ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2010 рокуСправа № 2а-945/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
при секретарі судового засідання – Шергіній Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Ківерцівська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася в суд із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 25 239,21 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідно до статей 4, 9 Закону України «Про систему оподаткування» відповідач зобов’язаний сплачувати податки і збори у встановлені законом терміни. Станом на 22 березня 2010 року за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку на додану вартість на суму 25 239,21 грн. Відповідач добровільно заборгованість по податках не погасив, а тому Ківерцівська міжрайонна державна податкова інспекція просить стягнути з підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу.
Представник позивача подав клопотання від 28 квітня 2010 року про розгляд справи у його відсутності.
В судові засідання 12 квітня 2010 року та 29 квітня 2010 року відповідач не з’явився, пояснення на позовну заяву не подав, про причини неприбуття в судові засідання суду не повідомив, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання належним чином був повідомлений, про що свідчить реєстр на відправлення простої кореспонденції.
Ігнорування вимог суду і неодноразова не явка відповідача в судове засідання без поважних причин, суд розцінює такі дії як зумисне затягування судового процесу, що в даному випадку є порушення приписів статей 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно обов’язку сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.
ОСОБА_1, як суб’єкт підприємницької діяльності зареєстрований у Ківерцівській районній державній адміністрації 14 липня 2005 року. Згідно довідки №1581 від 15 липня 2005 року підприємець ОСОБА_1 взятий на податковий облік 15 липня 2005 року за № 1581.
Зворотній бік облікової картки платника, розрахунки податкового боргу, уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань від 23 березня 2009 року № 4035, № 4039, № 4037, та податкові повідомлення-рішення від 30 березня 2009 року за №0002031701/0, від 15 травня 2009 року №0002961701/0, від 26 серпня 2009 року №0013791701/0 свідчать про наявність у відповідача 25 239,21 грн. податкового боргу.
Ківерцівською міжрайонною державною податковою інспекцією вчинялись дії щодо погашення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкового боргу шляхом направлення першої та другої податкових вимог, однак вони залишилися без виконання.
За правилами пунктів 1, 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов’язок юридичної особи (в даному випадку суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи) щодо сплати податків припиняється їх сплатою. Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав. Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового зобов’язання, не призвели до його погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог в сумі 25 239,21 грн.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в доход держави 25 239,21 грн. (двадцять п’ять тисяч двісті тридцять дев’ять гривень 21 коп.) податкового боргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текс якої буде виготовлено 5 травня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Я. Ксензюк