копія

Справа № 2-192/2010                                                                                                                            

  Р І Ш Е Н Н Я

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 травня 2010 року                         смт.Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

в складі:     головуючого судді ХУДИКА М.П.,

при секретарі Венгер Л.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою , -

ВСТАНОВИВ:

            ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, мотивуючи тим, що являється власником земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої по АДРЕСА_1. Відповідач являється суміжним землекористувачем і вже тривалий час безпідставно користується частиною земельної ділянки розміром 0,0453 га, яка належить позивачці, а саме: самовільно загородив ділянку старими будівельними матеріалами (щебінь, каміння, дошки) та відходами рослин кукурудзи, чим створив позивачці перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою. А тому, оскільки відповідач добровільно не погоджується звільнити земельну ділянку, позивачка просить суд зобов’язати відповідача звільнити самовільно захоплену ним земельну ділянку площею 0,0453 га, яка являється частиною належної їй земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої по АДРЕСА_1, шляхом прибирання з вказаної території щебеню, каміння, дошок, металобрухту, відходів рослин кукурудзи, сміття, а також демонтування господарської будівлі.

    В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві.

    Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що вказана земельна ділянка перебувала в його постійному користуванні більше 30-ти років, а тому він володіє нею на законних підставах, при цьому не заперечував, що спірна земельна ділянка зайнята будівельними матеріалами та ін.

    Заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи в цілому, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

    Судом встановлено, що позивачка, ОСОБА_1, на підставі рішення сесії Правдівської сільської ради № 10 від 15.07.2009 року є власником  земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, яка розташована в АДРЕСА_1, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 171012.

    Згідно ч.4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

    Згідно п.г ч.1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов’язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

    Згідно акту комісії від 09 березня 2010 року обстеженням земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1, встановлено, що на момент обстеження вищевказаної земельної ділянки на площі 0,0453 га розміщені старі будівельні матеріали: щебінь, каміння, вапно в ямі, лісоматеріали, різних мотлох, кукурудзиння, гній, залишки скошених бур’янів, які належать сусідові ОСОБА_2, самосіяні дерева та кущі.

    При цьому суд не може прийняти посилання відповідача на те, що він користується вказаною земельною ділянкою на законних підставах так як він користується нею протягом більше 30-ти років, оскільки останнім не додано доказів звернення до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу вказаної земельної ділянки йому у власність або надання у користування відповідно до ст. 119 ЗК України, а також тому, що згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

    Згідно ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку може бути посвідчене державним актом, цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

    Однак відповідачем не надано суду жодного із вище названих документів.

    Згідно ст. 152 ч.2 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

    На підставі викладеного позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

    Керуючись ст. 213-215 ЦПК України, ст. 373, 391 ЦК України, ст. 91, 119, 125, 126, 152 ЗК України, суд

вирішив:

    Позов задоволити.

    Зобов’язати ОСОБА_2 звільнити самовільно захоплену ним земельну ділянку площею 0,0453 га, яка являється частиною належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої по АДРЕСА_1, шляхом прибирання з вказаної території щебеню, каміння, дошок, металобрухту, відходів рослин кукурудзи, сміття, а також демонтування господарської будівлі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження, а у разі подання такої заяви – після закінчення двадцятиденного строку для подання  апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу в апеляційний суд Хмельницької області через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

           Суддя                                       підпис

Копія вірна:

Суддя Ярмолинецького районного суду                                                 М.ХУДИК