ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 766/16723/20 Головуючий у І інстанції Булах Є.М.

Номер провадження 22-ц/819/629/21 Доповідач Семиженко Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Кузнєцової О.А.,

Радченка С.В.,

секретар Плохотніченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області, ухваленого 19 січня 2021 року під головуванням судді Булах Є.М. та складенням повного тексту 19 січня 2021 року, у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

       ВСТАНОВИВ:        

Вимоги позову

У позові від 22 жовтня 2020 року позивачем поставлено питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором № SAMABWFC00000890679 від 21 лютого 2017 року станом на 06 жовтня 2020 року у розмірі 34414,85 гривні, яка складається з 26866,33 гривні заборгованості за кредитом, 6598,52 гривні заборгованості за відсотками за користування кредитом, у відшкодування витрат по сплаті судового збору просив стягнути 2102 гривні.

Підстави позову та обґрунтування позову

Посилання на порушення відповідачем умов вказаного кредитного договору, 21 лютого 2017 року він приєднався до Умов та правил надання банківських послуг у А-Банку з метою укладання кредитного договору № SAMABWFC00000890679 та отримання кредитної картки, на підставі анкети-заяви йому було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку під 46,80% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, допустив заявлену до стягнення заборгованість.

Рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 19 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Мотиви суду першої інстанції

Суд прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заявленої кредитної заборгованості з посиланням на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, оскільки наданий позивачем розрахунок не може підтверджувати факт кредитної заборгованості, він не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», наявні у матеріалах справи документи не доводять наявності заборгованості та факту надання кредитних коштів позичальнику у відповідному розмірі.

Вимоги апеляційної скарги

Акціонерним товариством «Акцент-Банк» поставлено питання про скасування рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову з підстав, зазначених у ньому.

Підстави та обґрунтування апеляційної скарги

Посилання на незаконність та необґрунтованість рішення суду, крім доводів, вказаних у позові, зазначено про правильність розрахунку заборгованості відповідача, на підтвердження даного факту до апеляційної скарги додано виписку по карті.

Відзив на апеляційну скаргу

Не надходив.

Правова позиція учасників справи в апеляційному суді

Представник Акціонерного товариства «Акцент-Банк» адвокат Омельченко Є.В. вимоги скарги підтримав, посилався на протилежний висновок Верховного Суду у приведеній судом першої інстанції справі № 161/16891/15-ц, де суд касаційної інстанції розрахунок заборгованості вважав належним доказом у справі.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився повторно.

Правова позиція апеляційного суду

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви суду апеляційної інстанції

За положеннями ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, на позивача у такому випадку ст. ст. 12, 43, 76-81, 83, 177 вказаного Кодексу покладається обов`язок довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог, шляхом надання відповідних належних допустимих та достовірних доказів, достатніх у своїй сукупності, поданих безпосередньо до суду разом із поданням позовної заяви, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Спірні правовідносини сторін врегульовано умовами договору, положеннями ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, за якими за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У даній справі позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, отже за вище приведеними нормами процесуального права та ст. ст. 526, 527, 530, 1050 ЦК України на нього покладено обов`язок доведення не лише факту укладення такого договору, а і факту наявності заборгованості відповідача за ним.

З матеріалів справи вбачається, що 21 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до банку з анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у А-Банку, доданий до позову розрахунок заборгованості не є належним банківським документом у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», який би свідчив про отримання відповідачем певної кредитної суми та невиконання обов`язку щодо її повернення та сплати відсотків за користування кредитом у відповідний період, належних доказів наявності заборгованості до позовної заяви додано не було, отже у суду першої інстанції не було законних підстав для задоволення заявлених вимог, за положеннями ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Апеляційна скарга не містить посилання на виняткові обставини, які б могли бути підставою для прийняття судом апеляційної інстанції доданої до апеляційної скарги виписки по карті, до того ж вказана виписка не містить повної інформації щодо руху коштів за картою із зазначенням сумарного розміру заборгованості у її динаміці за відповідний період, посилання представника позивача на помилкове застосування судом першої інстанції висновку Верховного Суду у справі № 161/16891/15-ц є безпідставним, оскільки касаційний суд у вказаній справі погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач у порушення вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України в редакції, що діяла на час розгляду справи, не довів належними доказами (первинними документами, оформленими відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність») наявність заборгованості у відповідача перед банком, на вимогу суду банк не надав виписки за картковим рахунком, доказів отримання відповідачем кредиту чи перерахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача, а виконаний банком розрахунок заборгованості не є належним доказом, який б доводив обґрунтованість вимог позивача.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції у справі, доводи апеляційної скарги не містять обґрунтованих посилань на норми права чи обставини у справі, які б могли бути підставою для задоволення її вимог, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, передбачені законом підстави для задоволення позову та апеляційної скарги відсутні, її слід відхилити, рішення у справі залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 19 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2) ч. 3 ст. 389 ЦПК України, повний текст постанови буде складено 13 квітня 2021 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _  О.А. Кузнєцова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ С.В. Радченко