Категорія №2.11.17
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 березня 2010 року Справа № 2а-28083/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Пляшкової К.О.,
при секретарі Любімовій Г.Ю.,
за участю представників
позивача: Цукера І.Б. (довіреність від 10.12.2009),
відповідача: Войтенко Н.Г. (довіреність № 2/8/10 від 11.01.2010),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Старобільський завод замінника незбираного молока» до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання дій протиправними, -
ВСТАНОВИВ:
25.11.2009 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов закритого акціонерного товариства «Старобільський завод замінника незбираного молока» до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання дій відповідача щодо проведення перевірки стосовно збору за забруднення навколишнього природного середовища в частині розміщення відходів - протиправними.
У обґрунтування позовних вимог зазначено, що у серпні-вересні 2008 року відповідачем під час проведення планової виїзної перевірки, за результатами якої складено акт № 504/23-00444837 від 04.09.2008, була перевірена повнота нарахування та внесення до бюджету збору за забруднення навколишнього природного середовища та встановлені порушення нарахування та сплати збору в частині розміщення відходів.
Органи ДПІ мають право у встановленому порядку проводити перевірки стосовно збору за забруднення навколишнього природного середовища у розрізі базових факторів.
Законодавством України введені норми, що регулюють порядок проведення перевірок збору у розрізі кожного з базових факторів. Так, відповідно до абз.1 п.15 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.1999, контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору в частині розміщення відходів органи ДПІ повинні проводити разом зі спецпідрозділами Мінприроди.
Відповідач при здійсненні перевірки щодо збору, провів її самостійно, не залучив до перевірки спецпідрозділи Мінприроди.
У зв’язку з чим позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки стосовно збору за забруднення навколишнього природного середовища в частині розміщення відходів.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, надав заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив, що відповідно до п.15 Постанови КМУ від 21.07.2005 № 619 «Про затвердження Порядку координації планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових) платежів» та у відповідності з п.п.14-15 Постанови КМУ № 303, п.8.3 інструкції від 01.10.1999 № 231/539/118/219 «Про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту» (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.1999 № 711/4004) у зв’язку з проведенням планової документальної перевірки ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ» до Державної екологічної інспекції в Луганській області 10.07.2008 було направлено звернення щодо прийняття участі у проведенні планової документальної перевірки позивача за період з 01.10.2006 по 31.03.2008 з питання дотримання лімітів скидання та розміщення відходів, повноти обсягів використання водних ресурсів та інших питань, які впливають на величну нарахування та сплати податків та зборів.
Також позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, передбачений ст.99 КАС України. Згідно ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
У зв’язку з чим представник відповідача просив відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову на підставі ст.ст.99, 100 КАС України.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд приходить до такого.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 18.07.2008 № 332, від 15.08.2008 № 395, від 18.08.2008 № 408, від 20.08.2008 № 409 (а.с.34, 39, 40) фахівцями Старобільської МДПІ проведено виїзну планову перевірку ЗАТ «Старобільський завод замінника незбираного молока» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 31.03.2008, за результатами якої складено акт № 504/23-004444837 від 04.09.2008 (а.с.6-13).
У висновку акта перевірки зазначено, що перевіркою встановлені порушення, зокрема, ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264 (із змінами та доповненнями), п.4, п.8 Порядку встановлення нормативів збору, затвердженого Постановою КМУ від 01.03.1999 № 303 (із змінами та доповненнями), п.п.3.1 п.3, п.п.5.5 п.5, п.п.6.4 п.6 Інструкції про порядок нарахування та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом ДПА України від 19.07.1999 № 162/379 із змінами та доповненнями, стосовно не включення до об’єкту обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища обсягів відходів – відпрацьованого акумулятора, відпрацьованих термометрів не вірно враховано корегуючий коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів, наведено в таблиці 2.5 додатка 2 до Порядку, в результаті чого перевіреним підприємством було занижено величину податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за перевірений період у розмірі 22029,91 грн., у тому числі по періодам: 4 квартал 2006 року – 2247,25 грн., 3 квартал 2007 року – 19782,66 грн.
Копію ату перевірки разом з додатками 04.09.2008 направлено на адресу позивача, що підтверджується копією опису вкладення у листі Старобільської МДПІ та копією фіскального чеку, а також корінцем поштового відправлення з відміткою про отримання позивачем відправлення 09.09.2008 (а.с.32, 33).
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог позивача, а також заперечень відповідача суд враховує таке.
Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Законом України «Про державну податкову службу України» визначено, що контроль за справлянням податків покладено на органи державної податкової служби.
Згідно Закону України «Про систему оподаткування» до складу податків у числі інших також входить і збір за забруднення навколишнього природного середовища, контроль за правильністю та своєчасністю справляння всіх видів податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється державними податковим органами в межах повноважень, визначених законом, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.
Відповідно до п.1 ст.11 вищезазначеного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Спеціальним законом, який визначає поняття збору за забруднення навколишнього природного середовища є Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища від 25.06.1991 № 1264 (із змінами та доповненнями).
У ч.1 ст.44 цього Закону зазначено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (обчислюється пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів, а також для експлуатуючої організації ядерних установок атомних електростанцій - на основі показників виробництва електричної енергії за певний період, для інших суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, - пропорційно активності радіоактивних матеріалів, та стягується одночасно з їх придбанням) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками (обчислюється пропорційно терміну зберігання радіоактивних відходів понад встановлений строк з урахуванням їх обсягу та активності).
Відповідно до ч.3 ст.44 цього Закону Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Наказом Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303 (із змінами та доповненнями), визначено єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також його стягнення.
Відповідно до п.15 вказаного Порядку контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами державної податкової служби, які згідно з планом перевірок залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та спеціальних підрозділів Мінприроди для перевірки правильності визначення платниками збору фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач звертався із відповідним листом до Державної екологічної інспекції в Луганській області, якою було повідомлено, що перевірка вимог природоохоронного законодавства України ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ» відбулася 13.02.2008, в зв’язку з чим, фахівці екологічної інспекції не будуть приймати участь у проведенні планової перевірки Старобільської МДПІ (а.с.29).
Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що Старобільською МДПІ у Луганській області у порушення вимог п.15 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Наказом Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303 (із змінами та доповненнями), проведено виїзну планову перевірку ЗАТ «Старобільський завод замінника незбираного молока» з питання перевірки правильності розміщення відходів за відсутності спеціальних підрозділів Мінприроди.
Однак, представник відповідача у судовому засіданні наполягав на відмові позивачу у задоволенні адміністративного позову у зв’язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст.99 КАС України.
Так, ст.99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, акт № 504/23-004444837 про результати виїзної планової перевірки ЗАТ «Старобільський завод замінника незбираного молока» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 31.03.2008 складено 04.09.2008 (а.с.6).
Зазначений акт перевірки позивачем отримано 09.09.2008, про що свідчить відмітка на корінці поштового відправлення (а.с.32) та лист начальника центру поштового зв’язку № 7 від 17.02.2010 (а.с.31), у якому зазначено, що рекомендований лист № 00065759 на ім’я ЗАТ «Старобільський завод замінника незбираного молока» вручено 09.09.2008 уповноваженому Ткаченко.
Отже з викладеного вбачається, що позивач дізнався про порушення своїх прав саме 09.09.2008.
Оглядом 1 аркушу адміністративного позову ЗАТ «Старобільський завод замінника незбираного молока» встановлено, що він надійшов до канцелярії Луганського окружного адміністративного суду 25.11.2009 (а.с.2), тобто, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду з пропуском річного строку, встановленого КАС України.
Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та обґрунтування поважності причин його пропуску позивачем до суду не надано.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Врахувавши той факт, що відповідач наполягає на застосуванні строків звернення до суду з адміністративним позовом як на підставу відмови у задоволенні адміністративного позову, суд дійшов висновку про необхідність відмови позивачу у задоволенні адміністративного позову за пропуском строку звернення до адміністративного суду.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 03.03.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 09.03.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 18, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства "Старобільський завод замінника незбираного молока" до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання дій протиправними - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 09 березня 2010 року.
Суддя
Пляшкова К.О.