ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

13 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/12290/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді  Головко О.В. (доповідач),

                               суддів:  Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,     

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року (суддя Віхрова В.С., повний текст рішення складено 26.01.2021) в адміністративній справі  

за позовом ОСОБА_1   

до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить: визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1486к від 14.09.2020 в частині накладення на полковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та № 257о/с від 21.09.2020 в частині звільнення полковника поліції ОСОБА_1 з посади начальника Південного відділення поліції Кам`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;  поновити полковника поліції ОСОБА_1  на раніше займаній посаді начальника Південного відділення поліції Кам`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;  зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області виплатити полковнику поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 21.09.2020 по день винесення рішення по цій справі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року вказані позовні вимоги задоволено.

За висновком суду першої інстанції при проведенні службового розслідування, за наявності ознак кримінального правопорушення, в разі прийняття рішення про звільнення зі служби у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, обов`язково повинні бути встановлені інші порушення дисципліни, відмінні від тих, які інкримінуються в рамках кримінального провадження. Проте такі порушення не були встановлені під час службового розслідування, що свідчить про протиправність оскаржуваних наказів. Сама по собі інформація про факт порушення відносно позивача кримінального провадження не підриває авторитет поліції, оскільки не є встановленим фактом вини останнього у скоєнні кримінального правопорушення та не свідчить про скоєння позивачем дисциплінарного проступку та порушення Присяги працівника поліції.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на час звільнення зі служби обіймав посаду начальника Південного відділення поліції Кам`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

До відповідача надійшла інформація, що 04.05.2020 порушено кримінальне провадженні № 62020170000000619, в межах якого ОСОБА_1 24.07.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3  ст. 368 Кримінального кодексу України.                

Згідно з наказом ГУНП в Дніпропетровській області № 1231 від 27.07.2020, з метою повного та всебічного з`ясування обставин можливих неправомірних дій з боку окремих поліцейських Південного ВП Кам`янського ВП ГУНП, було призначено службове.

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 14.09.2020, в якому зафіксовано інформацію щодо обставин порушення кримінального провадження № 62020170000000619 за ч. 3 ст. 368 КК України стосовно начальника Південного відділення поліції Кам`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 , зокрема. Дисциплінарна комісія ГУНП дійшла висновку, що надзвичайна подія за участю полковника поліції ОСОБА_1 викликала негативний суспільний резонанс, адже в мережі Інтернет були надруковані чисельні публікації різних видань з цього приводу. В цих публікаціях у негативному контексті висвітлено дану подію за участю поліцейського, у зв`язку з чим позивачем завдано шкоду авторитету органів поліції, що у свою чергу призводить до зменшення довіри громадян до Національної поліції України як державного органу. Отже в діях позивача наявний дисциплінарний проступок.

Висновок також містить пропозицію застосувати до начальника Південного відділення поліції Кам`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, недотримання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених  наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, а також за приниження авторитету Національної поліції.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 14.09.2020 № 1486к до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, в якому викладені обґрунтовані мотиви його прийняття.

Згідно з наказом № 257о/с від 21.09.2020 позивача звільнено зі служби з 26 вересня 2020 року (з урахуванням внесених змін відповідно до наказу від 19.10.2020 № 282о/с).

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваних наказів в частині ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пунктів 1, 2 частини 1  статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень  Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 6 частини 1  статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» службова дисципліна - дотримання поліцейським  Конституції  і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно зі ст. 12 Закону дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

За приписами стаття 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, за приписами якого службове розслідування призначається за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право, зокрема, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом, зокрема: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Аналіз наведених норм права та встановлених обставин справи дає можливість дійти висновку, що відповідачем було призначено та проведено службове розслідування відповідно до вимог закону.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що з аналізу вищенаведених правових норм випливає, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція викладена й у постановах Верховного Суду: від 05.05.2019 у справі № 825/1902/16, від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17, від 07.03.2019 у справі № 819/736/18, від 26.01.2021 № 2140/1342/18.

Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стало вчинення останнім дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та вчинення дій, які дискредитують звання працівника поліції та принижують авторитет органів Національної поліції України, що прямо передбачено в наказі від 14.09.2020 № 1486к, на підставі якого, в свою чергу, прийнятий кадровий наказ № 257о/с від 21.09.2020.

При цьому суд звертає увагу, що висновки відповідача ґрунтуються, насамперед, на матеріалах кримінального провадження № 62020170000000619, відкритого за ч. 3 ст. 368 КК України, що давало достатні підстави для їх здійснення.

Додатково суд апеляційної інстанції зазначає, що чинне законодавство покладає на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.

Таким чином позивач був зобов`язаний не допускати позаслужбові стосунки з питань кримінального розслідування з третіми особами, не допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції та призводять до порушення кримінального провадження стосовно поліцейського та набрання широкого публічного розголосу надзвичайної події за участю позивача.

З огляду на встановлені в ході службового розслідування обставини, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним, адже оцінка дій ОСОБА_1 була проведена відповідачем на підставі матеріалів кримінального провадження, в яких зафіксовані обставини, виявлені в рамках кримінального провадження № 62020170000000619.

При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що в ході службового розслідування, окрім дослідження матеріалів кримінального провадження, були відібрані пояснення від посадових осіб Національної поліції та від позивача, які давали можливість встановити порушення вимог чинного законодавства з боку позивача.

Також колегія суддів доходить висновку, що адміністративний суд не має права втручатися в оцінку доказів, зібраних в межах кримінального провадження № 62020170000000619, що не було враховано судом першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції не знаходить обґрунтованими доводи позивача та висновки суду першої інстанції, що сам факт порушення кримінального провадження до ухвалення вироку у справі не може бути підставою для звільнення поліцейського зі служби, адже підставою для звільнення позивача стало не вчинення злочину, а порушення службової дисципліни та присяги поліцейського.

Аналогічного висновку дійшов й суд касаційної інстанції під час розгляду справи у подібних правовідносинах у справі № 2140/1342/18.

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

                              Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

                              Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року в адміністративній справі № 160/12290/20 скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з 13 квітня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

          Повна постанова складена 13 квітня 2021 року

Головуючий - суддя                                                                      О.В. Головко

                               суддя                                                                      Т.І. Ясенова

                               суддя                                                                      А.В. Суховаров