Категорія №2.33
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2010 року Справа № 2а-1394/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Ципко О.В.
при секретарях – Лемба А.В., Лященко М.С.,
за участю представників:
від позивача: Лупанова П.В. (довіреність від 05.01.2010 р.),
від відповідача: Шапарь І.П. (довіреність № 10/122-480 від 02.03.2010 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Водоканал» до територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області про скасування постанови № 15-12/104-3 від 17.08.2009 р. про застосування економічних санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
23 лютого 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов від комунального підприємства «Водоканал» до територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області, в якому позивач зазначив, що накладення на підприємство економічних санкцій вважає необгрутованим. Так, існуюча тарифна політика не дозволяє підприємству проводити модернізацію та реконструкцію наявного обладнання, тому не може виконувати необхідний комплекс робіт щодо зниження втрат паливно-енергетичних ресурсів. Перевитрачена електроенергія була у 2008 році, однак відповідачем розрахунок нераціональних перевитрат електроенергії був зроблений за тарифами 2009 року, який існував на момент перевірки. Обмеження щодо втрати води з розрахунку 300 куб. м. на 1000 куб. м. встановлено до товарної води, але відповідачем розрахунок перевищення втрат води був зроблений відповідно до всієї поданої у мережу води, у тому числі і не товарну. У зв’язку з чим, позивач вважає, що при розрахунку втрат товарної води необхідно рахувати:
2051 тис. куб. м. – (2051 тис. куб. м. х 9,965%)=1 846,62 куб. м.
Втрати електроенергії за рахунок перебільшення фактичних витрат товарної води над нормативними при її транспортуванні склали:
(1846,62 тис. куб. м. – 1390,4 тис. куб. м.) х 3470,5 кВтг= 1 583 311,51 кВтг/рік.
Відповідно до довідки про середню вартість електроенергії у 2008 році, вона склала 0,5834 грн./кВт. Тому, вартість нераціональних перевитрат електроенергії повинна складати:
1583311,51 кВт/рік х 0,5834 грн. = 923 703,93 грн., а розмір енергетичного збору: 923703,93 х 2 = 1 847 407,86 грн.
У зв’язку з чим, позивач просив скасування постанову територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області № 15-12/104-3 від 17.08.2009 р. про застосування до нього економічних санкцій у розмірі 3 219 851,84 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні дав пояснення, в яких вказав, що постанова № 15-12/104-3 від 17.08.2009 р. про застосування економічних санкцій винесена відповідно діючого законодавства. Посилання позивача на неправомірно застосований тариф по електроенергії – 0,701 грн. за 1 кВт год. є необґрунтованим, оскільки, згідно Довідки 3 в інспекцію з енергозбереження, даний тариф інспекторами був отриманий під час проведення перевірки від позивача за підписом керівника підприємства, а саме у графі 1 вказано тариф без ПДВ 0,5842 за 1 кВт.
0,5842 х 20% = 0,11684 грн.
0,5842 х 0,11684 = 0,70104 грн. = 0,701 грн. за 1 кВт год. с ПДВ.
Також, представник відповідача не погоджувався з посиланнями позивача на те, що при розрахунках перевитрат електроенергії за рахунок перевищення поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води затвердженими 01.01.2006 року був застосований норматив 29,965 % для товарної води, тому що згідно Довідки 10 в інспекцію з енергозбереження «Обсяг випуску товарної продукції» за три останні роки та з початку 2009 року на час перевірки вказується: у графі 2 «Подача води» - 4640,4 тис.м?, а в графі 3 «Реалізовано води» - 2588,9 тис.м?. 4640,4 – 2588,9 = 2051,5 тис.м? або 2051 тис.м? згідно довідки – товарної води, що і було застосовано для нарахування підвищеної плати.
Таким чином, представник відповідача просив суд в задоволені позову комунальному підприємству «Водоканал» відмовити в повному обсязі.
Суд заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про наступне.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 17 КАС України спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносяться до компетенції адміністративних судів.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач - комунальне підприємство «Водоканал» зареєстровано виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області від 21.06.2002 року за № 1 387 120 0000 000463. (а.с.37) та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств України, що підтверджується довідкою № 24 Головного управління статистики у Луганській області. (а.с.38).
Структурною одиницею Урядового органу державного управління Державної інспекції з енергозбереження є територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області.
Судом встановлено, що 13 липня 2009 року під час проведення планової перевірки використання паливно - енергетичних ресурсів підприємством водопровідно-каналізаційного господарства, а саме: комунальним підприємством «Водоканал» встановлені порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, які зафіксовані в акті планової перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів № 15-12/104 від 13.07.2009 р. (а.с.10-29). Разом з актом комплексної перевірки стану виконання паливно-енергетичних ресурсів складено припис 31.01.2006р., виконання якого є обов'язковим.(а.с.70-71).
На підставі акту перевірки № 15-12/104 від 13.07.2009 р. територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області було прийнято постанову від 17.08.2009р. №15-12/104-3 про застосування до позивача санкцій у вигляді підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів, тобто відповідачем застосовано подвійну плату у сумі 3219851,84 грн. за виявлення перевитрат паливно - енергетичних ресурсів (а.с.7-9). Вищевказані акт, припис та постанова були підписані директором комунального підприємства «Водоканал» без заперечень.
Дані правовідносини регулюються Законом України «Про енергозбереження» та постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1993р № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві».
Відповідно до пункту «е» ст.11 Закону України «Про енергозбереження» плата у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів введена за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів залежно від їх перевитрат.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1993р № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» на Державну інспекцію з енергозбереження покладено функції державного контролю за раціональним і ефективним використанням газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами.
Вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.
Розділом 11 Додатку до вказаної постанови за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання сплачується підвищена плата.
Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.
У акті територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області № 15-12/104 від 13.07.2009 р. вказано, що за результатами перевірки позивача встановлено нераціональні втрати паливно-енергетичних ресурсів: електроенергії із-за недотримання технологічної дисципліни, а саме - відхилення коефіцієнта потужності системи електропостачання від величини нормативного (граничного) – 255515,9 кВтг/рік склали на суму 207274,5 грн.; - перевищення поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води – 2296613, кВтг/рік на суму 1607121,22 грн.; - перевищення загально виробничих норм питомих витрат – 7618096,8 кВтг на суму 5340285,85 грн. У зв’язку з чим до комунального підприємства «Водоканал» були застосовані економічні санкції у вигляді підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що постанова територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області № 15-12/104-3 від 17.08.2009 р. відповідає вимогам чинного законодавства і є обґрунтованою.
Суд вважає, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, діяв у межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому його рішення цілком законне.
Питання про стягнення судових витрат не вирішується, оскількі рішення винесено не на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 17, 71, 94, 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні позовних вимог комунального підприємства «Водоканал» до територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області про скасування постанови № 15-12/104-3 від 17.08.2009 р. про застосування економічних санкцій за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 05.05.2010 року.
Суддя
Ципко О.В.