Дата документу 08.04.2021

Справа № 334/1363/21

Провадження № 2/334/1936/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Турленко К.С.,

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту з майна,

установив

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач звернувся до суду із позовом до Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі із вимогою про зобов`язання відповідача зняти арешт, накладений на підставі постанови №13990 від 16.05.2013 року, яка винесена Ленінським ВДВС Запорізького міського управління юстиції та зареєстрований за номером 1166335 від 04.06.2013 року, із всього майна, яке належить позивачу, і зобов`язати відповідача виключити зазначений арешт з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування своїх вимог вказав на те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (спеціальний розділ) міститься запис про обтяження майна позивача №1166335 від 04.06.2013 року, який накладено на підставі постанови Ленінського ВДВС.

Позивач звернувся до Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі із заявою про скасування вказаного арешту, однак у виконавчій службі відсутня інформація стосовно виконавчого провадження в межах, якого накладено такий арешт, відтак його скасування неможливе.

До завершення підготовчого засідання у справі, позивач уточнив свої вимоги, а саме просив суд зняти арешт зі всього нерухомого майна позивача, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 1166335 від 04.06.2013 року на підставі постанови №13990 від 16.05.2013 року, яка винесена Ленінським ВДВС Запорізького міського управління юстиції та виключити зазначений запис про арешт з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.03.2021 року відкрито провадження у справі.

Судове засідання призначене на 24.03.2021 року відкладено за клопотанням представника позивача для уточнення позовних вимог.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, проте відзиву чи інших заяв по суті спору не надав.

Частиною восьмою статті 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.

Постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції №13990 від 16.05.2013 року накладено арешт на все нерухоме майно позивача.

Державним реєстратором Запорізького міського управління юстиції зазначений арешт зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №12142179.

У зв`язку з реформуванням системи органів примусового виконання та органів державної виконавчої служби, зміною підпорядкування та найменування відділів державної виконавчої служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 17 від 21.01.2015 року "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції", постанови Кабінету Міністрів України №99 від 11.02.2016 року "Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги", наказів Міністерства юстиції України №569/5 від 01.03.2016 року "Про відділи державної виконавчої служби та відділи державної реєстрації актів цивільного стану", №571/5 від 01.03.2016 року "Про Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі", №1056/5 від 07.04.2016 року "Про затвердження Переліку районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних відділів державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі" правонаступником відділу державної виконавчої служби у Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції у спірних правовідносинах є Дніпровський відділ Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Згідно із листом в.о. начальника Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 26.01.2021 №7312 неможливо ідентифікувати за яким саме виконавчим провадженням накладено арешт, оскільки державним реєстратором при реєстрації цього обтяження не вказано номер виконавчого провадження, а виконавче провадження №13990 - відсутнє.

IV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року врегульовано порядок зняття арешту з майна, накладеного державним виконавцем.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до приписів статей 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке обтяження права власності має переслідувати певну законну мету, бути співмірним та не перевищувати меж права вільного здійснення права власності людини.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що існуючі обтяження майна позивача переслідують законну мету та на час розгляду цієї справи охороняють чиїсь законні інтереси. Враховуючи те, що на примусовому виконанні у відповідача відсутнє виконавче провадження за яким боржником є позивач, а встановити виконавче провадження в межах якого накладено оскаржуваний арешт неможливо, суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в цій частині.

Відповідно до пункту 4 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року N 1141 ведення Державного реєстру прав здійснюється за допомогою технічних і програмних засобів, які забезпечують: автоматичне формування та присвоєння реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна, реєстраційного номера заяви, номера відомостей про речове право на нерухоме майно, обтяження такого права, індексного номера рішення, інформації та витягів з Державного реєстру прав тощо; формування заяв, рішень, інформації та витягу з Державного реєстру прав з накладенням у випадках, передбачених законодавством, кваліфікованого електронного підпису державним реєстратором чи уповноваженою особою суб`єкта державної реєстрації прав; захист відомостей, що містяться у Державному реєстрі прав, від несанкціонованих дій; оновлення, архівування та відновлення відомостей, внесених до Державного реєстру прав, їх пошук; документальне відтворення процедури державної реєстрації прав.

В той же час суд не є суб`єктом, який здійснює ведення відповідних державних реєстрів і може вносити відомості до нього чи виключати їх. Натомість, відповідне судове рішення є підставою для вчинення таких дій.

Отже, позовні вимоги щодо виключення запису про арешт майна задоволенню не підлягають, оскільки рішення суду про зняття арешту з майна позивача є підставою для подальшого внесення відповідних записів до Державного реєстру.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

вирішив

Позов ОСОБА_1 до Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту з майна задовольнити частково.

Зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), накладений на підставі постанови Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції №13990 від 16.05.2013 року та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про обтяження 1166335 від 04.06.2013 року.

Стягнути з Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, буд. 10, код ЄДРПОУ 35036926) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) 908 (дев`ятсот вісім) грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Повний текст рішення складено та підписано 13.04.2021 року.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін