Судове рішення #9336356


Категорія №2.26


  

ПОСТАНОВА

Іменем України


01 квітня 2010 року Справа № 2а-1320/10/1270


           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:                                        Пляшкової К.О.,

при секретарі:                    Любімовій Г.Ю.,

за участю представників

позивача:                              не з’явився,

відповідача:                              Шидлаускаса П.В. (довіреність № 05-223вих 10 від 09.03.2010),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом громадської організації Центру творчих ініціатив «Східна Україна» до прокуратури Луганської області про оскарження незаконної бездіяльності щодо надання запитуваної інформації, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2010 року громадська організація центру творчих ініціатив «Східна Україна» звернулася з позовом до Луганського окружного адміністративного суду, в якому зазначила, що в травні місяці 2009 року до прокуратури Луганської області було направлено інформаційний запит з проханням: надати інформацію про посадових осіб або структурний підрозділ, що займається питаннями взаємодії і інформування ЗМІ і громадськості; механізми інформування громадськості, що використовуються; чи діє офіційна веб-сторінка, якщо так - то хто із посадових осіб відповідає за наповнення сайту інформацією і на підставі якого наказу чи розпорядження; надати інформацію про те, чи отримували за період 2006-2009 pоків запити журналістів і якщо так, в якому обсязі вони були задоволені; чи введена у акредитацію журналістів і ЗМІ, якщо так, то на підставі якого наказу чи розпорядження і де з ним можна ознайомитися; чи включалися до кошторису витрати на формування громадськості про свою діяльність за період 2006-2009 pоків і, якщо так, то в якій сумі і на які потреби ці кошти були використані; чи доводилося або її посадовим особам за період 2006-2009 років звертатися до ЗМІ із заявами про спростування недостовірної інформації чи з позовами про захист честі, гідності та ділової репутації до суду, якщо так, то стосовно яких публікацій і який результат розгляду заяв чи позовів.

Позивач зазначає в позові, що з невідомих причин, йому не було надано відповіді, тому просить суд: визнати бездіяльність відповідача у наданні в встановлений законом строк запитуваної інформації незаконною; зобов'язати відповідача надати запитувану інформацію; постановити окрему ухвалу на ім’я Генеральної прокуратури України щодо незаконної бездіяльності відповідача.

Позивач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу за його відсутності (а.с.26).

Представник відповідача у судовому засіданні надав заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив, що 21.05.2009 до прокуратури Луганської області надійшов запит громадської організації Центру творчих ініціатив «Східна Україна». На запит позивача 12.06.2009 було підготовлено та направлено відповідь за вихідним номером 15-6вих-09, про що свідчить копія відповіді, а також запис у журналі вихідної кореспонденції.  

Представник відповідача зауважив, що прокуратурою Луганської області вжито всіх необхідних заходів для своєчасного підготування та надіслання відповіді на запит, тому просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на таке.

Луганська обласна громадська організація центр творчих ініціатив «Східна Україна» зареєстрована у якості юридичної особи Луганським обласним управлінням юстиції 08.09.2004, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію об'єднання громадян № 683 (а.с.5).

Згідно довідки Головного управління статистики у Луганській області № 46954,  інформацію про реєстрацію Луганської обласної громадської організації центр творчих ініціатив «Східна Україна» у якості юридичної особи внесено до Єдиного державного реєстру підприємств України (а.с.6).

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правовідносини, які склалися між сторонами врегульовано Законом України «Про інформацію», відповідно до ч.1 ст.9 якого всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Термін розгляду запиту щодо доступу до офіційних документів визначений ст.33 Закону, якою встановлено, що термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів, а задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом.

Частинами 1, 2 статті 32 Закону України «Про інформацію» визначено, що під інформаційним запитом (далі - запитом) щодо доступу до офіційних документів у цьому Законі розуміється звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами. Запит може бути індивідуальним або колективним. Він подається у письмовій формі.

Громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документу, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом.

Під запитом щодо надання письмової або усної інформації у цьому Законі розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань.

Статтею 37 вищезазначеного Закону встановлені обмеження щодо документів та інформації, що не підлягає обов'язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі: інформацію, визнану у встановленому порядку державною таємницею; конфіденційну інформацію; інформацію про оперативну і слідчу роботу органів прокуратури, МВС, СБУ, роботу органів дізнання та суду у тих випадках, коли її розголошення може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню, порушити право людини на справедливий та об'єктивний судовий розгляд її справи, створити загрозу життю або здоров'ю будь-якої особи; інформацію, що стосується особистого життя громадян; документи, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію (доповідні записки, переписка між підрозділами та інше), якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи, процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю; інформацію, що не підлягає розголошенню згідно з іншими законодавчими або нормативними актами. Установа, до якої звернуто запит, може не надавати для ознайомлення документ, якщо він містить інформацію, яка не підлягає розголошенню на підставі нормативного акта іншої державної установи, а та державна установа, яка розглядає запит, не має права вирішувати питання щодо її розсекречення; інформацію фінансових установ, підготовлену для контрольно-фінансових відомств.   

Як вбачається з матеріалів справи, громадською організацією центру творчих ініціатив «Східна Україна» 18.05.2009 направлено до прокуратури Луганської області інформаційний запит з проханням:

1) надати інформацію про посадових осіб або структурний підрозділ, що займається питаннями взаємодії і інформування ЗМІ і громадськості;   

2) надати інформацію про механізми інформування громадськості, що використовуються;   

3) надати інформацію про те, чи діє офіційна веб-сторінка, якщо так - то хто із посадових осіб відповідає за наповнення сайту інформацією і на підставі якого наказу чи розпорядження;

4) надати інформацію про те, чи отримували за період 2006-2009 pp. запити журналістів і якщо так, в якому обсязі вони були задоволені;   

5) надати інформацію про те, чи введена у акредитацію журналістів і ЗМІ, якщо так, то на підставі якого наказу чи розпорядження і де з ним можна ознайомитися;

6) надати інформацію про те, чи включалися до кошторису витрати на формування громадськості про свою діяльність за період 2006-2009 p.p. і якщо так, то в якій сумі і на які потреби ці кошти були використані;

7) надати інформацію про те, чи доводилося або її посадовим особам за період 2006-2009 рр. звертатися до ЗМІ із заявами про спростування недостовірної інформації чи з позовами про хист честі, гідності та ділової репутації до суду, якщо так, то стосовно яких публікацій і який результат розгляду заяв чи позовів.

Вказаний інформаційний запит отримано відповідачем 21.05.2009, про що свідчить відмітка на корінці поштового відправлення (а.с.7).   

Відповідь на інформаційний запит надіслана відповідачем на адресу позивача 12.06.2009 за № 15-6вих-09, що підтверджено копією відповіді та реєстраційним записом у книзі обліку вихідної кореспонденції прес-секретаря прокуратури області (а.с.16-17, 18-20).

З викладеного вбачається, що прокуратурою Луганської області вищевказану відповідь позивачу надано протягом терміну визначеного ст.33 Закону України «Про інформацію».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що представником відповідача у судовому засіданні, відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України, доведено правомірність своїх дій.

За таких обставин позовні вимоги Луганської обласної громадської організації Центру творчих ініціатив «Східна Україна» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог про постановлення окремої ухвали на ім’я Генеральної прокуратури України щодо незаконної, на думку позивача, бездіяльності відповідача, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно зі ст.166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Тобто, суд із власної ініціативи вирішує питання щодо винесення окремої ухвали відносно відповідних осіб, а тому вимоги позивача в цій частині не можуть розглядатися як позовні, тому що вони стосуються не вимог до відповідача, а пропозицій до суду першої інстанції, який розглядає адміністративну справу.

Суд вважає, що постановлення окремої ухвали не є імперативною нормою для суду, а є його правом.

Крім того, суд зазначає, що при розгляді даної адміністративної справи не знайшла свого підтвердження зазначена в позовній заяві незаконна бездіяльність відповідача, тому у суду відсутні підстави та необхідність постановлення окремої ухвали.

Згідно ст.94. Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову особі, яка не є суб’єктом владних повноважень, сплачені нею судові витрати не повертаються.

Відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

    

          У задоволенні позовних вимог громадської організації Центру творчих ініціатив «Східна Україна» до прокуратури Луганської області про оскарження незаконної бездіяльності щодо надання запитуваної інформації відмовити повністю.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано 06 квітня 2010 року.


           СуддяПляшкова К.О.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація