Категорія 2.33
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі
"21" квітня 2010 р.№ 2а-2968/10/1270
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І.,
перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1
до міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації»,
треті особі – ОСОБА_2, приватне підприємство «Техімекс-Груп» та
Луганська обласна дирекція публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»,
про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
20 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до міського комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації”, треті особі – ОСОБА_2, приватне підприємство «Техімекс-Груп» та Луганська обласна дирекція публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в якому просить визнати незаконними дії міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» щодо відмови у проведені технічної інвентаризацій та у проведені державної реєстрації, скасувати реєстрацію будівлі – недобудованого складу, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонная, буд. 99-В, за ОСОБА_2 та за приватним підприємством «Техімекс-Груп», скасувати реєстрацію договору іпотеки будівлі – недобудованого складу, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонная, буд. 99-В, між приватним підприємством «Техімекс-Груп» та Луганською обласною дирекцією публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та зобов`язати міське комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» провести технічну інвентаризацію будівлі - недобудованого складу, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонная, буд. 99-В, та зареєструвати його за ОСОБА_1.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він, згідно договору купівлі продажу будівлі - недобудованого складу, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонная, буд. 99-В, посвідченого нотаріусом 29 жовтня 2005 року та зареєстрованого у реєстрі за № 4321, є власником вказаної будівлі. На підставі відмови МКП «Бюро технічної інвентаризації» у проведені технічної інвентаризації та державної реєстрації від 08 квітня 2010 року № 15/43-657 позивачу стало відомо, що за рішенням Ленінського суду по адміністративній справі № 2а-708/07 від 23.08.2007 була проведена реєстрація за ОСОБА_2, а потім за приватним підприємством «Техімекс-Груп». Зміна власника відбулася на підставі рішення третейського суду при асоціації «Лойєр-Консалтинг-Груп». Позивач, як власник будівлі, не був залучений до розгляду третейської справи та не підписував третейську угоду від 13.03.2006 по справі № 50/01-2006.
Розглянувши зазначену позовну заяву, суддя встановив, що дану заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства і у відкритті провадження відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України слід відмовити з огляду на таке.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб’єкт владних повноважень» відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Згідно із Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України») та наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 17 лютого 2010 року № 324/5 «Про впорядкування відносин щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно») до створення єдиної системи органів державної реєстрації прав та формування Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
З викладеного вбачається, що відповідачу на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов’язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, у зв’язку з чим бюро технічної інвентаризації в розумінні пункту 7 статті 3 КАС України є суб’єктом владних повноважень.
Тобто, суд робить висновок, що спір за загальними ознаками підпадає під поняття адміністративної справи, що міститься у статті 3 КАС України.
Разом з тим, суд прийшов до висновку, що вирішення вказаного адміністративного спору неможливе без з’ясування питань, якими обґрунтовуються оскаржувані дії суб’єкта владних повноважень, а саме без з’ясування законності підстав набуття права власності на об’єкт нерухомості, щодо якого ці дії вчинено, та без прийняття остаточного судового рішення, в якому буде розв’язано конкуренцію підстав виникнення права власності різних осіб на спірне майно. Таким чином, в основі даного спору лежить спір про право власності, який відповідно до статті 17 КАС України не належить вирішувати в порядку адміністративного судочинства, оскільки такі спори не належать до публічно-правових, якими обмежується адміністративна юрисдикція (зазначену правову позицію висловлено Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 14 квітня 2009 року за результатами перегляду за винятковими обставинами справи за позовом повного товариства «Керамік» до комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації», треті особи – товариство з обмеженою відповідальністю «Кам’янський цегельний комбінат», товариство з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод імені М.Г. Миндру», про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації права власності на нерухоме майно, зобов’язання здійснити державну реєстрацію права власності на об’єкт нерухомості та зобов’язання скасувати державну реєстрацію права власності іншої особи на спірний об’єкт нерухомого майна).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 звернувся з вимогою про скасування державної реєстрації будівлі – недобудованого складу, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонная, буд. 99-В за третіми особами та вимогою про зобов`язання провести інвентаризацію та зареєструвати будівлю за позивачем, тобто, з позовної заяви вбачається існування конкуренції підстав виникнення права власності у різних осіб приватного права, що претендують на спірне майно.
Таким чином, в основі даного спору лежить спір про право власності, який відповідно до статті 17 КАС України не належить вирішувати в порядку адміністративного судочинства, а тому суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 109. ст. ст. 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», треті особі – ОСОБА_2, приватне підприємство «Техімекс-Груп» та Луганська обласна дирекція публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії у зв’язку з тим, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Копію даної ухвали разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати ОСОБА_1.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Чернявська Т.І.