки його винесено на підставі акту перевірки, факти та дані якого суперечать законодавству з питань оподаткування. Твердження про те, що за період з 01.10.2008 по 30.06.2009 відбулося заниження податку на прибуток у сумі 130718 грн. є невірним, оскільки за 9 місяців 2008 року валовий прибуток був завищений на суму 522826 грн. (у декларації зазначено 22970119 грн., фактично – 22447239 грн.). Саме це завищення було виявлене та виправлене при складанні повної декларації за 2008 рік. У податковій декларації за 2008 рік валовий прибуток був відображений у повному обсязі - 50297296 грн., за рахунок чого зменшення валового прибутку знайшло відображення в 4 кварталі 2008 року. Тому твердження про заниження податку на прибуток не відповідає дійсності.
Відповідно до Закону України 2181 платник податку має право не подавати уточнюючий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.
На підставі викладеного позивач просив: визнати дії ДПІ в Лутугинському районі по виявленню порушення, а саме заниження валового прибутку на суму 130 718 грн. та накладення штрафних санкцій у розмірі 52287,2 грн. у акті від 12.11.2009 № 237/2301/32441307 незаконними; скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Лутугинському районі від 17.11.2009 № 0000952301/0 про стягнення з ЗАТ ГЗФ «Луганська» суми 183005,20 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача надав заперечення на адміністративний позов, у якому зазначив таке. За даними бухгалтерського обліку (головна книга за 2008 рік) загальна сума валових доходів за 4 квартал 2008 року ЗАТ ГЗФ «Луганська» складає 6345380 грн., що підтверджується реєстром кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів і валових витрат по ЗАТ ГЗФ «Луганська» за період з 01.10.2008 по 31.12.2008, який підписаний керівником підприємства та головним бухгалтером.
Сума валових доходів, задекларована підприємством за 3 квартали 2008 року по рядку 01.1 (доход від продажу товарів, послуг) складає 22970119 грн. Відповідно даних Декларації за 2008 рік позивачем по рядку 01.1 задекларовано 28792627 грн., тобто до складу річного звіту включено валовий дохід за 4 квартал 2008 року у розмірі 5822508 грн. Згідно вимог ч.2 ст.3 Закону № 996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. З наведеного вбачається, що дані бухгалтерського обліку валових доходів за 4 квартал 2008 року ЗАТ ГЗФ «Луганська» (6345380 грн.) не співпадають із включеними сумами валових доходів за 4 квартал 2008 року (5822508 грн.), та як наслідок занижено податок на прибуток за 4 квартал 2008 року на 130718 грн.
Згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України 2181 позивачу, окрім основної суми зобов’язання податковим повідомленням-рішенням від 17.11.2009 № 0000952301/0 були визначені суми штрафних санкцій у розмірі 52287,20 грн.
Що стосується тверджень позивача щодо самостійно виправленої помилки, представник відповідача зауважив, що порядок виправлення самостійно виявлених помилок, допущених у минулих звітних періодах при розрахунку податку на прибуток, установлено п.п.5.1, 17.2 Закону № 2181 та п.2 Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143, у яких зазначено, що виправлення помилок минулих періодів у поточній декларації здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників валового доходу, валових витрат і амортизаційних відрахувань у складі валового доходу по рядку 02.2 і по рядку 05.2. У поданій позивачем декларації за 2008 рік по рядку 02.2 жодних сум не зазначено. Таким чином, твердження позивача щодо виправлення самостійно виправленої помилки не відповідає дійсності.
Також, представник відповідача зауважив, що при проведенні перевірки ЗАТ ГЗФ «Луганська» за період з 01.07.2007 по 30.09.2008 ДПІ в Лутугинському районі не встановлено заниження або завищення податку на прибуток, тобто задекларовані позивачем у 1-3 кварталах 2008 року суми податку на прибуток відповідають правильному визначенню позивачем об’єкту оподаткування за цей період.
У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають в повному обсязі з огляду на таке.
Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України від 04.12.1990 № 509 «Про державну податкову службу України» (із змінами та доповненнями) визначено, що контроль за справлянням податків покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до п.1 ст.11 вищезазначеного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 11-1 цього Закону визначено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
З матеріалів справи вбачається, що співробітниками ДПІ в Лутугинському районі на підставі направлення від 08.10.2009 № 000154, від 30.10.2009 № 000172 проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт від 12.11.2009 № 237/2301/32441307 (а.с.6-46 том 1).
Проведеною перевіркою встановлено порушення ЗАТ ГЗФ «Луганська» п.4.1 ст.4 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на 130718 грн. за 2008 рік.
Факт наявності направлення на проведення планової виїзної перевірки, а також дотримання співробітниками ДПІ в Лутугинському районі порядку проведення перевірки представниками сторін у судовому засіданні визнаються та не оспорюються, у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин, тому з огляду на положення ч.3 ст.72 КАС України, суд вважає їх такими, що звільнені від доказування.
Порядок складення та підписання акту перевірки визначено Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205.
Так, Порядком визначено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Акт від 12.11.2009 № 237/2301/32441307, складений за результатами проведеної перевірки, позивачем було підписано із запереченнями. Але, з тексту наданих на акт заперечень (а.с.48) вбачається, що заперечення стосуються не порядку проведення перевірки, а висновків, яких дійшли співробітники ДПІ в Лутугинському районі.
У судовому засіданні представником позивача не зазначено у чому саме полягає незаконність дій відповідача при проведенні перевірки та складенні акту.
Оглядом акту перевірки від 12.11.2009 № 237/2301/32441307 встановлено, що він складений і оформлений у відповідності з вимогами вищевказаного Порядку.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.
Податкове повідомлення – письмове повідомлення контролюючого органу про обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання, визначену контролюючим органом (п.1.9 ст.1 Закону України № 2181).
Порядок направлення органами ДПС України податкових повідомлень платникам податків і рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758 (зі змінами та доповненнями).
За результатами проведеної перевірки на підставі акта перевірки від 12.11.2009 № 237/2301/32441307 ДПІ в Лутугинському районі направлено податкове повідомлення-рішення № 0000952301/0 від 17.11.2009 (а.с.47 том 1), яким визначено ЗАТ ГЗФ «Луганська» суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 183005,2 грн., з яких: за основним платежем – 130718 грн., штрафні (фінансові) санкції – 52287,2 грн.
ДПІ в Лутугинському районі направлено ЗАТ ГЗФ «Луганська» податкове повідомлення-рішення відповідно до вказаного Порядку.
Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні перевірки, складанні акту та направленні податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України «Про державну податкову службу України» та «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тому позовна вимога щодо визнання незаконними дій ДПІ в Лутугинському районі по виявленню порушення, складенню акта перевірки та направленню податкового повідомлення-рішення визнається судом необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Що стосується вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в Лутугинському районі від 17.11.2009 № 0000952301/0 про стягнення з ЗАТ ГЗФ «Луганська» суми 183005,20 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до п.2.1 ст.2 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, платниками податку, зокрема, є суб’єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
Частиною 3 цього Закону встановлено, що об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Валовий доход – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами (п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) такими платниками податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею (п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Будь-які витрати на розвідку (дорозвідку), облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (за винятком витрат, передбачених у п.п.5.2.16 п.5.2 ст.5 цього Закону), включаються до окремої групи витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), та підлягають амортизації (п.9.1 ст.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Статтею 10 цього Закону визначено, що прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковуються за ставкою 25 відсотків до об’єкта оподаткування.
Оглядом декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік наданої ЗАТ ГЗФ «Луганська» до ДПІ в Лутугинському районі (а.с.54-55) встановлено, що валовий дохід від усіх видів діяльності становить 50297296 грн., скоригований валовий дохід - 50297296 грн., валові витрати – 49916370 грн., скориговані валові витрати - 49916370 грн., сума амортизаційних відрахувань – 179338 грн., об’єкт оподаткування – 201588 грн., нарахована сума податку – 50397 грн., податкове зобов’язання звітного періоду - 50397 грн.
В акті перевірки зазначено (а.с.9-23 том 1), що за період з 01.10.2008 по 30.06.2009 ЗАТ ГЗФ «Луганська» задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 39340005 грн., з яких 50297296 грн. декларацією за 2008 рік. За даними перевірки скорегований валовий дохід повинен становити 39862877 грн., з яких 50820168 за 2008 рік.
Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.10.2008 по 30.06.2009 встановлено його заниження на 522872 грн., у тому числі за 4-й квартал 2008 року в сумі 522872 грн., а саме: встановлено заниження задекларованих суб’єктом господарювання показників у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг) на 522872 грн., у тому числі за 4-й квартал 2008 року на 522872 грн.
В бухгалтерському обліку вказане порушення відображено в головній книзі та ж/о № 11 по рахунку 361 за 4 квартал 2008 року записом:
Дт.рах.311 (рахунки банку) КТ.рах.361 (розрахунки з покупцями)
Дт.рах.702, 703, 712 (доходи) Кт.рах.361 (розрахунки з покупцями).
В податковому обліку (книга обліку валових доходів) вказана операція відображена, але не включена до складу валових доходів Декларації з податку на прибуток підприємства за вказаний період.
За період з 01.10.2008 по 30.06.2009 ЗАТ ГЗФ «Луганська» задекларовано валові витрати у сумі 39048267 грн. Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.10.2008 по 30.06.2009 не встановлено їх заниження або завищення.
За період з 01.10.2008 по 30.06.2009 ЗАТ ГЗФ «Луганська» задекларовано амортизаційні відрахування у сумі 203468 грн. Перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань не встановлено їх заниження або завищення.
За період з 01.10.2008 по 30.06.2009 ЗАТ ГЗФ «Луганська» задекларовано податок на прибуток у сумі 88270 грн.
Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2008 по 30.06.2009 встановлено його заниження на 130718 грн., у тому числі за 4 квартал 2008 року - 130718 грн.
На порушення п.4.1 ст.4 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями стосовно «валовий доход – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах…» підприємством не включено до складу валового доходу сума у розмірі 522872 грн. за 4-й квартал 2008 року.
Відповідно до п.10.1 ст.10 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями стосовно «прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об’єкта оподаткування», перевіркою збільшено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 130718 грн. за 2008 рік.
У періоді, що перевірявся, ЗАТ ГЗФ «Луганська» не мав від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток.
У судовому засіданні представник позивача факт невключення 522872 грн. до складу валового доходу за 4-й квартал 2008 року не оскаржував, але повідомив, що таке невключення відбулося у зв’язку з тим, що за 9 місяців 2008 року валовий прибуток був завищений на суму 522826 грн. (у декларації зазначено 22970119 грн., фактично – 22447239 грн.). Саме це завищення було виявлене та виправлене при складанні повної декларації за 2008 рік.
Суд вважає ці доводи позивача необґрунтованими, оскільки вони спростовуються сукупністю доказів наявних у матеріалах справи.
Так, за даними бухгалтерського обліку (головна книга за 2008 рік) загальна сума валових доходів за 4 квартал 2008 року ЗАТ ГЗФ «Луганська» складає 6345380 грн., що підтверджується реєстром кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів по ЗАТ ГЗФ «Луганська» за період з 01.10.2008 по 31.12.2008, який підписаний керівником підприємства та головним бухгалтером (а.с.77 том 1).
З декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2008 року (а.с.57 том 1) вбачається, що сума валових доходів, задекларована підприємством за 3 квартали 2008 року по рядку 01.1 (доход від продажу товарів, робіт, послуг) складає 22970119 грн. Відповідно даних Декларації за 2008 рік (а.с.54 том 1) позивачем по рядку 01.1 задекларовано 28792627 грн., тобто до складу річного звіту включено валовий дохід за 4 квартал 2008 року у розмірі 5822508 грн.
Згідно вимог ч.2 ст.3 Закону № 996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
З викладеного вбачається, що дані бухгалтерського обліку валових доходів за 4 квартал 2008 року ЗАТ ГЗФ «Луганська» (6345380 грн.) не співпадають із включеними сумами валових доходів за 4 квартал 2008 року (5822508 грн.).
Крім того, з акта від 19.12.2008 № 149-2301/32441307 (а.с.81-91 том 1), складеного за результатами планової виїзної перевірки ЗАТ ГЗФ «Луганська» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008, вбачається, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.07.2007 по 30.09.2008 встановлено його заниження всього у сумі 3014433 грн., у тому числі за 3-й квартал 2007 року в сумі 134011 грн., за 4-й квартал 2007 року в сумі 231127 грн., за 1-й квартал 2008 року в сумі 509535 грн., за 2-й квартал 2008 року в сумі 29429 грн., за 3-й квартал 2008 року в сумі 2110331 грн.
У п.п.3.1.4 акта від 19.12.2008 № 149-2301/32441307 зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2007 по 30.09.2008 не встановлено його заниження або завищення.
Цей акт перевірки керівником та головним бухгалтером ЗАТ ГЗФ «Луганська» підписано без жодних зауважень та заперечень.
Суд також зазначає, що порядок виправлення самостійно виявлених помилок, допущених у минулих звітних періодах при розрахунку податку на прибуток, установлено Законом України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядком складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за № 271/7592.
Так, п.5.1 ст.5 цього Закону та п.2 Порядку визначено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Виправлення самостійно виявленої помилки за результатами минулих податкових періодів у поточній декларації здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників валового доходу, валових витрат і амортизаційних відрахувань у складі валового доходу по рядку 02.2 і по рядку 05.2.
У поданій позивачем декларації за 2008 рік по рядку 02.2 жодних сум не зазначено (а.с.54 том 1).
Що стосується обґрунтованості нарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 52287,2 грн., суд зазначає, що відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Пунктом 16.4 статті 16 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.
З податкового повідомлення-рішення від 17.11.2009 № 0000952301/0 та акта перевірки від 12.11.2009 № 237/2301/32441307 вбачається, що контролюючим органом донараховано суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 130718 грн., з податкового періоду, на який припадає недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу минуло 4 періоди.
Таким чином, розмір штрафу складає 10 відсотків від 130718 грн. помножений на 4 податкових періоди та дорівнює 52287,20 грн., що відповідає вимогам п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що представником відповідача у судовому засіданні, відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України, доведено правомірність своїх дій.
За таких обставин позовні вимоги закритого акціонерного товариства «ГЗФ «Луганська» не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому визнаються судом необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно ст.94. Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову особі, яка не є суб’єктом владних повноважень, сплачені нею судові витрати не повертаються.
Відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 9, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства «ГЗФ «Луганська» до державної податкової інспекції в Лутугинському районі про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення рішення відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 20 квітня 2010 року.
Суддя
Пляшкова К.О.