СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2021 р.                                                                           Справа № 922/3166/20  

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя                  Лакіза В.В., суддя  Мартюхіна Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,  

представників сторін:

позивача - Ворожбянов А.М. (в порядку самопредставництва), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, посвідчення №1808,

відповідача - Крючко О.В. на підставі довіреності від 02.04.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ №00226 від 30.05.2018,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№513 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2021, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Новіковою Н.А., час проголошення рішення - не зазначено, дата складання повного тексту рішення - 25.01.2021, у справі №922/3166/20

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко", м. Харків,

про розірвання договору оренди землі, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Концерн АВЕК та Ко”,  в якому просить:

- розірвати договір оренди землі, укладений 29.12.2003 між Харківською міською радою та Приватним акціонерним товариством “Концерн АВЕК та Ко”, зареєстрований у Харківському регіональному центрі Державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 16.01.2004 №6608/04 на користування земельною ділянкою площею 0, 7199га по вул. Олени Стасової, 17 з кадастровим номером 6310136600:07:045:0001;

- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 0, 7199га (кадастровий номер 6310136600:07:045:0001) по вул. Олени Стасової, 17 (сучасна назва вул. Раєвської) у м. Харкові, яка використовується Приватним акціонерним товариством “Концерн АВЕК та Ко” шляхом демонтажу споруд торгівельного призначення, які розташовані на вказаній земельній ділянці;

- зобов`язати ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” повернути територіальній громаді                 м. Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 0, 7199га (кадастровий номер 6310136600:07:045:0001) по вул. Олени Стасової, 17 (нинішня назва вул. Раєвської) у м. Харкові до земель запасу міста з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем приписів статей 1, 13,   24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі"   та умов договору оренди землі від 29.12.2003, укладеного між Харківською міською радою та ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко", а саме: встановлено факт самовільного будівництва торговельних павільйонів, які цілком або частково розташовані на земельній ділянці по вул. Олени Стасової (ниняшня назва вул. Раєвської) у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:07:045:0001), у зв`язку з чим, позивач вважає, що земельна ділянка використовується з порушенням вимог земельного законодавства, а договір підлягає розірванню.

Посилаючись на положення статей 321, 391 Цивільного кодексу України, статей 125, 152, 158 Земельного кодексу України, позивач вказує, що розміщення на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:07:045:0001 площею 0, 7199га торговельних павільйонів здійснено з порушенням норм земельного законодавства, а також умов договору оренди, що, на думку позивача, є підставою для демонтажу таких споруд.

Крім того, позивач зазначає, що у відповідності до умов договору оренди, орендар повинен повернути земельну ділянку Харківській міській раді у такому стані, в якому її було отримано.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.01.2021 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що в даному випадку має місце порушення умов договору оренди земельної ділянки, що є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку. Водночас, відповідачем заявлено про застосування позовної давності.

Установивши відсутність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання оспорюваного договору оренди, судом також зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і повернення територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 0, 7199га (кадастровий номер 6310136600:07:045:0001) по вул. Олени Стасової (нинішня назва вул. Раєвської) у               м. Харкові до земель запасу міста з приведенням її у придатний для подальшого використання стан на підставі оспорюваного договору, як похідних вимог.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Харківська міська рада звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю; судові витрати просить покласти на відповідача.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оскільки відповідачем було порушено умови оспорюваного договору оренди з підстави самовільної забудови земельної ділянки, що є триваючим порушенням, яке продовжило існувати до дати звернення з позовною заявою до суду у даній справі, позивач не пропустив строк позовної давності.

Апелянт вважає також безпідставним застосування судом першої інстанції приписів статті 267 Цивільного кодексу України щодо посилання на обов`язки міської ради контролювати виконання договору та, як наслідок, дотримання його умов, в обґрунтування висновку про те, що міська рада могла дізнатись про порушення свого права ще до проведення Інспекцією перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2021 у справі №922/3166/20; встановлено відповідачу строк до 01.03.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 01.03.2021 для подання до суду заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 16.03.2021 о 10:45год.

01.03.2021 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2625), зазначає, що з 18.04.2017 позивач був обізнаний про наявність на спірній земельній ділянці зазначених нежитлових будівель, а з позовом звернувся лише 29.09.2020. Як вказує відповідач, міська рада має повноваження здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням земель, і відсутність встановленої законом періодичності здійснення контрольних заходів не тільки не є перешкодою для позивача в реалізації своїх повноважень, але навпаки сприяє його можливості в будь-який час здійснити контроль за додержанням земельного законодавства та дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідач також вважає, що знаходження спірної земельної ділянки у володінні відповідача у цій справі виключає можливість пред`явлення позивачем негаторного позову про демонтаж споруд.

З огляду на викладене, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2021 у справі №922/3166/20 – без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 16.03.2021 представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечує.

Після заслуховування учасників судового процесу оголошено про перерву у судовому засіданні до 10:15год. 06.04.2021.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2021, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бородіної Л.І., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

О 10:46год. 06.04.2021 судове засідання розпочато спочатку; представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечує.

У зв`язку зі зміною складу колегії суддів у судовому засіданні оголошено про перерву до 15:00год. 08.04.2021.

О 15:10год. 08.04.2021 судове засідання продовжено; після перерви у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 08.04.2021 представник апелянта просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2021 у справі №922/3166/20 – без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представники сторін висловили свої доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, і доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції, між Харківською міською радою та АТ “Концерн АВЕК та Ко” був укладений договір оренди земельної ділянки від 29.12.2003, зареєстрований у Харківському регіональному центрі Державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 16.01.2004 № 6608/04 (т.1 а.с.35-37) (надалі – Договір оренди).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.09.2020 №225533041 (т.1 а.с.38-39), на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:07:045:0001 площею                           0, 7199га по вул. Олени Стасової, 17 у м. Харкові з 23.06.2014 зареєстроване право оренди за ПАТ “Концерн АВЕК та Ко” на підставі договору оренди землі, зареєстрованого 16.01.2004 №6608/04.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.09.2020 №225533779 (т.1 а.с.40-42), право власності на нежитлову будівлю літ. “А-2” площею 1 324, 8кв.м по вул. Олени Стасової, 17 у м. Харкові з 15.02.2013 зареєстроване за ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” на підставі свідоцтва про право власності від 15.02.2013.

Відповідно до пункту 1.2. Договору оренди, земельна ділянка надається в оренду строком до 24.09.2028 року для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки з боксами та адміністративно-побутовими приміщеннями.

Згідно з пунктом 2.1 Договору оренди, плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі 6 851, 05грн  на рахунок відділення Державного казначейства у м. Харкові №33213812800002, банк Управління Державного Казначейства у Харківській області, МФО 851011, код ЗКПО 24134490, код платежу 13050200;01 не пізніше п`ятнадцятого числа наступного місяця.          

Відповідно до пункту 3.1.2 Договору оренди, орендодавець має право, зокрема, припиняти дію договору в разі порушення орендарем Земельного кодексу України, інших нормативних актів, відносно землі, а також умов цього договору на підставах і в порядку, передбачених законодавством.

Підпунктом б) пункту 3.2.1. Договору оренди передбачено, що орендар має право за попередньою письмовою згодою орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Згідно пункту 3.2.2 Договору оренди, орендар зобов`язаний дотримуватися правил добросусідства; виконувати обов`язки, передбачені Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями 4.2, 4.4 Договору оренди визначено, що договір оренди землі припиняється у разі: а) закінчення терміну, на який було укладено договір;                                    б) розірвання договору у встановленому порядку;  в) одержання орендарем земельної ділянки у власність у порядку, передбаченому Земельним кодексом України; г) примусового вилучення земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, передбаченому законодавством України; д) ліквідації юридичної особи орендаря (чи смерті фізичної особи).

Договір може бути розірвано: а) за взаємною згодою сторін; б) за несвоєчасну сплату орендної плати, при простроченні її та пені більше ніж за 3 місяці.

На вимогу однієї зі сторін, Договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання стороною обов`язків, передбачених цим договором та законодавством України; у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом та іншими законами України.

Договір оренди земельної ділянки набирає чинності після підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації (пункт 7.8. Договору оренди).

Відповідно до акта приймання-передачі земельної ділянки, орендарю передано земельну ділянку в оренду строком до 24.09.2028 площею 0, 7199га для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки з боксами та адміністративно-побутовими приміщеннями.

Відповідно до листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 09.07.2020 №1025/0/250-20 (т.1 а.с.43-44), Інспекцією протягом 2017-2020 років були проведені позапланові перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: “Об`єкт будівництва по вул. Раєвської, 17 у м. Харкові, кадастровий номер 6310136600:07:045:0001”.

Під час проведення позапланової перевірки у травні 2017 року, за результатами якого складено акт від 24.05.2017 №416-А, встановлено факт самовільного будівництва дев`яти нежитлових будівель, які цілком або частково розташовані на земельній ділянці по вул. Раєвської, 17 у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:07:045:0001).

Згідно наявного в матеріалах справи акту Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 24.05.2017 №416-А, перевіркою з виїздом на місце сумісно з представником КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” (далі - БТІ) та інженером експертом ТОВ “ТАНКРІАБУД” встановлено, що на земельній ділянці - кадастровий номер 6310136600:07:045:0001, яка надана в оренду АТ “Концерн АВЕК та Ко” площею 0, 7199га, розташовано дев`ять торговельних павільйонів, на які відсутні відомості про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, та нежитлова будівля літ. “А-2”. На момент перевірки будівельні роботи не проводились. Встановити чи спростувати факт експлуатації вищевказаних нежитлових будівель не вдалося за можливе. Під час перевірки представниками БТІ виконано заміри вищевказаних нежитлових будівель поданих до обстеження по зовнішньому виміру. Загальна площа забудови торгівельних павільйонів, які цілком або частково знаходяться на земельній ділянці яка надана в оренду АТ “Концерн АВЕК та Ко”, площею 0, 7199га (кадастровий № 6310136600:07:045:0001), орієнтовно складає 1879, 6кв.м; площа забудови нежитлової будівлі літ. “А-2” складає орієнтовно 822, 4кв.м.

Згідно висновку про ступень капітальності нежитлових будівель - торгівельні павільйони, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Раєвської, 17 (колишня вул. Олени Стасової, 17) (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:07:045:0001), виконаного ТОВ “ТАНКРІАБУД” встановлено, що за формальними ознаками конструктивних рішень, конструкцій та матеріалів на підставі принципу суперпозицій обстежувані споруди торгівельного павільйону відносяться до ІІІ-ої групи будівель - капітальні, з терміном гарантійної експлуатації до 125 років.

У ході перевірки представниками ПАТ “Концерн “АВЕК та Ко” не представлено документ, що засвідчує право на виконання будівельних робіт чи документ, що засвідчує прийняття дев`яти нежитлових будівель - торговельних павільйонів або їх частин розташованих на земельній ділянці по вул. Раєвської. 17 у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:07:045:0001) до експлуатації.

Таким чином, вищезазначені дев`ять нежитлових будівель, які цілком або частково розташовані на земельній ділянці по вул. Раєвської, 17 у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:07:045:0001) - самовільно побудовані, що є порушенням пункту 3 частини 1 статті 34, частини 1 статті 37 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та абзацу 4 пункту 5 Порядку виконання підготовних та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 та частин 2, 3 статті 11 Закону України “Про архітектурну діяльність”.

Інспекцією видано ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.05.2017 №416-Пр строком до 24.08.2017.

Під час проведення позапланової перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.05.2017 №416-Пр на вищевказаному об`єкті встановлено факт його невиконання (акт від 25.10.2017 № 796/871-А).

За виявлене порушення містобудівного законодавства ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” притягнуто до відповідальності та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.10.2017 №796/871-Пр строком до 25.12.2017.

Під час проведення позапланової перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.10.2017 № 796/871-Пр на вищевказаному об`єкті встановлено факт його невиконання (акт від 15.03.2019 №149-А).

За виявлене порушення містобудівного законодавства ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” притягнуто до відповідальності та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.03.2019 № 149-Пр-У строком до 15.05.2019.

Під час проведення позапланової перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.03.2019 № 149-Пр на вказаному вище об`єкті встановлено факт його невиконання (акт від 07.06.2019 №405-А).

За виявлене порушення містобудівного законодавства ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” притягнуто до відповідальності.

Актом обстеженням земельної ділянки від 03.09.2020, складеним головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель Департаменту територіального контролю Харківської міської роботи, встановлено, що на земельній ділянці площею 0, 7199га по вул. Раєвської (колишня назва вул. Олени Стасової) у м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:07:045:0001 розташована нежитлова будівля літ. "А-2" та споруди торгівельного призначення (т.1 а.с.71).

В акті також зазначено, що під час обстеження земельної ділянки здійснювалась фотозйомка; план-схема обстеження земельної ділянки додається.

Посилаючись на вказані обставини, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом про розірвання договору оренди землі, укладеного 29.12.2003 між Харківською міською радою та акціонерним товариством “Концерн АВЕК та Ко”; усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 0,7199 га (кадастровий номер 6310136600:07:045:0001) по вул. Олени Стасової, 17 (нинішня назва вул. Раєвської) у м. Харкові, яка використовується Приватним акціонерним товариством “Концерн АВЕК та Ко” шляхом демонтажу споруд торгівельного призначення, які розташовані на вказаній земельній ділянці; зобов`язання ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 0, 7199га по вул. Олени Стасової, 17 (нинішня назва вул. Раєвської) у                 м. Харкові до земель запасу міста з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Судом першої інстанції також встановлено, що у матеріалах справи міститься акт №311/341-А від 18.04.2017, який складений головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Жуваком Євгеном Костянтиновичем, із залученням інженерів КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” Кроленка Ігоря Геннадійовича та ОСОБА_1 , інженера-експерта ТОВ “ТАНКРІАБУД” Кулакова Олександра Юрійовича, згідно якого, перевіркою з виїздом на місце сумісно з представником КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” (далі - БТІ) та інженером-експертом ТОВ “ТАНКРІАБУД” встановлено, що на земельній ділянці - кадастровий номер 6310136600:07:045:0001, яка надана в оренду АТ “Концерн АВЕК та Ко”, площею            0, 7199га, розташовано чотирнадцять торговельних павільйонів, на які відсутні відомості про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, та нежитлова будівля літ. “А-2”.

Апеляційним господарським судом встановлено, що рішенням Харківської міської ради 16 сесії 24 скликання від 24.09.2003 №187/03 надано в оренду АТ “Концерн АВЕК та Ко” земельну ділянку площею 0, 7199га по вул. Олени Стасової, 17 для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки з боксами та адміністративно-побутовими приміщеннями строком до 24.09.2028. Покладено на АТ “Концерн АВЕК та Ко” відповідальність за благоустрій та утримання в належному санітарному стані земельні ділянки по вул. Олени Стасової, 17 (на плані ділянки №№2, 3) (т.1 а.с.31-34).

Однак, як вказує позивач і не заперечує відповідач, цілком або частково на земельній ділянці площею 0, 7199га (кадастровий номер 6310136600:07:045:0001) по вул. Олени Стасової, 17 (нинішня назва вул. Раєвської) у м. Харкові, яка використовується Приватним акціонерним товариством “Концерн АВЕК та Ко”, знаходяться дев`ять нежитлових будівель – торговельних павільйонів.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 06.04.2021 представник відповідача також підтвердила, що до матеріалів справи відповідачем не додано доказів на підтвердження законності побудови торговельних павільйонів.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Положеннями статті 626 Цивільного кодексу України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами у справі договір за своєю правовою природою є договором оренди землі.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до положень статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки  - це засноване на договорі платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі", орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції на час укладення договору оренди землі від 29.12.2003) визначені істотні умови договору оренди землі.

Такими істотними умовами є, зокрема умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші  умови,  зокрема  якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов`язань сторін,  порядок страхування об`єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об`єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Відповідно до положень статті 24 Закону України "Про оренду землі" (як у редакції, чинній на момент укладення Договору оренди, так і редакції, чинній на момент звернення позивачем з позовом до суду), орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Приписами частини першої статті 25 Закону України "Про оренду землі"  (як у редакції, чинній на момент укладення Договору оренди, так і редакції, чинній на момент звернення позивачем з позовом до суду) передбачено, що орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження тощо.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі (частина 2 статті 25 Закону України “Про оренду землі” (у редакції на час укладення Договору оренди землі від 29.12.2003)).

Підпунктами а, б) пункту 3.2.1. Договору оренди передбачено, що орендар має право самостійно визначати напрямки своєї господарської діяльності, відповідно до цільового призначення земельної ділянки та умов договору; за попередньою письмовою згодою орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

При цьому, орендар зобов`язаний прийняти, згідно з актом прийому-передачі, земельну ділянку, вказану в розділі 1 цього договору, та використовувати її за цільовим призначенням (підпункт 3.2.2. Договору оренди).

Поряд з цим, орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням, згідно з цим договором (для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки з боксами та адміністративно-побутовими приміщеннями); додержання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості  ґрунтів, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень, правил забудови міста Харкова (пункти 1.2, 3.1.1 Договору оренди).

Як вбачається із матеріалів справи і не заперечується відповідачем, під час проведення позапланової перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю  Департаменту територіального контролю Харківської міської ради у травні 2017 року встановлено факт самовільного будівництва дев`яти нежитлових будівель – торговельних павільйонів, які цілком або частково розташовані на земельній ділянці по вул. Раєвської, 17 у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:07:045:0001), за відсутності документів, що засвідчують право на виконання будівельних робіт.

Доказів іншого відповідач суду не надав.

Таким чином, відповідачем, в порушення умов пункту 1.2., підпунктів 3.2.1., 3.2.2 Договору оренди і вимог законодавства України, за відсутності дозвільних документів і письмової згоди орендодавця було здійснено самочинне будівництво торговельних павільйонів на орендованій земельній ділянці.

Крім того, за умовами Договору оренди, земельна ділянка була передана відповідачу для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки з боксами та адміністративно-побутовими приміщеннями (пункт 1.2.).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.09.2020 №225533779, за ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. “А-2” площею 1 324, 8кв.м по вул. Олени Стасової, 17 у м. Харкові з 15.02.2013.

Однак, матеріали справи не містять доказів, що будівництво дев`яти нежитлових будівель – торгівельних павільйонів на земельній ділянці передбачено умовами Договору оренди і було здійснено відповідачем за згодою орендодавця.

Відсутні докази звернення відповідача для отримання дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва торговельних павільйонів.

Більше того, відповідач не заперечує, що за відсутності дозвільних документів і згоди позивача відповідачем побудовано на орендованій земельній ділянці дев`ять торгівельних павільйонів.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку про порушення відповідачем умов використання земельної ділянки, визначених Договором оренди, а саме, здійснено самовільне будівництво дев`яти нежитлових будівель – торговельних павільйонів на орендованій земельній ділянці за відсутності згоди орендодавця і документів, що засвідчують право на виконання будівельних робіт, а також всупереч цільового використання земельної ділянки.

Відповідно до пункту 4.4. Договору оренди, на вимогу однієї зі сторін, Договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання стороною обов`язків, передбачених цим договором та законодавством України, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом та іншими законами України.

Положеннями статті 32 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що діяла на момент звернення з позовом до суду) передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених   статтями 24   і   25   цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених   Земельним кодексом України   та іншими законами України.

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем всупереч вимогам статтей 13, 24,  25 Закону України "Про оренду землі" і пунктів 1.2., 3.2.1, 3.2.2. Договору оренди здійснено самовільне будівництво дев`яти нежитлових будівель – торговельних павільйонів на орендованій земельній ділянці за відсутності згоди орендодавця і документів, що засвідчують право на виконання будівельних робіт, а також всупереч цільового призначення використання земельної ділянки.

Зазначене свідчить про невиконання відповідачем обов`язків, передбачених законодавством України та умовами Договору оренди, що є підставою для його дострокового розірвання.

Доказів іншого відповідачем суду не надано.

Відповідач не оскаржив і не спростовував обставин, встановлених Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, зокрема в акті №416-А від 24.05.2017, складеного під час проведення позапланової перевірки виконання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За наведених обставин, у даному випадку має місце порушення умов Договору оренди земельної ділянки і законодавства України, що є підставою для його розірвання.

Згідно матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач у відзиві на позовну заяву заявив про застосування строку позовної давності до вимог позивача, посилаючись на те, що станом на 24.05.2017 (день складення акту перевірки №416-А) позивач був обізнаний про наявність на орендованій земельній ділянці самочинно побудованих торговельних павільйонів, зокрема з 18.04.2017 – дати складання акту №311/341-А.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції задовольнив вказану заяву відповідача та відмовив в позові у зв`язку із спливом строку позовної давності.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач всупереч своєму обов`язку із здійснення контролю за виконанням умов Договору оренди (пункт 3.1.3) з 18.04.2017 - дати складання акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, який міститься в матеріалах справи не вживав заходів реагування та не проводив перевірки виконання відповідачем умов Договору оренди, здійснивши які, він міг би дізнатись про порушення свого права, та не вжив заходів, спрямованих на розірвання договору та повернення спірного майна.

Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на таке.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частини перша статті 261 Цивільного кодексу України).

Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом про розірвання договору оренди землі є порушення відповідачем умов Договору оренди землі та вимог чинного законодавства щодо заборони на земельній ділянці самочинного будівництва.

З матеріалів справи вбачається, що про існування самочинно побудованих на орендованій земельній ділянці об`єктів відповідач дізнався у квітні 2017 після проведення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради позапланової перевірки  дотримання  ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якої складено  відповідний акт від 18.04.2017 №311/341-А, яким було встановлено факт здійснення самовільного будівництва торговельних павільйонів на орендованій земельній ділянці.

Під час проведення позапланової перевірки у травні 2017 року, за результатами якого складено акт від 24.05.2017 №416-А, встановлено факт самовільного будівництва дев`яти нежитлових будівель – торговельних павільйонів, які цілком або частково розташовані на земельній ділянці по вул. Раєвської, 17 у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:07:045:0001).

Інспекцією видано ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.05.2017 №416-Пр строком до 24.08.2017.

Під час проведення позапланової перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.05.2017 №416-Пр на вищевказаному об`єкті встановлено факт його невиконання (акт від 25.10.2017 № 796/871-А).

За виявлене порушення містобудівного законодавства ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” притягнуто до відповідальності та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.10.2017 №796/871-Пр строком до 25.12.2017.

Під час проведення позапланової перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.10.2017 № 796/871-Пр на вищевказаному об`єкті встановлено факт його невиконання (акт від 15.03.2019 № 149-А).

За виявлене порушення містобудівного законодавства ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” притягнуто до відповідальності та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.03.2019 № 149-Пр-У строком до 15.05.2019.

Під час проведення позапланової перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.03.2019 № 149-Пр на вказаному вище об`єкті встановлено факт його невиконання (акт від 07.06.2019 №405-А).

За виявлене порушення містобудівного законодавства ПрАТ “Концерн АВЕК та Ко” притягнуто до відповідальності.

На час звернення (29.09.2020) позивачем до суду з позовом про розірвання Договору оренди від 29.12.2003 відповідачем не було усунуто допущені порушення, що не заперечується останнім та підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 03.09.2020.

Таким чином, допущене відповідачем правопорушення за своєю суттю не є одноразовим, має триваючий характер та не припинено на момент звернення позивача до суду з позовом.

За своєю юридичною природою самочинне будівництво  - це правопорушення, яке носить триваючий характер.

Триваюче правопорушення – це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконання обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2020 у справі №520/109/20.  

Оскільки відповідач порушує умови Договору оренди саме з підстави самовільної забудови земельної ділянки, що є триваючим порушенням, яке продовжувало існувати до дати звернення з позовною заявою до суду у даній справі, отже, безперервно порушує умови Договору оренди та вимоги  законодавства, початковий момент перебігу позовної давності зміщується з кожним днем порушення прав власника земельної ділянки.

Враховуючи наведене, позов про дострокове розірвання договору оренди землі власником земельної ділянки може бути заявлено впродовж усього часу порушення його прав.

У зв`язку із чим, у задоволенні заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог позивача про розірвання договору оренди землі слід відмовити.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що під час проведення позапланових перевірок виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на вказаному вище об`єкті Інспекцією було встановлено факт його невиконання і протягом часу порушення були видані приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зокрема від 15.03.2019 № 149-Пр-У строком до 15.05.2019; факт невиконання відповідачем цього припису встановлено і в акті від 07.06.2019 №405-А.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку про безпідставність відмови судом першої інстанції у задоволенні позову в частині розірвання Договору оренди з посиланням на застосування наслідків спливу позовної давності, відтак, судове рішення в цій частині підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позовної вимоги про розірвання договору оренди землі, укладеного 29.12.2003 між Харківською міською радою та Приватним акціонерним товариством “Концерн АВЕК та Ко”, зареєстрованого у Харківському регіональному центрі Державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 16.01.2004 №6608/04 на користування земельною ділянкою площею 0, 7199га по вул. Олени Стасової, 17 з кадастровим номером 6310136600:07:045:0001.

Вимога позивача про повернення земельної ділянки до земель запасу є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі.

Так, відповідно до частини 1 статті 34 Закону України “Про оренду землі”, у  разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку.    

Підпунктом 3.2.2. Договору оренди передбачено, що орендар зобов`язаний у разі розірвання договору звільнити земельну ділянку, привести її в належний стан та повернути її орендодавцю.

Згідно з пунктом 6.2. Договору оренди, орендар зобов`язаний привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан.

Частиною 2 статті 19 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

А відтак, встановивши наявність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання Договору оренди, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині зобов`язання АТ "Концерн АВЕК та Ко" повернути територіальній громаді м. Харкова земельну ділянку площею          0, 7199га по вул. Олени Стасової, 17 з кадастровим номером 6310136600:07:045:0001 до земель запасу міста з приведенням її у придатний для подальшого використання стан

Судова колегія відхиляє доводи відповідача, що вимога позивача про повернення земельної ділянки є передчасною з огляду на підпункт 3.2.2. Договору оренди, яким передбачено, що орендар зобов`язаний у разі розірвання договору звільнити в місячний строк земельну ділянку, враховуючи таке.

Порядок повернення земельної ділянки застосовується сторонами договору у разі його розірвання в добровільному порядку, по закінченні терміну оренді, припиненні договору.

Однак, у даному випадку Договір оренди розірвано судом, відтак, земельна ділянка підлягає поверненню позивачу.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею                         0, 7199га (кадастровий номер 6310136600:07:045:0001) по вул. Олени Стасової, 17 (перейменовано на вул. Раєвської) у м. Харкові, яка використовується Приватним акціонерним товариством “Концерн АВЕК та Ко” шляхом демонтажу споруд торгівельного призначення, які розташовані на вказаній земельній ділянці.

Судова колегія зазначає, що фактично заявлена позивачем вимога про зобов`язання відповідача здійснити демонтаж незаконно побудованих на орендованій земельній ділянці торговельних павільйонів також носить характер похідної вимоги від розірвання договору і повернення земельної ділянки.

Так, за умовами пункту 6.2. Договору, приведення у придатний стан включає в себе благоустрій території, а при необхідності і знесення будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 08.04.2021 представник апелянта надав пояснення, що внаслідок розірвання Договору і повернення земельної ділянки до земель запасу, у подальшому інша особа зможе звернутись до ради для отримання земельної ділянки у користування, однак, рада не зможе реалізувати своє право власника земельної ділянки на передачу земельної ділянки в користування, оскільки на земельній ділянці знаходяться незаконно побудовані торговельні павільйони.   

Судова колегія зазначає, що матеріалами справи підтверджено і відповідач не заперечує факт самовільного будівництва дев`яти нежитлових будівель – торговельних павільйонів, які цілком або частково розташовані на земельній ділянці по вул. Раєвської, 17 у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:07:045:0001).

Вищевказані об`єкти (споруди торговельного призначення) знаходяться на земельній ділянці комунальної форми власності з порушенням вимог земельного законодавства, а позовні вимоги про розірвання Договору оренди, укладеного з відповідачем, і повернення земельної ділянки до земель запасу є законними і обґрунтованими, такими, що задоволені судом апеляційної інстанції з підстав, викладених вище, а, отже, договірні правовідносини між сторонами є припиненими.

Отже, для можливості безперешкодного користування власником своїм майном на власний розсуд, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити демонтаж незаконно розміщених на ній об`єктів.

Судова колегія відхиляє доводи відповідача, що для звернення з такою позовною вимогою, земельна ділянка має бути у користуванні позивача, виходячи з такого.

За положеннями  статті 391 Цивільного кодексу України, на яку посилається міська рада у позовній заяві, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.

Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Вказану правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №916/1666/18, від 26.05.2020 у справі №906/656/19.

Поряд з цим, за змістом статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Так, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо застосування закону, який регулює спірні правовідносини.

Із приписів стаття 237 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що при ухваленні рішення суд вирішує питання про те, яку правову норму належить застосувати до правовідносин сторін.

Отже посилання позивача як на підставу для задоволення своїх позовних вимог на іншу норму права, ніж та, що регулює спірні правовідносини сторін, само по собі не може бути підставою для відмови у позові.

Судова колегія зазначає, що у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі  "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, що не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Як зазначено судом апеляційної інстанції вище, фактично заявлена позивачем вимога про зобов`язання відповідача здійснити демонтаж незаконно побудованих на орендованій земельній ділянці торговельних павільйонів носить характер похідної вимоги від розірвання договору і повернення земельної ділянки, спрямованої на захист реалізації власником земельної ділянки своїх прав розпоряджатися нею, і саме по собі посилання позивача у позовній заяві на положення статті 391 Цивільного кодексу України не може бути підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Крім того, у позові позивач просить суд зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку до земель запасу міста з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Отже, у разі розірвання договору оренди землі в судовому порядку орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельну ділянку із приведенням її у придатний для використання стан.

При ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення відповідачем умов Договору оренди землі, вимог  земельного законодавства, але неправильно застосував норми матеріального права щодо спливу строку позовної давності, що є підставою для задоволення апеляційної скарги позивача, скасування рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2021 року у справі №922/3166/20 із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, її задоволення, скасування рішення суду першої інстанції із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог, витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви і апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 256, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2021 у справі №922/3166/20 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов Харківської міської ради задовольнити.

Розірвати договір оренди землі, укладений 29.12.2003 між Харківською міською радою та Акціонерним товариством “Концерн АВЕК та Ко”, зареєстрований у Харківському регіональному центрі Державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 16.01.2004 №6608/04 на користування земельною ділянкою площею 0, 7199га по вул. Олени Стасової, 17 з кадастровим номером 6310136600:07:045:0001.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство “Концерн АВЕК та Ко” (код ЄДРПОУ 22649344, адреса: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 70) демонтувати дев`ять нежитлових будівель – торговельних павільйонів, які цілком або частково розташовані на земельній ділянці площею 0, 7199га (кадастровий номер 6310136600:07:045:0001) по вул. Олени Стасової, 17 (нинішня назва вул. Раєвської) у м. Харкові.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство “Концерн АВЕК та Ко” (код ЄДРПОУ 22649344, адреса: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 70) повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, адреса: 61003, м. Харків, пл. Конституції, 7) земельну ділянку площею             0, 7199га (кадастровий номер 6310136600:07:045:0001) по вул. Олени Стасової, 17 (нинішня назва вул. Раєвської) у м. Харкові до земель запасу міста з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" (код ЄДРПОУ 22649344, адреса: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 70) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, адреса: 61003, м. Харків, пл. Конституції, 7) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 15   765, 00грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.04.2021.   

Головуючий суддя                                                                    Л.М. Здоровко

Суддя                                                                                           В.В. Лакіза  

       Суддя                                                                                           Н.О. Мартюхіна