Справа № 815/7790/13-а

                                                    У Х В А Л А

          12 квітня 2021 року                                                                                     м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді                                                                      Потоцької Н.В.

судді                                                                                          Андрухіва В.В.

судді                                                                                          Катаєвої Е.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови від 13.12.2013 року за нововиявленими обставинами по справі №815/7790/13-а за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, Державної виконавчої служби України про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06.04.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами за вхід. № 17278/21 від 06.04.2021 року, в якій заявник просить:

про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2013 року по справі № 815/7790/13-а;

про виправлення назви консультації в частині написання слова «..медико..», а не «..медично..»;

про виправлення коду категорії  справи № 815/7790/13-а;

Розглядаючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Приписами  ч. 2 статті 365 КАС України встановлено, що заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Судом встановлено:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2013 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2016 року, скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2013 року – та прийнято по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді, яка відповідає посаді завідувача Одеської обласної психолого – медично - педагогічної консультації, з якої ОСОБА_1 була незаконно звільнена. Закрито провадження у справі у частині позовних вимог ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України.

З огляду на вказане, перегляду підлягає постанова суду апеляційної інстанцій з підстав, скасування постанови ООАС від 13.12.2013 р., і подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Вказана правова позиція  викладена у Постанові ВП ВС від 03.02.2021 по справі № 826/20239/16 (№ в ЄДРСР 95439650)

«..Законодавство, в тому числі і КАС України, не містить визначення поняття «нововиявлені обставини», проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

З огляду на викладене можна виснувати, що сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі.

Виходячи з положень частин першої, другої статті 365 цього Кодексу в поєднанні із наведеними вище законодавчими правилами повноваження суду на цей перегляд стосується лише тих рішень, якими закінчено розгляд справи та які набрали законної сили. Нововиявлені обставини, їхня фактична, юридична, доказова, змістовна природа спрямовані на зміну чи скасування визнаного раніше законного, обґрунтованого та справедливого судового акта з результатами розв`язання спору. Із логіки завдання стадії провадження за нововиявленими обставинами можна побачити, що ці обставини тим, що завжди стосуються суті спору, визначають, «наче вказують», що вони підлягають перегляду саме тією судовою інстанцією, яка розв`язала спір, її присуд набрав законної сили й таким чином здійснилося правосуддя, або тією судовою інстанцією, яка втрутилася в рішення суду по суті й ухвалила своє змінене чи нове судове рішення, яке набрало законної сили.

Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що у розумінні проаналізованих вище норм процесуального права саме в суді першої інстанції у проваджені за нововиявленими обставинами має переглядатися рішення цього самого суду, якщо заявлені нововиявлені обставини стосуються висновків і розсуду цього суду в частині, яка за наслідками апеляційного чи касаційного перегляду залишилася без змін. У тому разі, якщо суди апеляційної чи касаційної інстанції змінять рішення суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, то саме судові акти судів цих інстанцій можуть і мають бути предметом перегляду у провадженні за нововиявленими обставинами, оскільки в цій частині (по суті спору чи з інших підстав) рішення суду першої інстанції зазнало сутнісних змін або було скасовано.

Це означає, що якщо, приміром, суд апеляційної інстанції не вдався до дослідження та/чи переоцінки фактичних обставин, які встановив суд першої інстанції, а навпаки -погодився з обсягом, змістом, повнотою, належністю та достовірністю встановлених у справі обставин та зроблених на підставі сукупності цих обставин правових (юридичних) висновків, то у такому разі є підстави вважати, що суд другого інстанційного рівня не спричинився до формування нового чи зміненого судового рішення на підставі нових чи по-іншому оцінених фактичних обставин, на яке (судове рішення), з погляду автора заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами, могли вплинути і залишають свій вплив певні обставини, що існували і не були відомі суду, який вирішував спір про суті. Очевидно, що в описаній ситуації судом, який досліджував обставини справи, що стосуються суті спору, і не досліджував тих з них, які автор заяви про перегляд вважає нововиявленими, такими, що ймовірно існували на час розгляду судового спору, й, не без того, що могли вплинути на судове вирішення спору, - є суд першої інстанції.

Буквальне тлумачення змісту частини другої статті 365 КАС України в сенсі, що будь-яке втручання в судове рішення суду першої інстанції, що тягне його зміну, є процесуальним чинником, що впливає на визначення рівня суду, який має переглядати справу в провадженні за нововиявленим обставинами, не можна віднести до прийнятного та визначального, позаяк воно суперечить об`єктивному трактуванню цієї норми та меті запровадження інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинам.

Розподіл судових витрат є процесуальним питанням, яке підлягає обов`язковому вирішенню судом за наслідками розгляду справи. Водночас зміна рішення суду першої інстанції, яка зумовлена виключно неправильним вирішенням чи невирішенням цього питання і залишенням по суті без змін рішення суду першої інстанції, не може вважатися прийняттям власного рішення по суті спору, а відтак не може бути підставою для застосування частини другої статті 365 КАС України.

У кожному разі треба визнати, що якщо суд апеляційної інстанції змінив судове рішення суду першої інстанції тільки в частині розподілу судових витрат, але залишив без зміни рішення по суті спору, то у розумінні частин першої та другої статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення, тобто до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, оскільки у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову та змінив це рішення лише у частині розподілу судових витрат, судом, який ухвалив рішення по суті спору і до компетенції якого належить здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, є суд першої інстанції, який ухвалив рішення по суті спору, а не суд апеляційної інстанції…».

Частиною 1 п. 2 ст. 29 КАС України встановлено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Аналогія закону — це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.

На другій стадії процесу правозастосування — при виборі та аналізі норми права, яка має бути застосована до конкретного випадку, іноді виявляється відсутність такої норми. Тобто, виникає ситуація, в якій конкретне рішення спірного питання повністю або в якійсь частині законом не передбачено — є прогалина в законодавстві.

Способи ж подолання прогалин — це ті правові інструменти, які дозволяють в процесі правозастосування миттєво вирішити казус, що перебуває у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не передбачено. Правозастосувач — долає прогалину. Тому суду надається право вирішувати такого роду справи за допомогою аналогії закону.

Вказане знайшло своє відображення у ч.6 ст. 7 КАС України, яка визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

З урахування приписів чинного законодавства не відноситься до підсудності Одеського окружного адміністративного суду, а підлягає розгляду П`ятим апеляційним адміністративним судом.

Керуючись ст.ст. 44, 256, 295-297, 361-369, КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови від 13.12.2013 року за нововиявленими обставинами по справі справі № 815/7790/13-а за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, Державної виконавчої служби України про зобов`язання вчинити певні дії - передати до П`ятого апеляційного адміністративного суду (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21).

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя                                                            Потоцька Н.В.

Суддя                                                                                                                                                                       Андрухів В.В.

Суддя                                                                                                                                                                           Катаєва Е.В.