ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2010 р. Справа № 2-а-1075/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю:
перекладача: ОСОБА_1
представника позивача : Кудрі В.В., що діє на підставі доручення від 11.05.2010 року
відповідача : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області
до: громадянина Узбекистану ОСОБА_2
про: примусове видворення
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області до громадянина Узбекистану ОСОБА_2 про примусове видворення.
Позов мотивовано тим, що гр. Узбекистану ОСОБА_2 перебуває на території України на нелегальному становищі, ухиляється від добровільного виїзду з території України.
Ухвалою суду від 18.03.2010 року провадження у справі відкрито.
В ході судового засідання представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на докази та обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні вимоги позову визнав та не заперечував проти їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 112, ст. 136 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Громадянин Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув на територію Україну 24.01.2010 року. При перетині державного кордону в міграційній картці вказав приватну мету приїзду, однак по приїзді займався торгівлею на ринках міста Вінниці. Відповідного дозволу центру зайнятості на працевлаштування в Україні не отримував.
За порушення правил торгівлі на ринках вищевказаного громадянина Узбекистану було затримано та начальником СГІРФО Замостянського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області прийнято рішення про скорочення терміну перебування його на території України до 26.01.2010 року.
Однак самостійно відповідач територію України не покинув, перейшов на нелегальне становище, існує за рахунок тимчасових заробітків, постійного місця проживання не має, приймаюча сторона відсутня. Мету свого перебування на території України пояснити не може, окрім швидких заробітків. Таким чином, було встановлено, що відсутні законні підстави для подальшого його перебування на території України.
Враховуючи вищевикладене, на підставі положень статті 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" начальником Замостянського РВ ВМУ ГУМВС України в області було прийнято рішення від 27.01.2010 року про видворення в добровільному порядку з території України гр. Узбекистану ОСОБА_2 із забороною подальшого його в"їзду строком на 6 місяців та обмежено строк його перебування на території України до 28.02.2010 року.
Проте, відповідач у визначений термін територію України не залишив, ухиляється від добровільного виїзду з України, продовжує злісно порушувати положення ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 04.02.1994 року. На даний час перебуває на нелегальному становищі, причину свого перебування на території України пояснити не може, власне житло відсутнє. Приймаючої сторони немає. Дані обставини стали причиною звернення позивача до суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Згідно з ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд, згідно зі ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Як вбачається з пояснень відповідача, він не заперечує проти задоволення позову.
Враховуючи, що такі дії відповідача не суперечать закону, не порушують права, свободи та інтереси інших осіб, а також те, що викладені позивачем факти стверджуються матеріалами справи, визнання адміністративного позову відповідачем, згідно положень ч.4 ст.51 КАС України, підлягає прийняттю судом.
В зв'язку з викладеним, з урахуванням положень ч.3 ст.136, ч.3 ст.112 КАС України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 50, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Примусово видворити з України громадянина Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 17.05.10
Суддя./підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Копія вірна:
Суддя:
Секретар:
12.05.2010