Категорія №2.11.3
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 квітня 2010 року Справа № 2а-392/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Пляшкової К.О.,
при секретарі – Любімовій Г.Ю.,
за участю:
представника позивача – Гусєвої Ю.В. (довіреність від 15.01.2010),
представника відповідача – старшого державного податкового інспектора юридичного
відділу Бачури О.В. (довіреність від 11.01.2010 № 2/10),
третя особа – не з’явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована науково-виробнича компанія «Електроспецмонтаж» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, третя особа – Луганська дирекція Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» про скасування рішення суб’єкта владних повноважень,
В С Т А Н О В И В:
22 січня 2010 року ТОВ «Спеціалізована науково-виробнича компанія «Електроспецмонтаж» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого зазначило наступне. 29 грудня 2009 року на адресу позивача надійшов лист від відповідача, в якому знаходився акт від 23 грудня 2009 року № 2454/15-1 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності. В акті, зокрема, вказано таке: «Перевіркою встановлено: на порушення п.п. 1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 16.4. ст. 16 Закону України від 28 грудня 1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями платником податку на прибуток (позивачем) не подана (несвоєчасно подана): 1. Декларація з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року з кінцевим строком подання – 09.11.2009».
Позивач не згоден із викладеним в акті. 29 жовтня 2009 року ТОВ «СНПК «Електроспецмонтаж» цінним листом з описом вкладення була направлена вищевказана декларація з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року. Таке право для платника податків установлено п.п. 4.1.7. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Граничний строк подання декларації – 09.11.2009.
Однак, 24 грудня 2009 року на адресу підприємства за вх. № 24/12-01 цінним листом з повідомленням надійшло запрошення від відповідача за підписом начальника Ленінської МДПІ у м. Луганську А.Є.Морозова. Вказане запрошення містило пропозицію до директора ТОВ «СНПК «Електроспецмонтаж» ОСОБА_3 з’явитися 23.12.2009 до відповідача для подання декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року та проведення невиїзної документальної перевірки стосовно неподання (несвоєчасного подання) зазначеної декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року.
25 грудня 2009 року було складене письмове пояснення за вих. № 25/12-02 на вказане запрошення. В поясненні зазначено, що декларація за 3 квартали 2009 року подана ТОВ «СНПК «Електроспецмонтаж» згідно з вимогами п.п. 4.1.7. Закону № 2181-ІІІ, а саме своєчасно – не пізніше ніж за 10 днів до спливу граничного строку подання декларації.
15 січня 2010 року підприємством було отримане податкове повідомлення-рішення від 11.01.2010 № 0000031510/0, яким позивачеві за платежем – податок на прибуток визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 170,00 грн.
Позивач просить визнати протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо складання акту від 23 грудня 2009 року № 2454/15-1 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності ТОВ «Спеціалізована науково-виробнича компанія «Електроспецмонтаж»; скасувати вказаний акт; визнати протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 11.01.2010 № 0000031510/0 ТОВ «Спеціалізована науково-виробнича компанія «Електроспецмонтаж»; скасувати вказане податкове повідомлення-рішення; зобов’язати Ленінську МДПІ у м. Луганську прийняти ТОВ «Спеціалізована науково-виробнича компанія «Електроспецмонтаж», відправлену 26 жовтня 2009 року поштовим зв’язком декларацію з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року.
Ухвалою суду від 23.01.2010 у відкритті провадження за позовом в частині вимог про скасування акту № 2454/15-1 від 23 грудня 2009 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, складеного Ленінською МДПІ у м. Луганську щодо ТОВ «СНВК «Електроспецмонтаж» відмовлено, оскільки вказана вимога не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. В іншій частині відкрито провадження по справі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, у своїх запереченнях посилається, що на адресу Ленінської МДПІ у м. Луганську від ТОВ «СНВК «Електроспецмонтаж» надійшла декларація з податку на прибуток за ІІІ кв. 2009 року. Листом від 14.12.2009 № 63390/15-1 керівника позивача запрошено до МДПІ на 23.12.2009. Вказаний лист вручено представнику позивача 15.12.2009, що підтверджується поштовим відправленням. У зв’язку з тим, що посадові особи позивача не з’явилися до МДПІ, працівниками відповідача було складено акт неявки від 23.12.2009 № 2453/15-1. 23.12.2009 фахівцями Ленінської МДПІ у м. Луганську проведена невиїзна документальна перевірка в приміщенні МДПІ платника податку на прибуток ТОВ «СНВК «Електроспецмонтаж» з питання несвоєчасності подання податкової звітності три квартали 2009 року, за результатами якої складено акт від 23.12.2009 № 2454/15-1. Вказаним актом визначено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - неподання (несвоєчасне подання) декларації з прибутку за ІІІ квартал 2009 року. Вказаний акт направлено позивачеві 23.12.2009 та вручений йому 29.12.2009. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 11.01.2010 № 00000315/0 на суму 170 грн. Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи – Луганської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» в судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений, причини неявки не повідомив.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Конституцією України передбачено обов’язок як фізичних, так і юридичних осіб сплачувати встановлені законами України податки та інші обов’язкові збори.
Згідно Закону України «Про державну податкову службу України» контроль за справлянням податків покладено на органи державної податкової служби.
Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетом та державними цільовими фондами» визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Судом установлено, що позивач - ТОВ «Спеціалізована науково-виробнича компанія «Електроспецмонтаж» у встановленому порядку зареєстрований у якості суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи.
Позивач є платником податку на прибуток та зобов’язаний надавати до органів державної податкової служби податкову звітність.
Відповідно до п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетом та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 2181) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
У п.п. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 цього Закону зазначено, що прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:
надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;
оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Згідно п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону № 2181, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.1.4 цього пункту, — протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), — до 1 квітня року, наступного за звітним.
П.п. 4.1.7. п. 4.1. ст. 4 Закону № 2181 передбачає право платника податків не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від’ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.
Відповідно до п. 11.1 ст. 11 зазначеного Закону для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.
Судом установлено, що 29.10.2009 ТОВ «СНВК «Електроспецмонтаж» на адресу Ленінської МДПІ у м. Луганську надіслало декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2009 року разом з додатками. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вказані матеріали отримані відповідачем 05.11.2010 (а.с. 19).
Суд вважає дії відповідача щодо неприйняття вказаної податкової звітності в якості податкової декларації правомірними з огляду на наступне.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 № 143 затверджено форму декларації з податку на прибуток підприємства та Порядок її складання (далі – Порядок).
Відповідно до п. 1.2. Порядку він застосовується всіма платниками податку на прибуток підприємств (далі – платники податку), крім страховиків, та банків, для яких установлюються окремі порядки складання декларацій.
Згідно п. 3.1. Порядку, декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1-К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а три (Р1-Р3) подаються виключно за рік. Додаток К1 складається з двох частин - К1/1 та К1/2. Частина К1/2 заповнюється платниками податку, які нараховують амортизаційні відрахування на суму витрат, пов'язаних із видобутком корисних копалин. У разі, якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки.
У заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємства (відповідно до установчих документів), зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса - за бажанням). В основній частині та в додатках показники відображаються на підставі норм, установлених Законом N 334 (334/94-ВР) та Законом України від 22 травня 2003 року N 889-IV (889-15) «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон N 889).
Як убачається з копії декларації з податку на прибуток підприємства, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 14), в заголовній частині декларації зазначено не повну, а скорочену назву підприємства позивача – ТОВ «СНВК «Електроспецмонтаж».
Таким чином, позивачем при складанні вказаної декларації не дотримано вимоги, визначені Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, а тому відповідач згідно положень п.п. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону № 2181 правомірно не визнав надану позивачем звітність в якості податкової декларації.
Листом від 05.11.2009 № 57891/28-521 Ленінська МДПІ у м. Луганську повідомила ТОВ «СНВК «Електроспецмонтаж», що подана підприємством податкова звітність не визнається податковим органом як податкова декларація у зв’язку з тим, що вона заповнена всупереч правилам, визначеним Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства. Позивачеві було запропоновано надати знову декларацію з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2009 року, заповнену згідно затвердженого Порядку (а.с. 37). Вказаний лист було надіслано позивачеві 05.11.2009, що підтверджується копією реєстру відправки кореспонденції (а.с. 44).
Листом відповідача від 14.12.2009 № 63390/15-1 керівника ТОВ СНВК «Електроспецмонтаж» ОСОБА_3 запрошено до Ленінської МДПІ у м. Луганську на 23.12.2009 для подання декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року та проведення невиїзної документальної перевірки стосовно неподання (несвоєчасного подання) декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року (а.с. 32).
Суд критично оцінює посилання позивача на те, що вказане запрошення було отримане лише 24.12.2009. Як убачається з матеріалів справи, лист від 14.12.2009 № 63390/15-1 був отриманий уповноваженою особою позивача ОСОБА_4 15.12.2009, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 32). Натомість позивачем не надано суду доказів щодо надходження вказаного листа на адресу підприємства 24.12.2009.
Згідно п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції серед інших функцій контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Пунктом 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.
Згідно п.п. 1.3. п. 1 цього Порядку, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання.
23.12.2009 директор ТОВ «СНВК «Електроспецмонтаж» ОСОБА_3 не з’явився до Ленінської МДПІ у м. Луганську для проведення невиїзної документальної перевірки стосовно несвоєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року не з’явився, про що представниками Ленінської МДПІ у м. Луганську було складено акт від 23.12.2009 № 2453/15-1 (а.с. 33).
23.12.2009 фахівцями Ленінської МДПІ у м. Луганську була проведена невиїзна документальна перевірка в приміщенні МДПІ платника податку на прибуток ТОВ «СНВК» «Електроспецмонтаж» з питання несвоєчасності подання податкової звітності за три квартали 2009 року, за результатами якої складено акт від 23.12.2009 № 2454/15-1 (а.с. 11).
Перевіркою встановлено, що на порушення п.п. 1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 16.4. ст. 16 Закону України від 28 грудня 1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями платником податку на прибуток (позивачем) не подана (несвоєчасно подана): 1. Декларація з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року з кінцевим строком подання – 09.11.2009.
Згідно п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181, штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.
Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
П.п. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181 визначає, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Як зазначено у ст. 17 п. 17.3 Закону № 2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку.
У п.п. 4.11. п. 4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства зазначається, що податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб’єкту господарювання.
У разі невручення поштою рекомендованого листа з одним примірником акта перевірки (у зв’язку з відсутністю суб’єкта господарювання за вказаним місцезнаходженням) податкове повідомлення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається протягом трьох робочих днів від дня повернення листа до органу державної податкової служби.
Листом від 23.12.2009 № 64676/15-1 відповідачем на адресу позивача було надіслано акт невиїзної документальної перевірки від 23.12.2009 № 2454/15-1, який був отриманий ТОВ «СНВК «Електроспецмонтаж» 29.12.2009 (а.с. 34).
11.01.2010 Ленінською МДПІ у м. Луганську було винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000031510/0, яким на підставі акта перевірки від 23.12.2009 № 2454/15-1 ТОВ «СНВК «Електроспецмонтаж» визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем – податок на прибуток, в сумі 170 грн. (а.с. 22). Листом від 14.01.2010 № 722/15-1 вказане податкове повідомлення-рішення було надіслане позивачеві (а.с. 21).
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідач при проведенні невиїзної документальної перевірки, складанні акту за її результатами та винесення податкового повідомлення-рішення діяв у межах наданих йому повноважень, з дотриманням норм чинного законодавства, порушень прав, свобод та інтересів позивача не допустив.
За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі. Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 19 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задовленні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована науково-виробнича компанія «Електроспецмонтаж» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, третя особа – Луганська дирекція Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» про скасування рішення суб’єкта владних повноважень відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено 23 квітня 2010 року.
< Текст >
Суддя
Пляшкова К.О.